ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.07.2002 Справа N 22/123
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, Кузьменка М.В.
судді
суддів Васищака І.М., Черкащенко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю
представників сторін касаційну скаргу державного
підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “
Енергоатом”
на рішення від 15.02.2002 року господарського суду м.
Києва та постанову від 17.04.2002 року Київського а
пеляційного господарського суду
У справі № 22/123
за державного підприємства “Київське обласне управління
позовом по будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних
доріг”
до державного підприємства “Національна атомна
енергогенеруюча компанія “Енергоатом”
третя особа державне підприємство “Енергоринок”
про стягнення 32 786 287, 87 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 15.02.2002 року господарського суду м. Києва
(суддя А.Шкурат), залишеним без змін постановою від 17.04.2002
року Київського апеляційного господарського суду, позов
задоволено: з урахуванням уточнення ціни позову присуджено до
стягнення 30 085 019 грн. заборгованості з відрахувань на
дорожні роботи та відшкодовано судові витрати.
Рішення мотивоване створенням обласного дорожнього фонду
Київської області; встановленим Законами України “Про джерела
фінансування дорожнього господарства України” та “Про систему
оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
обов’язку господарюючих суб’єктів
здійснювати відрахування на дорожні роботи в розмірі,
встановленому Київською обласною Радою; підтвердженою
заборгованістю відповідача в сумі 30 085 019 грн. 35 коп.
Доводи відповідача про відсутність предмету спору через
списання боргу на підставі рішення органу державної податкової
служби у відповідності приписів Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
судами визнані
безпідставними.
В касаційній скарзі державне підприємство “Національна
атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” наполягає на
неправильному застосуванні місцевим і апеляційним господарськими
судами норм матеріального і процесуального права, а саме: Закону
України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
,
статей 76 і 80 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
статей 81 і 85 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, а також стверджує, що висновки судів не
відповідають фактичним обставинам справи.
Державне підприємство “Київське обласне управління по
будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних доріг”
заявило клопотання, яке було підтримане представником третьої
особи, про зупинення касаційного провадження у даній справі у
зв’язку з його зверненням до Конституційного суду України про
надання офіційного тлумачення положень статті 18 Закону України
“Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
в частині
поширення процедури списання податкового боргу на заборгованість
з відрахувань на дорожні роботи, до надання Конституційним судом
України офіційного тлумачення положень статті 18 зазначеного
Закону.
У задоволенні заявленого клопотання відповідач просить відмовити
з огляду на його безпідставність і водночас наполягає на
задоволенні власного клопотання про зупинення виконання рішення
від 15.02.2002 року господарського суду м. Києва до розгляду
касаційної скарги.
Для уточнення обставин, з якими закон пов’язує зупинення
касаційного провадження, в судовому засіданні з 2 до 23.07.2002
року оголошувалася перерва.
Розглянувши заявлені клопотання, колегія судів дійшла висновку
про можливість задоволення клопотання відповідача щодо зупинення
виконання судового рішення у даній справі, про що винесено
ухвалу, та відмову в задоволенні позивачу у клопотанні про
зупинення касаційного провадження.
Відмова у застосуванні касаційною інстанцією статті 79
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
ґрунтується на відсутності відомостей про відкриття провадження
у справі у Конституційному Суді України за конституційним
зверненням державного підприємства “Київське обласне управління
по будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних доріг”.
Заслухавши пояснення представників сторін І. Кухаренко, І.
Прокопенко, О.Усову, О.Поліщука, обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши наявні матеріали на предмет їх юридичної
оцінки місцевим та апеляційним господарськими судами та
проаналізувавши застосування норм матеріального і процесуального
права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Місцевий і апеляційний господарські суди виходили з того, що
відрахування і збори на дорожні роботи є неподатковим збором, а
тому утворена протягом 1997-1999 років сума заборгованості
списанню не підлягає.
Такий висновок судів колегія суддів вважає помилковим, оскільки
обов’язковий характер цих відрахувань у 1997-1999 роках
визначався частиною 1 статті 9 Закону України “Про джерела
фінансування дорожнього господарства України”, статтями 3 та 31
Закону України ”Про Державний бюджет України на 1997 рік”,
статтями 6 та 27 Закону України ”Про Державний бюджет України на
1998 рік”, статтями 3 та 16 Закону України ”Про Державний бюджет
України на 1999 рік”.
Відповідно до частини четвертої статті 1 Закону України від
19.04.1997 року “Про внесення змін до Закону України “Про
систему оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
податки і збори (обов’язкові
платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, крім
визначених Законом України “Про джерела фінансування дорожнього
господарства України”, сплаті не підлягають.
Згідно з пунктом 12 рішення від 5.04.2000 року № 186-П-ХХШ
одинадцятої сесії Київської обласної Ради ХХШ скликання “Про
обласний бюджет Київської області” утворено обласний дорожній
фонд та затверджено відповідне положення про нього.
Пунктом 1.2. Положення про обласний дорожній фонд Київської
області кошти Фонду в частині включаються до складу спеціального
фонду бюджету Київської області та використовуються на цілі,
передбачені статтею 25 Закону України “Про Державний бюджет
України на 2000 рік”.
Пунктом 18.1.1. статті 18 Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
встановлено, що списанню з
платників податків підлягає податковий борг (крім пені та
штрафних санкцій), який виник станом на 31.12.1999 року і не
сплачений на день набрання чинності цією статтею.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки судів про
задоволення позову не є обґрунтованими, оскільки суди дійшли їх,
не з’ясувавши досить повно обставин справи і не перевіривши
ретельно доводів та заперечень відповідача.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9
- 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Державного підприємства “Національна атомна
енергогенеруюча компанія “Енергоатом” задовольнити частково.
2. Рішення від 15.02.2002 року господарського суду м. Києва та
постанову від 17.04.2002 року Київського апеляційного
господарського суду у справі № 22/123 скасувати, справу передати
на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
3. Зупинення виконання рішення від 15.02.2002 року
господарського суду м. Києва вважати таким, що втратило
чинність.
Головуючий, суддя М.Кузьменко
Суддя І.Васищак
Суддя М.Черкащенко