ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Суддя І-ї інстанції: Алейнікова Т.Г.;
Доповідач у суді касаційної
інстанції – Харченко В.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.07.2002 Справа 3/2/1085
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є.М. (головуючий),
Харченка В.М.,
Яценко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
касаційну скаргу Придніпровської залізниці
на рішення від 20.03.2002
господарського суду Запорізької області
у справі № 3/2/1085
за позовом ДП “Придніпровська залізниця”
до ТзОВ “ВВС”
Про стягнення 2025,00 грн.
В судове засідання представники сторін не з’явилися, про час і
місце слухання сторони були повідомлені належним чином.
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2002 року ДП “Придніпровська залізниця” звернулось до
господарського суду Запорізької області з позовом до ТзОВ “ВВС”
про стягнення 2025,00 грн. штрафу на користь позивача у зв'язку
з неправильним зазначенням маси вантажу в накладній.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.03.2002
по справі № 3/2/1085 в позові ДП “Придніпровська залізниця”
відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до
ст. 129 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
комерційний акт
складається у випадках невідповідності назви, маси або кількості
місць вантажу, тоді як позивач надав до суду акти загальної
форми, які не є доказами, що підтверджують невідповідність маси
вантажу.
У касаційній скарзі ДП “Придніпровська залізниця” просить
скасувати рішення господарського суду Запорізької області від
20.03.2002, а справу передати на новий розгляд, оскільки, на
думку позивача, судом першої інстанції неправомірно застосовані
норми матеріального права, а саме Статут Залізниць України.
Відповідач письмового відзиву на касаційну скаргу до суду не
надіслав.
Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування
господарським судом Запорізької області норм процесуального та
матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що у вересні 2001 року на
станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці в адресу ВАТ
Запорізького металургійного комбінату “Запоріжсталь” у вагонах
№№ 6607522, 65690117 прибув вантаж – пісок. При зважуванні
вантажу позивач склав акт загальної форми, відповідно до якого
фактична маса зазначеного вантажу перевищувала ту, яка була
зазначена у супровідних документах.
Відповідно до пунктів 118, 122, 129 Статуту залізниць України
( 457-98-п ) (457-98-п)
, неправильно зазначена у накладній маса є підставою
для матеріальної відповідальності вантажовідправника. При цьому
наявність зазначеного факту повинна підтверджуватись
комерційним, а не загальним, актом.
Зазначеним обставинам суд дав належну оцінку і прийшов до
обгрунтованого висновку про те, що у даному випадку свої вимоги
позивач підтверджував недопустимими засобами доказування.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Придніпровської залізниці залишити без
задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області
від 20.03.2002 у справі № 3/2/1085 залишити без змін.
Головуючий Борденюк Є.М.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Яценко О.В.