ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.07.2002 Справа N 18/522
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Перепічая В.С.,
суддів Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в. м. ЗАТ “КСУ “Техмонтаж”
Києві касаційну скаргу
на рішення господарського суду м. Києва
від 13.12.2001
у справі
за позовом ВАТ “Кохавінська паперова фабрика”
до ЗАТ “КСУ “Техмонтаж”
Про стягнення сум
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2001 року ВАТ “Кохавінська паперова фабрика” звернулося
до суду з позовною заявою до ЗАТ “КСУ “Техмонтаж”, в якій
просило розірвати договір № 2 від 05.01.2001р., посилаючись на
неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань,
стягнути з останнього пеню в сумі 1125 грн., за порушення
терміну виконання робіт по договору, а також збитків в сумі
91228 грн., в частині непокритій неустойкою.
Рішенням господарського суду м. Києва від 13.12.2001р. (суддя
Мадриченко О.В.) позов задоволене частково, стягнуто з
відповідача на користь позивача 43578 грн. збитків та 1125 грн.
пені, в решті позову відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач просить зазначене рішення
скасувати, у позові відмовити, посилаючись на неправильне
застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, суд
вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від
29.12.1996р. № 91 (із змінами і доповненнями) “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
мотивувальна частина рішення повинна
мати встановлені судом обставини, які мають значення для справи,
їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з
яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових
вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це
обгрунтувати.
Мотивувальна частина рішення повинна мати посилання на закон та
інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких
визначено право і обов’язки сторін у спірних правовідносинах.
Як видно з матеріалів справи, між сторонами 05.01.2001 за № 2
був укладений договір, за яким відповідач зобов’язався виконати
ремонт лощільного циліндра, який мав дефект поверхні, а
“замовник” - позивач, прийняти і оплатити ремонт (а.с.8).
Суд виходив з того, що відповідач не виконав взяті на себе
зобов’язання, неякісно провів ремонт, а тому повинен нести
цивільну відповідальність.
Проте до такого висновку суд прийшов з порушенням норм
процесуального права - ст.ст. 32-34,43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
В касаційній скарзі відповідач посилався на те, що позивач
втратив право вимоги, виходячи при цьому з припису ст. 343 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Суд же, розглянувши справу у відсутності відповідача, не
з’ясував належним чином правову природу правовідносин, які
склалися між сторонами, що впливає на правильність застосування
норм матеріального права, які їх регулюють.
Не наведено судом і розрахунку стягнутих сум збитків і їх
обгрунтування, як і те, чи перебувають вони (в разі доведеності)
у причинному зв’язку з тим ремонтом, який проводив відповідач, і
якими доказами зазначене підтверджується.
За таких обставин, коли судом не було з’ясовано належним чином
дійсні обставини справи, що вплинуло на їх правильну юридичну
оцінку, застосування норм матеріального і процесуального права,
тому ухвалене рішення суду визнати законним і обгрунтованим не
можна.
При новому розгляді справи суду слід більш ретельно з’ясувати
дійсні обставини справи, і в залежності від встановленого та
вимог закону вирішити спір.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-5,111-7,111-9,111-10-
111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ЗАТ “КСУ “Техмонтаж” задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 13.12.2001 скасувати і
справу передати на новий розгляд цьому ж суду, в іншому складі
суду.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк
П. Гончарук