Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Кочерової Н.О.

Суддів Рибака В.В.

Уліцького А.М.

за участю МПП “КТБ” Рязанова В.В.

представника

розглянув Артемівської об’єднаної державної

касаційну скаргу податкової

інспекції Донецької області

на постанову від 12.03.2002 Донецького апеляційного господарського суду

у справі № 37/3-а господарського суду Донецької області

за позовом малого приватного підприємства “КТБ” м. Артемівськ

До Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області

Про визнання рішення недійсним

В січні 2001 року мале приватне підприємство “КТБ” пред’явило в суді позов до Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним рішення № 104/01-22- 20382200/4365 від 27.03.2001, яким застосовані фінансові санкції за порушення термінів надходження товару за бартерним контрактом у сумі 19422,72 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.01.2001 /суддя Москальова І.В./ позов задоволено.

Задовольняючи позов господарський суд виходив з того, що пеня за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічною угодою підлягає списанню за наявності двох умов, а саме:

зобов’язання сплатити пеню повинно виникнути у платника податку до 01.01.2001;

пеня повинна бути не сплачена до дня набрання чинності ст. 18 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (2181-14) , а саме до 21.02.2001.

Обидві умови дотримані.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2002 /судді: Алєєва І.В. – головуючий, Величко Н.Л., Мясищева А.М./ рішення залишено без змін.

Залишаючи рішення господарського суду без змін, апеляційний господарський суд виходив з того, що пеня підлягала списанню відповідно до п. п. 18.1.3 п. 18.1 ст. 18 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (2181-14) .

В касаційній скарзі Артемівська об’єднана державна податкова інспекція Донецької області просить рішення господарського суду та постанову апеляційного господарського суду скасувати, в позові відмовити, посилаючись на те, що судовими інстанціями неправильно застосовані норми матеріального права, а саме п. п. 18.1.3 п. 18.1 ст. 18 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (2181-14) .

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судовими інстанціями обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

19.03.2001 Артемівською об’єднаною державною податковою інспекцією Донецької області за наслідками перевірки малого приватного підприємства “Контора митних брокерів” з питань розрахунків під час здійснення операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності складено акт, в якому вказано, що 01.06.99 між МПП “КТБ” /комісіонер/ та ПП Авагяна С.С. /комітент/ укладено договір комісії. Відповідно до умов договору позивач за дорученням “комітента” зобов’язаний укласти товарообмінну зовнішньоекономічну операцію.

02.06.99 МП “КТБ” уклало з товариством з обмеженою відповідальністю “ГРБ-Сервіс” /Туркменія, м. Ашхабад/ бертерний договір. На момент перевірки товар на суму 3584,52 дол.США на територію України не надійшов.

27.03.2001 Артемівською об’єднаною державною податковою інспекцією прийнято рішення № 104/01-22-20382200/4365 про стягнення пені за прострочення вартості неодержаних товарів, що імпортуються за бартерним договором у сумі 19422,72 грн. /у розмірі заборгованості/.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про регулювання товарообмінних /бартерних/ операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності” (351-14) порушення суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України строків ввезення товарів, що імпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% вартості неодержаних товарів, що імпортуються за бартерним договором.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.

Нарахування пені у розмірі вартості заборгованості, а саме 19422,72 грн. закінчилось 24.08.2000, тобто 01.01.2001.

Ст. 18 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (2181-14) набула чинності 21.02.2002, а тому нарахована пеня підлягала списанню.

Посилання в касаційній скарзі на ту обставину, що обов’язок уплати пені виник 27.03.2001, а саме після прийняття рішення Артемівською об’єднаною державною інспекцією є безпідставним, бо ст. 18 Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами” (2181-14) не пов’язує виникнення права на списання пені в залежності від того, коли прийнято рішення про її стягнення з платника.

Враховуючи викладене підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2002 у справі № 37/3-а без змін