ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.07.2002 Справа N 1/3/827
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Усенко Є.А.
суддів : Глос О.І. – (доповідача у справі),
Грека Б.М.,
розглянувши матеріали Товариства з додатковою
касаційної скарги відповідальністю “Ремонтно-монтажне
підприємство “Енергодар”
на постанову від 06.12.2001 Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
у справі № 1/3/827
господарського суду Запорізької області
за позовом Товариства з додатковою
відповідальністю “Ремонтно-монтажне
підприємство “Енергодар”
До Енергодарської об”єднаної державної
податкової інспекції у Запорізькій
області
про визнання недійсним рішення ОДПІ
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.09.2001
у справі № 1/3/827 (суддя С.А.Гончаренко) задоволено позов про
визнання недійсним рішення Енергодарської ОДПІ Запорізької
області від 26.06.2001 № 15-45/23-2/13618888/4788 в частині
застосування фінансових санкцій по податку на прибуток в сумі
3042 грн.50 коп. , в решті позову відмовлено.
Судове рішення мотивоване неправильним застосуванням віповідачем
норм п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок
погашення зо-
бов”язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами”.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 06.12.2001 у справі № 02-5/9-11/39(1/3/827) (головуючий Л.О.
Лотоцька, судді О.С.Євстигнєєв, І.В.Тищик) рішення
господарського суду першої інстанції змінено, в позові
відмовлено в повному обсязі з посиланням на неправильне
застосування судом першої інстанції п. п. 17.3.1 п. 17.1 ст. 17
Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”,
оскільки згідно з вказаною нормою Закону суми штрафних санкцій
повинні розраховуватись окремо по кожному з податкових періодів,
установлених для такого податку, збору (обов”язкового платежу),
в яких виявлено порушення податкового законодавства, незалежно
від результатів перевірки платника податків за інші періоди.
Товариство з додатковою відповідальністю “Ремонтно-монтажне
підприємство”Енергодар” у касаційній скарзі просить скасувати
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 06.12.2001 у справі № 02-5/9-11/39(1/3/827) і прийняти нове
рішення про задоволення позову в повному обсязі, вважаючи, що
судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані
норми Закону України “Про порядок погашення зобов”язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами”.
Сторони не скористались своїм процесуальним правом на участь їх
представників в засіданні суду касаційної інстанції.
Перевіривши правильність застосування судом першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального
права, колегія суддів Вищого господарського суду України
приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з таких підстав.
Судовими інстанціями встановлено, що за результатами
позапланової документальної перевірки дотримання вимог
податкового законодавства підприємством позивача за період з
01.04.1998 по 01.06.2001, проведеної Енергодарською ОДПІ у
Запорізькій області, було прийнято рішення від 26.06.01 про
застосування та стягнення сум штрафних санкцій,
донарахованих податків, зборів та пені за порушення податкового
та іншого законодавства, в тому числі донараховано ПДВ в розмірі
290.5 грн., податок на прибуток в розмірі 2510 грн., застосовано
штрафні санкції по ПДВ в сумі 170 грн. та 16423 грн. та штрафні
санкції по податку на прибуток в сумі 3670 грн.
Підставою для прийняття вказаного рішення став акт перевірки від
21.06.2001 № 23/2-81/1318888, яким було встановлено наступні
порушення податкового законодавства в частині податку на
прибуток:
- завищення податку на прибуток в 3 кварталі 1998 року на
10.4 тис.грн.;
- заниження податку на прибуток в 4 кварталі 1998 року на
13.9 тис.грн.;
- заниження податку на прибуток у 2 кварталі 1999 року на
0,54 тис.грн.;
- завищення податку на прибуток в 1 кварталі 2000 року на 1.5
тис.грн.
Всього за результатами перевірки підприємству позивача було
донараховано 2510 грн. податку на прибуток, проти чого не
заперечує і позивач. Разом з тим, позивач не погоджується з
методикою розрахунку штрафних санкцій по податку на прибуток,
застосованою відповідачем, оскільки остання, на його думку,
суперечить змісту п. п. 17.1.3 статті 17 Закону України “Про
порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами”.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарський суд першої інстанції всебічно дослідив всі
обставини справи і прийшов до правильного висновку стосовно
незаконності і необгрунтованості рішення відповідача про
донарахування штрафних санкцій по податку на прибуток в розмірі
3042 грн.50 коп. з огляду наступне.
Відповідно до п. п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про
порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами”у разі, коли контролюючий орган
самостійно донараховує суму податкового зобов”язання платника
податків за підставами, викладеними у п. п. ”б” п. п. 4.2.2 п.
.4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податку зобов”язаний
сплатити штраф у розмірі 5% від суми недоплати за кожний з
податкових періодів, установлених для такого податку, збору
(обов"”якового платежу), починаючи з податкового періоду, на
який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом,
на який припадає отримання таким платником податків податкового
повідомлення від контролюючого органу, але не більше 25% такої
суми та не менше 10 неоподтковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, штрафні санкції можуть застосовуватись до позивача
в розмірі не більше 25% від суми недоплати, виявленої за
результатами перевірки підприємства позивача( а згідно з актом
перевірки від 21.06.2001 і оскаржуваним рішенням ДПІ було
донараховано податок на прибуток в розмірі 2510 грн.), тобто в
сумі 627 грн. 50 коп. , у зв”язку з чим застосування штрафних
санкцій понад цю суму є неправомірним.
Судова колегія Вищого господарського суду України не може
погодитися з висновками суду апеляційної інстанції стосовно
методики розхрахунку суми штрафних санкцій, передбаченх п. п.
17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення
зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами, оскільки ці висновки не ґрунтуються на
правильному застосуванні вказаної норми закону з огляду на
наступне.
Відповідно до тексту п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону розмір
штрафної санкції пов”язується саме з розміром донарахованого
контролюючим органом податкового зобов”язання платника податків
(а згідно з актом перевірки і оскаржуваними рішеннями ДПІ
позивачеві донараховано податок на прибуток в розмірі 2510
грн.).
Що стосується доводів заявника щодо порушення відповідачем норм
п. п. 18.1.1 п. 18.1 ст. 18 Закону України “Про порядок
погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” щодо списання з платників податків
податкового боргу (крім інших штрафних санкцій), який виник
станом на 31.12.1999 і не уплачений на день набрання чинності
цією статтею, то слід зазначити, що судом першої інстанції
правомірно відхилено вказані доводи позивача, оскільки предметом
даного позову є правомірність прийняття відповідачем
оскаржуваного рішення а списання (несписання) податкового боргу
не є підставою для визнання рішення ДПІ недійсним (і може бути
предметом окремого позову).
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 6 ст.
111-9, 111-10, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю
“Ремонтно-мантажне підприємство “Енергодар” задовольнити
частково.
Скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 06.12.2001 у справі № 02-5/9-
11/39(1/3/827).
Рішення господарського суду Запорізької області від 11.09.2001 у
справі № 1/3/827 залишити в силі.
Головуючий суддя Є.Усенко
Судді О.Глос
Б.Грек