Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
12.07.2002 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
розглянувши за участю представників:
- Дочірньої компанії "ХХХ" Національної акціонерної компанії "YYY"
в особі Управління магістральних газопроводів "ZZZ" - присутні,
- Відкритого акціонерного товариства "RRR" - присутні.
касаційну скаргу Дочірньої компанії "ХХХ" Національної акціонерної
компанії "YYY" в особі Управління магістральних газопроводів "ZZZ"
на постанову Н-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.02.2002 р. у справі № Х9 за позовом Дочірньої компанії "ХХХ"
Національної акціонерної компанії "YYY" в особі Управління
магістральних газопроводів "ZZZ" до Відкритого акціонерного
товариства "RRR" про стягнення 3851786,39 грн.
ВСТАНОВИВ:
Дочірня компанія "XXX" Національної акціонерної компанії "YYY" в
особі Управління магістральних газопроводів "ZZZ" (далі ДК "XXX"
НАК "YYY" в особі УМГ "ZZZ") пред'явила в господарському суді м.
Н-ська позов до Відкритого акціонерного товариства "RRR" (далі ВАТ
"RRR") про стягнення 3851786,39 грн..
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на
необґрунтованість вимог заявника.
Рішенням господарського суду м. Н-ська від ХХ.11.2001 р. (суддя
А.А.А.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Рішення
мотивовано ст.ст. 4, 41, 42 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Поставою Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.02.
2002 р. (колегія суддів: Б.Б.Б., - головуючий, судді: В.В.В.,
Г.Г.Г.) рішення господарського суду м. Н-ська від ХХ.11.2001 р.
скасовано і прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову
з мотивів, передбачених статтею 469 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
.
ДК "ХХХ" НАК "YYY" в особі УМГ "ZZZ" звернулось до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою на постанову
Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.02.2002 р., в
якій просила скасувати вказану постанову, та залишити в силі
рішення місцевого господарського суду посилаючись на порушення
апеляційною інстанцією норм ст.ст. 161, 162, 165 Цивільного
кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
. Заслухавши представників позивача,
які підтримали касаційну скаргу, та заперечення представників
відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої й
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку,
що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, апеляційний суд
виходив з того, що між сторонами не виникло договірних відносин з
приводу поставки природного газу в січні-березні 1995 року
структурному підрозділу "SSS" ВАТ "RRR", оскільки договір поставки
не був укладений, а акти приймання-передачі природного газу від
ХХ.01.1995 р. загальним обсягом 12000000 куб.м. і 2540000 куб.м.
від ХХ.02.1995 р. (загальним обсягом 9500000 куб.м. і 960000
куб.м.) та від ХХ.03.1995 р. (загальним обсягом 5900000 куб.м. і
630000 куб.м.) не визначають характер зобов'язання відповідача.
Крім того, за висновком апеляційної інстанції, акти передачі
960000 куб.м., 630000 куб.м. та 2540000 куб.м. природного газу не
підтверджують, що газ у зазначених об'ємах був отриманий
відповідачем. З таким висновком, однак, повністю погодитися не
можна, оскільки він зроблений без дотримання вимог ч. 1 ст. 43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо оцінки доказів господарським судом на
підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому
процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
На підтвердження своїх доводів стосовно невиконання відповідачем
обов'язку сплатити вартість спожитого газу позивач посилався, в
тому числі, на протокол-угоду про проведення взаємозаліку від
ХХ.12.1997 р., підписаного ДП "SSS" і ДП "ZZZ" з приводу
врегулювання взаємної заборгованості, включаючи заборгрваність ДП
"SSS" за спожитий газ в 1994-1995 роках вартістю 164824,84 грн., а
також на авізо № Х3 за травень 1996 р. на користь ДП "ZZZ" про
передачу від ДП "SSS" суми оплати 739797401 крб., згідно
платіжного доручення № Х1 від ХХ.05.1995 р..
Всупереч вимогам п. 7 ч. 1 ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
про те,
що в постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені,
зокрема, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші
докази, апеляційний суд цим доказам позивача не дав будь-якої
оцінки. Крім того, як вбачається з актів приймання-передачі газу в
об'ємах 960000 куб.м., 630000 куб.м. і 2540000 куб.м., прийнятого
представником "QQQ", підпис представника споживача підтверджений
печаткою "DDD".
З врахуванням цього, без з'ясування обставин щодо структурного
співвідношення "DDD" і "QQQ", висновок апеляційного суду, що
вказані об'єми газу відповідачу не передавались, не може бути
визнаний таким, що зроблений з дотриманням вимог ч. 1 ст. 43. ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
стосовно правила оцінки доказів господарським
судом.
У зв'язку з цим відповідно до ч. 1 ст. 111 - 10 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
зазначене неправильне застосування апеляційним судом
норм процесуального права є підставою для скасування оскаржуваної
постанови.
Такої ж помилки при застосуванні норм процесуального права
допустився і місцевий господарський суд при винесенні рішення по
справі.
Так, задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що
поставка спірної кількості природного газу відбулася на підставі
угоди, підтвердженням чого суд вважав підписання актів
приймання-передачі газу. Разом з тим, судом не була дана юридична
оцінка цієї угоди та не встановлено, яке цивільно-правове
зобов'язання виникло з цієї угоди. Зокрема, судом не встановлено,
стосовно якої ціни на газ можна вважати була досягнута згода
сторін. Саме по собі посилання суду на врегулювання ціни на газ
наказами Міністерства економіки України без встановлення в рішенні
конкретної ціни та перевірки доводів позивача щодо розміру
вартості поставленого газу не може вважатися дотриманням судом
вимог п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Крім того, суд в
обґрунтування свого висновку щодо поставки газу на підставі угоди
посилався, в тому числі, на копію листа ДП "SSS" ВАТ "RRR" від
ХХ.10.1998 р. № Х8, який, однак, у справі відсутній.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ст.ст. 111-10,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "ХХХ" Національної акціонерної
компанії "YYY" в особі Управління магістральних газопроводів "ZZZ"
задовольнити частково.
Скасувати рішення господарського суду м. Н-ська від ХХ.11.2001 р.
та постанову Н-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.02.2002 р. у справі № Х9, а справу направити на новий розгляд
до господарського суду м. Н-ська.