ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.07.2002 Справа N 02-03/1048/3
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючої Добролюбової Т.В.
суддів Дроботова Т.Б., Ткаченко Н.Г.
за участю представників позивача – Сніжко О.Ю дов. від
сторін 17.05.02
розглянувши у відкритому Від відповідача – представник
судовому засіданні в м. не з’явився, повідомлений
Києві належно.
касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю “Сателіт”
на ухвалу від 17.05.2002 р.
Господарського суду Київської області
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю “Сателіт”
до Фастівської об’єднаної
державної податкової інспекції
про визнання недійсним рішення
Фастівської ОДПІ від 20.03.2002
№ 112-2600/9-20602310-1736
Товариством з обмеженою відповідальністю “Сателіт” 15.05.2002 р.
заявлений позов про визнання недійсним рішення Фастівської ОДПІ
від 20.03.2002 № 112-2600/9-20602310-1736, яким позивачеві
донараховано 54405,10 грн. податку на додану вартість, 81600
грн. податку на прибуток, застосовані фінансові санкції у
розмірі 10881,08 грн. з ПДВ та 8160 грн. з податку на прибуток,
загалом на суму 155046,48 грн. за порушення товариством вимог
підпункту 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону України “Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та підпункту 5.2.2 пункту 5.2.
статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю порушень
податкового законодавства з боку позивача, за які проведені
нарахування податку і санкцій.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.05.2002р.
(суддя Сибіга О.М.) позовні матеріали повернуті позивачеві без
розгляду на підставі пунктів 4, 6, 7 статті 63 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. У Х В А Л А
господарського суду мотивована відсутністю доказів, які
підтверджують обставини викладені у позовній заяві, та доказів
на яких ґрунтується позовна вимога.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Сателіт”, звернулось з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій
просить ухвалу Господарського суду Київської області від
17.05.2002 скасувати як таку, що винесена з порушенням норм
господарського процесуального права. Товариство посилається на
вимоги статті 63 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
,
приписами якої визначений вичерпний перелік підстав повернення
позовної заяви без розгляду. Товариство посилається на
неправомірне, на думку позивача, повернення його позовної заяви
без розгляду на підставі пунктів 4, 6, 7 статті 63
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
оскільки наведені в загаданих пунктах підстави повернення
позовної заяви відсутні у даному випадку. Зокрема позивач
зауважує на залучених до позовних матеріалів платіжного
доручення від 29.04.2002 № 41 та поштової квитанції К-150 від
15.05.2002 про відправлення копії позовної заяви відповідачеві.
Окрім того, товариство наголошує на безпідставності вимог, які
містяться в оскаржуваній ухвалі, щодо відсутності доказів, які
підтверджують обставини викладені в позовній заяві та доказів,
на яких ґрунтується позовна вимога, посилаючись при цьому на
вимоги статті 57 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, приписами якої передбачено, що до заяви про
визнання акта недійсним додається копія оспорюваного акта, яка і
була залучена до позовних матеріалів.
Вищий господарський суд України переглянувши матеріали справи,
розглянув касаційну скаргу за участю представника позивача, який
підтримав свої доводи, заслухавши доповідь судді Добролюбової
Т.В., відзначає наступне.
Підставою повернення позовної заяви товариства “Сателіт” в
ухвалі місцевого суду зазначено відсутність доказів, що
підтверджують викладені в заяві обставини. Така підстава
повернення визначена у пункті 3 частини першої статті 63
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Проте
посилається суд у ухвалі на інші три пункти статті 63
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Це
пункти 4, 6, 7 зокрема - відсутність доказів сплати державного
мита у встановлених порядку та розмірі, відсутність доказів
надсилання відповідачеві копії позовної заяви та відсутність
доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору.
До касаційної скарги товариства залучена його позовна заява від
15.05.2002 року, серед додатків перелічені копія оспорюваного
рішення відповідача, копія акту перевірки, документ про сплату
державного мита, документ про направлення копії позовної заяви
відповідачеві. Так на аркуші справи 24 залучене платіжне
доручення № 41 про сплату 85 гривень державного мита з відміткою
банку на звороті, на аркуші справи 26 - поштова квитанція про
відправлення копії позову Фастівській ОДПІ.
Вищим господарським судом України приймається до уваги, що
позовна заява повертається без розгляду у разі її
невідповідності приписам статті 54 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а порядок досудового врегулювання
спорів не поширюється на спори про визнання недійсними актів
державних органів, тому переглянута у касаційному порядку ухвала
визнається прийнятою за неправильного застосування статей 5, 63,
86, Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
що відповідно приписів частини першої статті 111-10 названого
кодексу є підставою для скасування цієї ухвали.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню, а
ухвала Господарського суду - скасуванню на підставі частини
першої статті 111 10 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Керуючись статтями 5, 63, 86, 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-
11, 111-13 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу Господарського суду Київської області від 17.05.2002 року
у справі № 02-03/1048/3 скасувати.
Матеріали справи, разом з позовною заявою, скеровуються до
Господарського суду Київської області для розгляду.
Головуючий Т. Добролюбова
Судді Т. Дроботова
Н.Ткаченко