ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.2002 Справа N 73/2-88
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді,
суддів;
розглянула у
відкритому засіданні
касаційну скаргу спільного українсько - швейцарського
підприємства "ХХХ"
на ухвалу Київського апеляційного господарського
суду
від 12.04.2002 р.
у справі № Х8
господарського суду Вінницької області
за позовом СУШП "ХХХ" (надалі - Підприємство)
до сільськогосподарського відкритого
акціонерного товариства "YYY" (надалі-
Товариство)
про стягнення 410411, 98 грн.
В засіданні взяли участь представники -
позивача: присутній - директор,
відповідача: не з'явилися.
За згодою сторони відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111 - 5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні 11.07.2002 оголошено лише вступну та
резолютивну частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 10.07.2001
(суддя Є.Є.Є.) позов задоволене. Стягнуто з Товариства на користь
Підприємства 239 т пшениці IV-го класу, 195536,60 грн. пені, 1700
грн. держмита, 69 грн. витрат на інформаційне забезпечення
судового процесу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2002
(колегія суддів у складі: головуючий А.А.А., судді Б.Б.Б., В.В.В.)
Товариству відновлено строк для подання апеляційної скарги,
апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне
провадження у справі.
З прийнятою ухвалою не погоджується Підприємство, яке подало на
нього касаційну скаргу. Заявник вважає, що Товариству
безпідставно, з порушенням чи недотриманням вимог Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(надалі - ГПК України),
відновлено строк апеляційного оскарження. При цьому Підприємство
посилається зокрема на ті обставини, що апеляційну скаргу
Товариства вже було одного разу повернуто заявникові без розгляду
з підстав, визначених п. 4 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а
доказів пропущення встановленого процесуального строку з поважних
причин та відповідності апеляційної скарги вимогам ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
відповідачем не представлено.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу та додані до неї
документи, відзив на касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача
та пояснення представника позивача, колегія суддів Вищого
господарського суду України встановила, що, не погоджуючись з
рішенням суду першої інстанції від 10.07.2002, Товариство
оскаржило його в апеляційному порядку. Київський апеляційний
господарський суд (колегія суддів у складі: головуючий Е.Е.Е.,
судді Г.Г.Г., Д.Д.Д.), розглянувши вказану скаргу, ухвалою від
08.02.2002 повернув її скаржникові без розгляду. При цьому
апеляційна інстанція встановила, що, як свідчить поштовий
штемпель, Товариство подало зазначену скаргу 01.08.2001. Як
свідчить відмітка на рішенні, воно було оформлене та підписане у
відповідності до вимог ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
16.07.2001,
а тому апеляційний суд констатував, що станом на 01.08.2001
сплинув 10-денний строк подання апеляційної скарги. Враховуючи
вказану обставину, а також те, що клопотання про відновлення
відповідного процесуального строку Товариством ані окремо, ані в
тексті самої скарги не заявлено, апеляційний суд, керуючись ст. 86
та п. 4 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, повернув апеляційну скаргу
Товариства без розгляду.
Разом з тим, через певний час, Київський апеляційний господарський
суд (колегія суддів у складі: головуючий А.А.А., судді Б.Б.Б.,
В.В.В.) 12.04.2002 розглянув матеріали апеляційної скарги
Товариства, а також заяву від 20.03.2002 на ім'я голови суду, в
якій заявник вказав, що із зазначеною апеляційною скаргою він
звернувся 01.08.2001 через місцевий господарський суд із
заявлениям клопотання про поновлення строку апеляційного
оскарження. Перевіривши на підставі наявних документів вказані
обставини, апеляційна інстанція дійшла висновку, що ухвала від
08.02.2002 підлягає відкликанню як помилкова, а апеляційна скарга
- розгляду по суті. Таким чином апеляційний суд, переглянувши
матеріали поданої 01.08.2001 апеляційної скарги, встановив, що в
них містилося відповідне клопотання. Вказане підтверджується і
наявними у справі матеріалами.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що
апеляційний суд, приймаючи ухвалу від 12.04.2002, фактично
виправив помилку, допущену складом суду, який приймав ухвалу від
08.02.2002, при попередньому розгляді питання про прийняття скарги
до провадження. При цьому при прийнятті ухвали від 12.04.2002
враховані і не порушені встановлені ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
принципи рівності сторін перед законом і судом, змагальності, а
також конституційне право суб'єктів господарювання на судовий
захист своїх інтересів.
Що стосується відновлення Товариству строку для подання
апеляційної скарги на рішення від 10.07.2002, то, враховуючи
наведені вище і встановлені обставини, апеляційна виходила з того,
що апеляційна скарга фактично подана Товариством саме 01.08.2002
хоча і з пропущенням 10-денного строку, однак в межах
встановленого частиною 2 ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
трьохмісячного терміну, протягом якого можливе таке відновлення.
Колегія суддів також враховує і те, що ухвалою від 08.02.2002
апеляційну скаргу було повернуто без розгляду, однак Товариству у
відновленні відповідного процесуального строку відмовлено не було.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів не вбачає підстав для
задоволення касаційної скарги Підприємства та скасування ухвали
Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2002.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія
суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2002
у справі господарського суду Вінницької області № Х8 залишити без
змін, а касаційну скаргу спільного українсько-швейцарського
підприємства "ХХХ" - без задоволення.