ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
11.07.2002                                   	Справа N 19/571А
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                                Т.Добролюбової - головуючого
                                Т.Дроботової
                                Н. Ткаченко
за участю представників:
позивача                        Мурін К. І. – дов. від
                                05.07.2002
відповідача                     Рзаєв В. Р. – дов. від
                                18.06.2002
розглянувши у відкритому        Донецького обласного управління
судовому засіданні касаційну    у справах захисту прав
скаргу                          споживачів
на постанову                    від 19.02.2002 Донецького
                                апеляційного господарського суду
у справі                        № 19/571А господарського суду
                                Донецької області
за позовом                      Товариства з обмеженою
                                відповідальністю “Ельдорадо -
                                Дон”
до                              Донецького обласного управління
                                у справах захисту прав
                                споживачів
 
про   визнання недійсною постанови
                                Донецького обласного управління
                                у справах захисту прав
                                споживачів № 1237 від 19.09.2001
 
                           ВСТАНОВИВ:
 
Товариством з обмеженою відповідальністю “Ельдорадо  -  Дон”  до
господарського  суду Донецької області був заявлений  позов  про
визнання  недійсною постанови Донецького обласного управління  у
справах захисту прав споживачів № 1237 від 19.09.2001.
 
Підставою  прийняття оспорюваної постанови  став  акт  перевірки
дотримання   законодавства  про  захист  прав   споживачів   від
14.09.2001,  в  якому  зафіксовано, що підприємство  здійснювало
реалізацію  товарів  без  необхідної, доступної  та  достовірної
інформації.
 
Рішенням  господарського суду Донецької області  від  10.12.2001
(суддя  Н.  Дучал)  позовні вимоги задоволено у  повному  обсязі
шляхом   визнання   недійсною  постанови  Донецького   обласного
управління  у  справах  захисту  прав  споживачів  №  1237   від
19.09.2001.
 
Рішення  суду мотивоване тим, що статтею 23 Закону України  “Про
захист прав споживачів” ( 1023-12 ) (1023-12)
         передбачена відповідальність
за  відсутність необхідної, доступної та достовірної  інформації
про  товар, а не за реалізацію товару без такої інформації, яка,
крім  того,  надається лише на запит споживача.  Крім  того,  на
представлених  суду  прасках міститься інформація  про  дату  їх
виготовлення.
 
За апеляційною скаргою Донецького обласного управління у справах
захисту прав споживачів Донецький апеляційний господарський  суд
(судді:  Шевкова Т. А. – головуючий, Акулова Н.  В.,  Агапов  О.
Л.),  переглянувши рішення господарського суду Донецької області
в  апеляційному  порядку, постановою від  19.02.2002  рішення  у
справі залишив без зміни з тих же підстав.
 
Донецьке  обласне управління у справах захисту  прав  споживачів
подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на
рішення  та постанову у справі, в якій просить дані судові  акти
скасувати,  в позові відмовити (про що було уточнено в  судовому
засіданні),  мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне
застосування судом норм матеріального права, зокрема  статті  23
Закону  України “Про захист прав споживачів” ( 1023-12  ) (1023-12)
        ,  якою
встановлено відповідальність саме за реалізацію без сертифікатів
товарів, щодо яких встановлено обов'язковість їх сертифікації.
 
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення присутніх
в  судовому  засіданні представників сторін, перевіривши  наявні
матеріали  справи  на  предмет  правильності  юридичної   оцінки
обставин  справи  та  повноти  їх  встановлення  в  рішенні   та
постанові  у справі, колегія суддів вважає, що касаційна  скарга
підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Як  вбачається  з  матеріалів справи та  встановлено  судом  при
вирішенні   спору,   в  ході  проведення  перевірки   дотримання
законодавства про захист прав споживачів ТОВ “Ельдорадо  -  Дон”
Донецьким обласним управлінням у справах захисту прав споживачів
виявлено  порушення підприємством статті 18 Закону України  “Про
захист  прав споживачів” ( 1023-12 ) (1023-12)
         та пунктів 20, 30 Постанови
Кабінету  Міністрів  України “Про порядок  заняття  торговельною
діяльністю  і  правила  торговельного  обслуговування населення”
( 108-95-п ) (108-95-п)
         щодо ненадання необхідної, достовірної та доступної
інформації  про  товари. Вказане порушення  зафіксовано  в  акті
перевірки від 14.09.2001 № 002175.
 
За  висновками  даного  акту Донецьким  обласним  управлінням  у
справах  захисту прав споживачів прийнято постанову №  1237  від
19.09.2001,  якою  до товариства накладено стягнення  у  вигляді
штрафу  в  розмірі  5970,60 грн. на підставі  статті  23  Закону
України “Про захист прав споживачів” ( 1023-12 ) (1023-12)
        .
 
