ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.07.2002 Справа N 16843-1-27
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Перепічая В.С.
суддів : Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому ВТК “Вантажні автомобілі”
судовому засіданні в м.
Києві касаційну скаргу
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 10.04.2002
р.
у справі за позовом ТОВ ВТК “Вантажні автомобілі”
до Дзержинського райуправління
Пенсійного фонду України
про стягнення сум
У С Т А Н О В И В :
У листопаді 2001 року ТОВ ВТК “Вантажні автомобілі” звернулося
до суду з позовною заявою до Дзержинського райуправління
Пенсійного фонду України, в якій просило стягнути з відповідача
на його користь 12477,08 грн., посилаючись на те, що він не є
платником збору на обов'язкове пенсійне страхування і тому не
повинен сплачувати 1% збору на обов'язкове державне пенсійне
страхування.
Рішенням господарського суду Харківської області від
18.02.2002р. позов задоволено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
10.04.2002р.
рішення суду скасовано, у позові відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить зазначену постанову
скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін,
посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального
та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, суд
вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких
підстав.
Як видно з матеріалів справи, спір між сторонами у справі виник
щодо сплати до Пенсійного фонду 1 відсотка від операції купівлі-
продажу валюти.
Дійсно, Указом Президента України від 3.07.94 № 727/98 “Про
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів
малого підприємництва” ( 727/98 ) (727/98)
( у редакції Указу Президента
України від 28.06.99 № 746/99), платники єдиного податку
звільнені, зокрема, від сплати збору на обов'язкове державне
пенсійне страхування.
Дійсно і те, що позивач є платником єдиного податку по ставці
10% .
Разом з тим, відповідно до ст. 3 цього Указу, господарюючий
суб'єкт не є платником встановлених ст. 6 наведеного Указу
податків і зборів, зокрема, до пенсійного фонду, при умові, якщо
ним прийнято рішення сплачувати єдиний податок за ставкою 10%
суми виручки від реалізації продукції ,
пов'язаних з підприємницькою діяльністю, за винятком акцизного
збору.
Придбання ж позивачем валюти не пов'язане з безпосередньою
підприємницькою діяльністю останнього .
До того ж, Законом України від 22.10.94 “Про внесення змін до
Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне
страхування”, яким затверджено додаткові ставки збору на
обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів
господарських операцій, платниками збору визначені юридичні та
фізичні особи, які здійснюють операції з купівлі-продажу валют.
При цьому обов'язковість сплати зазначеного збору наведеним
Законом, не пов'язується зі статусом платника податку як
суб'єкта підприємницької діяльності.
Отже, суд другої інстанції встановленим обставинам дав правильне
юридичне обґрунтування, яке узгоджується з наявними у справі
доказами, і прийшов до обґрунтованого висновку, що підстав для
задоволення заявленого позову у суду першої інстанції не було.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду другої
інстанції.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ТОВ ВТК “Вантажні автомобілі” залишити без
задоволення, а постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 10.04.2002р. без змін.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і І.Вовк
П. Гончарук