ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.07.2002 Справа N Д18/16/-Д12/85(02-5/5-16/29)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючої Борденюк Є.М.
суддів: Яценко О.В., Харченка В.М.
розглянув касаційну скаргу Акціонерного комерційного
агропромислового банку “Україна” в
особі Дніпропетровської дирекції
на постанову від 26.04.2002 р. № 02-5/5-16/29
Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі № Д18/16/-Д12/85 господарського
суду Дніпропетровської області
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю багатопрофільного
замкнутого циклу “Марганецький
виробничий комбінат”
до 1. Товариства з обмеженою
відповідальністю фірми “А.Н.Т.”;
2. Акціонерного комерційного
агропромислового банку “Україна” в
особі Нікопольського
територіально-віддаленого
безбалансового відділення
Дніпропетровської дирекції банку
“Україна”
Про визнання недійсним договору
в судовому засіданні взяли не з’явився;
участь представники: не з’явився;
від позивача: Олексюк О.Б.– дов. від 01.07.2002
від відповідача 1: р.
від відповідача 2: № 050/3597
Заслухавши доповідь судді Яценко О.В., доводи представника
відповідача 2, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський
суд України
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю багатопрофільного
замкнутого циклу “Марганецький виробничий комбінат” звернулося
до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про
визнання недійсним договору застави № 1/114 від 04.12.1998 р.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що, виконуючи умови договору
купівлі-продажу від 24.06.1997 р. позивач передав відповідачу-1
за актом приймання-передачі від 26.06.1997 р. будівлі та
споруди, які належать йому за правом власності та знаходяться за
адресою: м. Марганець, вул. Радянська, 2.
Відповідач-1 свої зобов’язання за договором не виконав. За
отриманий проммайданчик відповідно до п. 1.2 договору оплату не
здійснив.
Відповідач-1 уклав з відповідачем-2 договір кредиту № 1/176 від
04.09.1997 р. і в забезпечення кредиту за договором застави
№ 1/114 від 04.12.1998 р. передав у заставу проммайданчик № 2.
За неповернення кредиту за договором застави, актом
приймання-передачі від 17.05.2000 р. відповідач-1 передав
відповідачу-2 проммайданчик.
Вищевказані дії відповідачів у справі позивач вважає
незаконними.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
12.02.2002 р. (суддя – Петрова В.І.) позов був задоволений в
повному обсязі.
Рішення суду мотивоване тим, що склавши договір застави від
04.12.1998 р. на майно, яке йому не належало, відповідач-1
порушив ч. 2 ст. 4 Закону України “Про заставу”, яка вказує, що
предметом застави може бути майно, яке може бути відчужене
заставодавцем і на яке може бути направлене стягнення.
Відповідач-2 звернувся до апеляційної інстанції зі скаргою на
рішення господарського суду Дніпропетровської області від
12.02.2002 р.
Постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 26.04.2002
р. рішення у справі залишено без зміни з тих же підстав.
Відповідач-2 звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного
суду від 26.04.2002 р., в якій просить скасувати вказану
постанову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та
процесуального права при її прийнятті.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оскаржуваної постанови, дійшла висновку, що
судом, при її прийнятті за зібраними та оціненими доказами,
неправильно застосовані норми матеріального права.
Відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
право власності у набувача майна за договором виникає з моменту
передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
24.06.1997 р. між ТОВ БПЗЦ “Марганецький виробничий комбінат” та
ТОВ фірмою “А.Н.Т.” був укладений договір купівлі-продажу
об’єктів нерухомості з усім обладнанням та другим майном на цих
об’єктах на загальну суму 900000 грн.
Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від
29-30.03.2001 р. вказаний договір купівлі-продажу розірваний.
Відповідно до умов ст. 4 Закону України “Про заставу” предметом
застави може бути майно, яке може бути відчужено заставодавцем і
на нього може бути звернено стягнення.
Оскільки судом не встановлений факт коли відповідач 1 набув
права власності на зазначене майно, висновок суду щодо
недійсності договору застави є передчасним.
Згідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи у касаційному порядку судові рішення,
касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин
справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що суди
першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних
рішення та постанови, припустили порушення матеріального права
та не дали належної оцінки обставинам, викладеним в апеляційній
скарзі, в зв’язку з чим, рішення та постанова підлягають
скасуванню.
При новому розгляді по суті суду необхідно встановити коли
відбувся перехід права власності до відповідача 1 відповідно до
вказаного договору купівлі-продажу.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Акціонерного комерційного агропромислового
банку “Україна” в особі Дніпропетровської дирекції на постанову
Дніпропетровського апеляційного суду від 26.04.2002 р.
№ 02-5/5-16/29 у справі № Д18/16/-Д12/85 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
12.02.2002 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного суду
від 26.04.2002 р. № 02-5/5-16/29 у справі № Д18/16/-Д12/85
скасувати.
3. Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Дніпропетровської області.
Головуюча Борденюк Є.М.
Судді: Яценко О.В.
Харченко В.М.