Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.07.2002 р.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
в м. Ч-ську
касаційну скаргу Н-ського ДП МТЗ "ХХХ"
на постанову Р-ського апеляційного господарського суду
у справі від ХХ.04.2002 р.
за позовом Н-ського міського райцентру зайнятості
до Н-ського ДП МТЗ "ХХХ"
про стягнення сум
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2000 року Н-ський міський райцентр зайнятості звернувся
до суду з позовною заявою до Н-ського ДП МТЗ "ХХХ", в якій,
посилаючись на порушення відповідачем Закону України "Про
зайнятість населення" ( 803-12 ) (803-12)
, просив стягнути з останнього
штраф у сумі 8148, 65грн.
Рішенням господарського суду Н-ської області від ХХ.01.2002 (суддя
А.А.А.), залишеним без змін постановою Р-ського апеляційного
господарського суду від ХХ.04.2002 (судді: Б.Б.Б., В.В.В.,
Г.Г.Г.), позов задоволене.
В касаційній скарзі відповідач просить прийняті судові рішення
скасувати і передати справу на новий розгляд, посилаючись на те,
що судом першої та другої інстанцій неправильно застосовані норми
матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї,
суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з
таких підстав.
Приймаючи рішення, суд виходив з доведеності заявлених вимог
Н-ським міським райцентром зайнятості.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про зайнятість населення"
( 803-12 ) (803-12)
Державна служба зайнятості складається: з Державного
центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики
України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних,
Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних,
міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів
організації професійного навчання незайнятого населення і центрів
професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за
додержанням законодавства про зайнятість населення.
Відповідно до ч.2 ст.1, ч.1 ст.2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
державні
органи, до яких належить і центр зайнятості населення, мають право
звертатись до господарського суду лише у випадках, передбачених
законодавчими актами України.
За приписом ст.20 наведеного Закону ( 803-12 ) (803-12)
, порядок стягнення
та розміри штрафів за неповідомлення державної служби зайнятості
/при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації
виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або
перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням
чисельності або штату працівників, не пізніше як за два місяці у
письмовій формі, а в десятиденний строк після вивільнення - списки
фактично вивільнених працівників/, встановлюються законодавством
України.
Разом з тим, на законодавчому рівні, вказаного Порядку прийнято не
було, що не заперечувалось і позивачем.
За таких обставин, у Державного центру зайнятості і його
підрозділів відсутнє право звернення з питання, яке було предметом
розгляду вказаних судових інстанцій.
На зазначене, як суд першої, так і другої інстанції належної уваги
не звернули.
Положення ж ст.124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, на яку
посилався суд, не виключає застосування при розгляді справ
відповідних норм Господарського процесуального кодексу України.
Отже, при відсутності у визначеному законодавством порядку у
позивача права вимоги, прийняті судові рішення не можна визнати
законними, а тому вони підлягають скасуванню, з відмовою у
задоволенні позову.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДП МТЗ "ХХХ" задовольнити частково.
Постанову Р-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.04.2002, рішення господарського суду Н-ської області від
ХХ.01.2002 скасувати і у задоволенні заявленого позову відмовити.