Відповідно   до  статті  3  Закону  України  “Про  захист   прав
споживачів” ( 1023-12 ) (1023-12)
         споживачі, які перебувають на  території
України, під час придбання, замовлення або використання  товарів
(робіт,  послуг)  для задоволення своїх побутових  потреб  мають
право  на  необхідну,  доступну  та  достовірну  інформацію  про
кількість, якість і асортимент товарів (робіт, послуг).  Статтею
18 цього ж Закону ( 1023-12 ) (1023-12)
         передбачено, що споживач має право
на одержання необхідної, доступної та достовірної інформації про
товари   (роботи,   послуги),  що   забезпечує   можливість   їх
компетентного  вибору.  Така  інформація  доводиться  до  відома
споживачів  виготівником  (виконавцем,  продавцем)  у  технічній
документації, що додається до товарів (наслідків робіт, послуг),
на  етикетці,  а також маркуванням чи іншим способом,  прийнятим
для  окремих видів товарів (робіт, послуг) або в окремих  сферах
обслуговування.
 
Зазначене   право  споживачів  передбачене  також  і  Постановою
Кабінету  Міністрів  України “Про порядок  заняття  торговельною
діяльністю  і  правила  торговельного  обслуговування населення”
( 108-95-п   ) (108-95-п)
        ,  відповідно  до  пункту  20  якої   працівники
господарюючого   суб'єкта,   що   здійснюють   продаж   товарів,
зобов'язані  надати  покупцю інформацію  про  товари  в  обсязі,
передбаченому законодавством.
 
В  разі  порушення  законодавства  про  захист  прав  споживачів
господарюючі суб'єкти сфери торгівлі, громадського харчування  і
послуг  несуть відповідальність, передбачену статтею  23  Закону
України “Про захист прав споживачів” ( 1023-12 ) (1023-12)
        , в тому числі й
громадяни-підприємці,  за відсутність необхідної,  доступної  та
достовірної інформації про товар, роботу, послугу.
 
Предметом  спору у даній справі є постанова Донецького обласного
управління  у  справах  захисту  прав  споживачів  №  1237   від
19.09.2001, яка має ознаки основного акту і ґрунтується на  акті
допоміжному (факультативному), що виконує функції інформаційні і
посвідчуючі. Особливості акту перевірки полягають у тому, що він
не  містить  обов'язкового для виконання припису,  проте  фіксує
певні  обставини,  зокрема  порушення  суб'єктом  торгівлі  норм
законодавства.   За  відсутності  зауважень   щодо   правдивості
відображених  порушень з боку осіб, які його  підписують  та  за
відсутності  недоліків  форми акту – відсутні  правові  підстави
вважати його неналежним доказом виявлених порушень.
 
В   даному  випадку  підтвердженням  факту  порушення  позивачем
наведених правових норм є акт перевірки № 002175 від 14.09.2001,
в  якому  зафіксовано,  що  на час її  проведення  в  реалізації
товариства   знаходився  товар  без  необхідної,  доступної   та
достовірної  інформації  для  споживачів.  При  підписанні  акта
представниками товариства не зазначено будь – яких заперечень до
фактів,  встановлених  перевіркою, посилань  на  недостовірність
викладених   в   ньому  фактів,  а  тому  надання  підприємством
інформації  в  подальшому,  не усуває  підстав  для  притягнення
останнього до відповідальності за порушення, які мале місце саме
в  момент  проведення перевірки. Крім того, виходячи з правового
змісту  державного захисту прав споживачів, передбачені  законом
права  останніх,  можуть  бути  реалізовані  ними  в  будь-який,
встановлений  законодавством момент, в  тому  числі  й  під  час
придбання, замовлення або використання товарів, робіт, послуг.
 
Враховуючи викладене, колегія суддів визнає висновок суду першої
та   апеляційної  інстанції  про  відсутність  з  боку  позивача
порушень  законодавства про захист прав споживачів помилковим  і
таким,   що  ґрунтується  на  неправильному  застосуванні   норм
матеріального  та  процесуального  права,  зокрема,  статті   43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Керуючись  ст.ст. 111-7, п. 2 ст. 111-9, ст.ст.  111-10,  111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
          Вищий
господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
Рішення від 10.12.2001 господарського суду Донецької області  та
постанову  від 19.02.2002 Донецького апеляційного господарського
суду  у  справі № 19/571 А господарського суду Донецької області
скасувати, в позові відмовити.
 
Головуючий     Т. Добролюбова
 
С у д д і      Т. Дроботова
 
               Н. Ткаченко