ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.07.2002 Справа N 6/324
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддів Дроботової Т.Б., Ткаченко Н.Г.
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції
судовому засіданні в м. у м. Миколаєві
Києві
касаційну скаргу
на ухвалу Одеського апеляційного
господарського суду
від 6.12.2001 № 5-4-10/01-1674
за позовом Державної податкової інспекції
у м. Миколаєві
до Малого приватного підприємства
“Гран” ЛТД /відповідач 1/
до Приватного виробничо-
будівельного підприємства
“Агротехмонтаж” /відповідач 2/
про визнання недійсною угоди від 2.11.97 № 28
Представники позивача і відповідачів належно повідомлені про час
і місце слухання справи, проте у засідання не з'явились
Державною податковою інспекцією у місті Миколаєві 26.10.2000 р.
заявлений позов про визнання недійсною угоди, укладеної між
Малим приватним підприємством “Гран” ЛТД та Приватним виробничо-
будівельним підприємством “Агротехмонтаж”, яка за твердженням
податкової служби не відповідає вимогам закону (на підставі
статті 48 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
). Позовні вимоги
обгрунтовані тим, що договір від 2.11.97 № 28, укладений між
Малим приватним підприємством “Гран” ЛТД та Приватним виробничо-
будівельним підприємством “Агротехмонтаж” не відповідає вимогам
статей 41, 42, 153, 154 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
оскільки стороною у названому договорі виступає Приватне
виробничо-будівельне підприємство “Агротехмонтаж”, статут якого
рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва визнано
недійсним.
Рішенням арбітражного суду Миколаївської області від 19.03.2001
р. (що прийняте суддею Середа О.Ф.) задоволені позовні вимоги
ДПІ у м. Миколаєві щодо визнання недійсною угоди купівлі-продажу
від 2.11.97 № 28 на підставі статті 48 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
з огляду на відсутність у контрагента за
угодою цивільної правоздатності
Постановою арбітражного суду Миколаївської області від
27.06.2001р. рішення арбітражного суду у цій справі скасоване, а
справа передана на новий розгляд, оскільки судом не повно
з’ясовані обставини, які зумовили визнання недійсною
оскаржуваної угоди. Перевірку рішення в порядку нагляду, за
заявою відповідача, здійснив перший заступник голови
арбітражного суду Миколаївської області Середа О.Ф.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
17.09.2001 (що прийняте суддею Ткаченко О.В.) відмовлено у
задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсною угоди купівлі-
продажу від 2.11.97 № 28 з огляду на вимоги статті 63 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. Рішення господарського суду
мотивоване доведеністю факту передачі товару ПП “Агротехмонтаж”
за оспорюванню угодою, за умови одержання на його рахунок
грошових коштів, що свідчить про фактичне схвалення відповідачем
цієї угоди.
Державна податкова інспекція у м. Миколаєві, не погодившись з
рішенням господарського суду Миколаївської області у даній
справі, 3.10.2001 р. звернулась до Одеського апеляційного
господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення
суду.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого Продаєвич Л.В., суддів Пироговського В.Т., Жекова
В.І. від 6.12.2001р. відмовлено у відновленні пропущеного строку
для подання апеляційної скарги ДПІ у м. Миколаєві, а апеляційна
скарга повернута скаржникові. У Х В А Л А господарського суду
мотивована тим, що апеляційна скарга податкової служби подана з
порушенням вимог статті 93 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а саме з пропуском 10 денного терміну, без
клопотання про відновлення процесуального строку подання
апеляційної скарги.
Державна податкова інспекція у м. Миколаєві, звернулась з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій
просить ухвалу апеляційного суду скасувати як таку, що винесена
з порушенням норм господарського процесуального права. Податкова
служба посилається на вимоги пункту 4 статті 97 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно вимог якого
апеляційна скарга повертається у разі її подання після
закінчення строку, встановленого для оскарження, без клопотання
про відновлення цього строку. На думку касатора, за умови
прийняття судом скарги до апеляційного провадження та винесення
ухвали про її прийняття, відсутні підстави для повернення
апеляційної скарги з огляду на вимоги пункту 4 статті 97
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Крім
того, касатор звертає увагу касаційної інстанції на чинність
резолютивної частини рішення суду першої інстанції, якою
визначено відрахування 10 денного терміну на апеляційне
оскарження з 24.09.2001 р. Вважає, що термін на оскарження
рішення у справі в апеляційному порядку не пропущений.
Вищий господарський суд України перевірив доводи касаційної
скарги за відсутності сторін, заслухав доповідь судді
Добролюбової Т.В. і відзначає таке:
Підставою повернення судом апеляційної скарги ДПІ у м. Миколаєві
визначено порушення заявником 10 денного терміну без клопотання
про відновлення процесуального строку подання апеляційної скарги
та відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне
оскарження.
Рішення господарського суду Миколаївської області у справі №
6/324 датоване 17.09.2001 року, з відміткою на звороті про
відправлення сторонам цього рішення 20.09.2001 року. У суду
відсутні підстави вважати рішення не підписаним після цієї дати.
Тобто строк на апеляційне оскарження цього рішення спливав
1.10.2001 року.
Відповідно до вимог статті 93 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, апеляційна скарга подається
протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим
господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було
оголошено лише вступну та резолютивну частину - з дня підписання
рішення.
До матеріалів справи залучена апеляційна скарга податкової
інспекції від 3.10.2001 р. № 1/2722/26-447, на якій є відмітка
канцелярії господарського суду Миколаївської області про
отримання її судом 3.10.2001 р.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга, якою оскаржується рішення
у справі, подана до Одеського апеляційного господарського суду
3.10.2001 р. (що підтверджується апеляційною скаргою, зокрема
поштовою квитанцією про відправлення копій апеляційної скарги
відповідачам) 10 денний строк на апеляційне оскарження
пропущений. Клопотання про відновлення пропущеного строку у
справі відсутнє.
Водночас, Вищий господарський суд України враховує можливість
відновлення строку на апеляційне оскарження упродовж трьох
місяців, незначний сплив терміну, резолютивну частину оспореного
рішення місцевого суду, і визнає можливим причину пропуску
встановленого законом процесуального строку визнати поважною, а
тому визнає помилковим незастосування судом права на відновлення
процесуальних строків з своєї ініціативи.
Наведене свідчить, що апеляційний господарський суд помилково
повернув апеляційну скаргу податкової служби без розгляду.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню, а
ухвала Одеського апеляційного господарського суду - скасуванню
на підставі частини першої статті 111 10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Керуючись статтями 53, 91, 93, 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-
11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 6.12.2001
року № 5-4-10/01-1674 у справі № 6/324 скасувати.
Касаційну скаргу ДПІ у м. Миколаєві задовольнити.
Строк на апеляційне оскарження рішення у цій справі відновити.
Справу Господарського суду Миколаївської області № 6/324
передати Одеському апеляційному господарському суду для розгляду
апеляційної скарги ДПІ у м. Миколаєві від 3.10.2001 р.
Головуючий Т.В.Добролюбова.
Судді Т.Б.Дроботова.
Н.Г.Ткаченко.