ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2002                                  Справа N 15/3177/2-8

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого                   Перепічая В.С.

суддів :                      Вовка І.В.,

                              Гончарука П. А.,

розглянувши у відкритому      Кіровоградського ДП МТЗ

судовому засіданні касаційну  “Агропромпостач”

скаргу

на постанову                  Дніпропетровського апеляційного

                              господарського суду

                              від 16.04.2002

у справі                      

за позовом                    Кіровоградського міського

                              райцентру зайнятості

до                            Кіровоградського ДП МТЗ

                              “Агропромпостач”

Про   стягнення сум

                           УСТАНОВИВ:

У  жовтні  2000 року Кіровоградський міський райцентр зайнятості

звернувся до суду з позовною заявою до Кіровоградського  ДП  МТЗ

“Агропромтехпостач”,   в   якій,   посилаючись   на    порушення

відповідачем  Закону України “Про зайнятість населення”,  просив

стягнути з останнього штраф у сумі 8148, 65 грн.

Рішенням   господарського  суду  Кіровоградської   області   від

29.01.2002   (суддя  Деревінська  Л.В.),  залишеним   без   змін

постановою  Дніпропетровського апеляційного господарського  суду

від  16.04.2002 (судді: Виноградник О.М., Джихур О.В., Белінська

В.О.) позов задоволено.

В     касаційній    скарзі    відповідач    просить    постанову

Дніпропетровського   апеляційного   господарського   суду    від

16.04.2002    скасувати   та   рішення    господарського    суду

Кіровоградської  області  від  29.01.2002  скасувати,  в  позові

відмовити посилаючись на те, що судом першої та другої інстанцій

неправильно  застосовані норми матеріального  та  процесуального

права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали

справи  та обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає,  що

касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Приймаючи  рішення,  суд  виходив  з  того,  що  Кіровоградський

міський райцентр мав підстави для пред’явлення позову.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

Відповідно  до ст. 18 Закону України “Про зайнятість  населення”

Державна  служба  зайнятості складається:  з  Державного  центру

зайнятості  Міністерства праці та соціальної  політики  України,

центру   зайнятості   Автономної  Республіки   Крим,   обласних,

Київського     та    Севастопольського    міських,     районних,

міськрайонних,  міських і районних у містах центрів  зайнятості,

центрів  організації професійного навчання незайнятого населення

і   центрів  професійної  орієнтації  населення,  інспекцій   по

контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Відповідно  до ч. 2 ст. 1, ч. 1 ст. 2 ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        

державні  органи, до яких належить і центр зайнятості населення,

мають  право звертатись до господарського суду лише у  випадках,

передбачених законодавчими актами України.

За  приписом  ст.  20  наведеного Закону, порядок  стягнення  та

розміри  штрафів  за неповідомлення державної служби  зайнятості

/при  вивільненні працівників у зв’язку із змінами в організації

виробництва  і  праці, у тому числі ліквідацією,  реорганізацією

або   перепрофілюванням   підприємств,   установ,   організацій,

скороченням чисельності або штату працівників, не пізніше як  за

два  місяці  у  письмовій  формі, а в десятиденний  строк  після

вивільнення   –   списки   фактично   вивільнених   працівників/

встановлюються законодавством України.

Однак  на  законодавчому рівні, вказаного  Порядку  прийнято  не

було, що не заперечувалось і позивачем.

За  таких  обставин,  у  Державного  центру  зайнятості  і  його

підрозділів  відсутнє  право  звернення  з  питання,  яке   було

предметом розгляду суду першої інстанції.

На  зазначене не звернув увагу і суд другої інстанції, залишаючи

рішення суду без змін.

Положення ж ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        ,  на  яку

посилався  суд,  не  виключає застосування  при  розгляді  справ

відповідних  норм  Господарського процесуального кодексу України

( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Отже,  при  відсутності у визначеному законодавством  порядку  у

позивача права вимоги, прийняті судові рішення не можна  визнати

законними,  а  тому  вони  підлягають скасуванню  з  відмовою  у

задоволенні позову.

З  огляду  наведеного  та  керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,

111-10-111-12     Господарського     процесуального      кодексу

України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ДП МТЗ “Агропромтехпостач” задовольнити.

Постанову  Дніпропетровського апеляційного  господарського  суду

від  16.04.2002,  рішення  господарського  суду  Кіровоградської

області від 29.01.2002 скасувати і у позові відмовити.

Доручити  господарському  суду  Кіровоградської  області  видати

поворотний  наказ, в разі підтвердження виконання  рішення  суду

від 29.01.2002.

Головуючий          В. Перепічай

Судді               І. Вовк

                    П. Гончарук