ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.07.2002 Справа N 22/241
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Перепічая В.С.
суддів : Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому Державного будівельного комбінату
судовому засіданні в м. Управління справами Верховної Ради
Києві касаційну скаргу України
на постанову Київського апеляційного
господарського суду від
26.04.2002р.
у справі за позовом ДК “Укртрансгаз” Національної
акціонерної компанії “Нафтогаз
України в особі філії “Управління
магістральних газопроводів
“Київтрансгаз”
до Державного будівельного комбінату
Управління справами Верховної Ради
України
Про стягнення сум
У С Т А Н О В И В :
У липні 2001 року ДК “Укртрансгаз” Національної акціонерної
компанії “Нафтогаз України” в особі філії “Управління
магістральних газопроводів “Київтрансгаз” звернулося до суду з
позовною заявою до Державного будівельного комбінату Управління
справами Верховної Ради України в якій, посилаючись на акти
приймання-передачі, підписаними сторонами, просила стягнути з
відповідача суму боргу за транспортування природного газу в
2000р. у розмірі 17484 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 12.12.2001р. ( суддя
Шкурат А.М.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 26.04.2002р. ( судді :
Отрюх Б.В., Зеленін В.О., Тищенко А.І.), позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач просить зазначену постанову та
рішення скасувати, у позові відмовити, посилаючись на
неправильне застосування судом норм матеріального та
процесуального права.
Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з таких підстав.
Приймаючи рішення суд виходив з доведеності заявлених вимог.
Проте, з такими висновками суду повністю погодитись не можна з
таких підстав.
Як посилався відповідач, за споживання та транспортування газу
він розрахувався з ДКП “Київгаз”, з яким перебував у договірних
стосунках і боргів по сплаті за газ немає.
Суд у порушення норм процесуального права ст.ст. 32-34,43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, цих
посилань відповідача належним чином не перевірив, як і не
з'ясував, за якими тарифами сплачував споживач отримання
природного газу та чи перебувають у свою чергу у договірних
стосунках постачальник газу з газозбутовою організацією ( ДКП
“Київгаз”). Якщо да, то чи сплачує і газозбутова організація
послуги постачальника за транспортування природного газу, і в
разі доведеності, як це кореспондується з такими витратами з
боку споживача.
Водночас, суду слід було більш ретельно з'ясувати, якими
нормативно-правовими актами передбачена обов'язковість укладання
споживачем угоди, як з постачальником природного газу, так і з
газозбутовою організацією.
Для з'ясування дійсних обставин справи слід суду вирішити
питання і залучення до участі у справі ДКП “Київгаз”.
При цьому суду також слід з'ясувати правовідносини, які виникли
між сторонами, що впливає на правильність застосування норм
матеріального права.
За таких обставин, коли судом не було з'ясовано належним чином
дійсні обставини справи, що вплинуло на їх правильну юридичну
оцінку, застосування норм матеріального права, тому прийняті
судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими.
При новому розгляді справи суду слід враховувати наведене, повно
з'ясувати дійсні обставини справи, і в залежності від
встановленого та вимог матеріального і процесуального права
вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державного будівельного комбінату Управління
Верховної Ради України задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
26.04.2002 року та рішення господарського суду м. Києва від
12.12.2001 скасувати і справу передати на новий розгляд до
господарського суду м. Києва, в іншому складі суду.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і І.Вовк
П. Гончарук