ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.07.2002 Справа N 7-3-14/130-2002-К
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддів Дроботової Т.Б., Ткаченко Н.Г.
за участю представників позивача - Завалішин В.І. д. №
сторін Н-Ю-30
розглянувши у відкритому відповідача - не з'явився
судовому засіданні в м. Державної податкової інспекції
Києві у м. Ужгороді
касаційну скаргу
на рішення від 15.05.2002р.
Господарського суду Закарпатської області
за позовом Львівської державної залізниці
до Державної податкової інспекції
у м. Ужгороді
про Визнання недійсним рішення ДПІ
у м. Ужгороді від 12.02.2002 №
290/23-3/188/01071120/2327
Львівською державною залізницею 11.04.2002р. заявлений позов про
визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції у
місті Ужгороді від 12.02.2002 № 290/23-3/188/01071120/2327 про
нарахування позивачеві 25031,85 грн. фінансових санкцій за
порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону України “Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю з боку позивача порушень
вимог названого Закону при здійснення розрахункових операцій без
застосування реєстраторів розрахункових операцій, оскільки
Наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 визначений термін
проведення перевірки дотримання суб’єктами підприємницької
діяльності порядку застосування РРО з 1.07.2001р.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від
15.05.2002 року, що прийняте судовою колегією у складі
головуючого С.Швед та суддів В.Мокану і В.Карпінець задоволені
позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення Державної
податкової інспекції у місті Ужгороді від 12.02.2002 № 290/23-
3/188/01071120/2327 про нарахування позивачеві 25031,85 грн.
фінансових санкцій через його невідповідність приписам статті 3
Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
. Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до
Наказу ДПА України від 20.03.2001 № 116 застосування
реєстраторів розрахункових операцій суб’єктами підприємницької
діяльності повинно здійснюватися в обов’язковому порядку
починаючи з 1.11.2001р Ці терміни не настали на час проведення
перевірки відповідачем. В рішенні суду зауважено, що дії
позивача з надання орендних та транспортних послуг не
відносяться до сфери торгівлі, громадського харчування та
послуг, в розумінні Закону України “Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Державна податкова інспекція у м. Ужгороді вважає, що рішення
господарського суду прийняте з порушенням матеріального права.
Просить Вищий господарський суд України здійснити перегляд
матеріалів справи у касаційному порядку, скасувати рішення у
справі і відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому ДПІ
обґрунтовує касаційну скаргу тим, що судом не враховані приписи
пункту 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, яким передбачено, що суб'єкти
підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції
в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням
платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу
товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові
операції на повну суму покупки (надання послуги) через
зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені
у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з
роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що
підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках,
передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у
встановленому порядку розрахункових книжок. Згаданий Закон
набуває чинності з 1.01.2001р., і за таких обставин, всі
суб’єкти, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати
реєстратори розрахункових операцій при здійсненні розрахунків за
готівку.
Податкова служба зауважує на приписах пункту 1 статті 9 Закону
України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, відповідно до вимог якого реєстратори
розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються
виключно при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва
підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності,
крім підприємств торгівлі, громадського харчування та послуг, у
разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і
організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових
ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених
печаткою у встановленому порядку, і вважає помилковим висновок
суду щодо правомірності незастосування позивачем РРО, який
ґрунтується на положеннях зазначеного припису.
Львівською залізницею надісланий відзив на касаційну скаргу у
якому вона просить суд залишити без змін переглянуте рішення у
справ.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді
Добролюбової Т.В. за участю представника позивача, який
підтримав доводи відзиву на касаційну скаргу, перевіривши
повноту встановлених обставин справи та правильність їх
юридичної оцінки Господарським судом Закарпатської області,
Вищий господарський суд України не вбачає підстав для скасування
переглянутого рішення з огляду на таке.
Місцевим Господарським судом встановлено, що при здійсненні
перевірки станції Ужгород Ужгородського відділку Львівської
державної залізниці щодо застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за
період з 26.02.2001р. по 11.04.2001р. виявлено проведення
станцією Ужгород розрахункових операцій із споживачами з
оформленням прибуткових касових ордерів за відсутності
реєстраторів розрахункових операцій. За результатами перевірки
відповідач прийняв рішення від 12.02.2002 № 290/23-
3/188/01071120/2327 про застосування та стягнення з позивача
фінансових санкцій у розмірі 25031грн.85коп. за порушення вимог
Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про
застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-
касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
(далі Закон)
набув чинності 1.01.2001 року.
Відповідно до приписів статті 1 Закону суб'єкти підприємницької
діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані
застосовувати реєстратори розрахункових операцій, але, як
випливає із норм даного Закону, переведення суб’єктів
підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій із
застосуванням реєстраторів розрахункових операцій має
здійснюватись поступово.
Згідно статті 11 Закону терміни переведення суб'єктів
підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у
готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів
розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів
України за поданням Міністерства економіки України, Державної
податкової адміністрації України та Національного банку України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. № 121
“Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на
облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі
із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій”, яка
набула чинності 23.02.2001р., встановлено терміни переведення
суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових
операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням
реєстраторів розрахункових операцій, до настання яких суб’єкти
підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахункові
операції із застосуванням книг обліку розрахункових операцій.
Пунктом 2 додатку до вищезгаданої постанови Кабінету Міністрів
України від 07.02.2001р. № 121 визначено, що термін переведення
суб’єктів підприємницької діяльності у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг на облік розрахункових
операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій
становить один місяць з дати перевищення граничного розміру
річного обсягу розрахункових операцій. Оскільки чинність
новоприйнятих нормативно-правових актів поширюється на
відносини, які виникають після набрання ними чинності, то
відліком терміну, що передбачений вищезгаданою постановою
Кабінету Міністрів України щодо річного обсягу розрахункових
операцій є 23.02.2001р., який спливає через один місяць з дати
перевищення граничного розміру обсягу розрахункових операцій за
2001р.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від
23.08.2000р. № 1336 “Про забезпечення реалізації статті 10
Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, яка набула чинності 01.01.2001р. одночасно з
набранням чинності Законом України “Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, установлено
граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій у розмірі
200 000грн., у разі перевищення якого застосування реєстраторів
розрахункових операцій є обов’язковим. Оскільки даний нормативно-
правовий акт набрав чинності 01.01.2001р. і прямої вказівки
суб’єкта правотворчості щодо зворотної дії в часі в ньому не
міститься, то розрахунок розміру річного обсягу розрахункових
операцій здійснюється з моменту набрання ним чинності.
У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту
наявності у позивача перевищення граничного розміру річного
обсягу розрахункових операцій починаючи з 1.01.2001р., не
відображено це і в акті перевірки податкової служби.
Наведене свідчить про обґрунтованість позовних вимог щодо
визнання недійсним рішення ДПІ в частині застосування фінансових
санкцій за порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону України “Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
З урахуванням викладеного, переглянуте рішення господарського
суду відповідає приписам чинного законодавства, а відтак
відсутні правові підстави для задоволення касаційної скарги
Державної податкової інспекції. З огляду на зазначене, керуючись
статтями 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.05.2002
р. у справі № 7-3-14/130-2002-К залишити без змін, а касаційну
скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді залишити без
задоволення.
Головуючий Т.Добролюбова
Судді Т. Дроботова
Н.Ткаченко