ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.07.2002 Справа N 17-6-12/01-11053
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючої Борденюк Є.М.
суддів: Яценко О.В., Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу Одеської залізниці
на постанову від 26.03.2002 р. Одеського
апеляційного господарського суду
у справі № 17-6-12/01-11053 господарського
суду Одеської області
за позовом Криворізького державного
гірничо-металургійного комбінату
“Криворіжсталь”
до Одеської залізниці
Про стягнення 6418,17 грн.
в судовому засіданні взяли не з’явився;
участь представники: не з’явився
від позивача:
від відповідача:
Заслухавши доповідь судді Яценко О.В., перевіривши матеріали
справи, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат
“Криворіжсталь” звернувся до господарського суду Одеської
області з позовом про стягнення вартості вагової недостачі
металопрокату в сумі 6418,17 грн. з відповідача Одеської
залізниці.
Свої вимоги позивач мотивує наступним.
Між позивачем та фірмою “Інтертрейдінг дістріб’юторс лімітед”
був укладений контракт № 136В-2001 від 22.03.2001 р. щодо
поставки залізницею чавуну.
На станцію призначення вказана продукція надійшла з явними
ознаками недостачі. На вимогу вантажоодержувача було здійснено
переважування вантажу, в результаті якого був встановлений факт
недостачі.
Вантажоодержувача передав право на пред’явлення претензії
позивачу.
Відповідач у справі претензію відхилив, що змусило позивача
звернутися за судовим захистом своїх інтересів.
Рішенням господарського суду Одеської області від 18.01.2002 р.
(суддя – Юдова В.З.) у задоволенні позову було відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що у інофірми “Інтертрейдінг
дістріб’юторс лімітед” та МТП Южний відсутнє право передачі
залізниці переуступного підпису на пред’явлення претензії та
позову на основі ст. 133 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
.
Позивач звернувся до апеляційної інстанції зі скаргою на рішення
господарського суду Одеської області від 18.01.2002 р.
Постановою Одеського апеляційного суду від 26.03.2002 р. (судді:
Величко Т.А., Коваль Ю.М., Жукова А.М.) ДГМК “Криворіжсталь”
відновлено строк для подання апеляційної скарги, рішення у
справі скасовано.
Постанова мотивована тим, що позивач мав право на звернення з
претензією та позовом до суду та недостача металопрокату сталася
з вини Одеської залізниці.
Одеська залізниця звернулась до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного
суду від 26.03.2002 р., в якій просить скасувати вказаний
процесуальний документ, посилаючись на порушення судом норм
матеріального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оскаржуваної ухвали, дійшла висновку, що
судом, при прийнятті вказаного процесуального документу за
зібраними та оціненими доказами, правильно застосовані норми
матеріального права та не встановлено порушення процесуальних
норм, виходячи з наступного.
На підставі контракту № 136В-2001 від 22.03.2001 р. на умовах
FCA (Інкотермс 1990 р.) Криворізький ДГМК “Криворіжсталь”
відвантажив на експорт чавун передільний в кількості 68,5 т за
залізничною накладною № 45262430 від 18.04.2001 р. п/в
№ 67867408.
На станції Берегова Одеською залізницею за вимогою
вантажоодержувача проведено перевірку ваги чавуну, в результаті
якої виявлено недостачу вантажу в кількості 12,48 т, про що
складено комерційний акт № БК 000170/260 від 24.04.2001 р.,
визначивши вартість недостачі вантажу за курсом долару США
6540,13 грн. станом на 10.07.2001 р.
Згідно з Правилами перевезень і тарифів залізничного транспорту
України навантаження вагонів здійснюється з дотриманням
технічних умов навантаження і кріплення вантажів, забезпеченням
безпеки руху, схоронності вантажів, безпечного виконання
вантажних робіт (ст.ст. 32, 32 Статуту залізниць України
( 457-98-п ) (457-98-п)
).
Залізниця має перевірити кількість та масу вантажу, які
зазначаються відправником в залізничній накладній.
Доводи скаржника на недозавантаженість вагону є безпідставними,
оскільки перевізник прийняв зазначений вантаж до перевезення
18.04.2001 р. в кількості 68,5 т згідно залізничної накладної, а
відповідно до комерційного акту вагон прийшов 23.04.2001 р.
(відстань 562 км. ) з вантажем на 12,48 т менше. Вказана
кількість свідчить про наявність ознак втрати металопрокату.
Відповідно до ст. 127 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
залізниця несе матеріальну відповідальність за недостачу
вантажу, якщо не доведе, що недостача відбулась не з її вини.
Перевізником належними доказами не доведена відсутність вини у
виявленій недостачі, тому, на підставі ст. 114 Статуту залізниць
України ( 457-98-п ) (457-98-п)
, зобов’язана відшкодувати фактичні збитки.
Що стосується доводів Одеської залізниці щодо порушення
апеляційним судом вимог ст. 133 Статуту залізниць України
( 457-98-п ) (457-98-п)
, параграфу 2 розділу 38 Правил пред’явлення і
розгляду претензій, Правил перевезень вантажів, затверджених
Наказом МШС СРСР від 21.09.1965 р. при прийнятті претензії та
позову від позивача ДГМК “Криворіжсталь” на підставі
переуступного підпису, одержаного позивачем від МТП Южний, то
вони є безпідставними, оскільки згідно Наказу Мінтрансу України
№ 655 від 27.11.2000 р. “Про поліпшення взаємодії залізниць з
морськими та річковими портами” – при відправленні експортних
вантажів для подальшого перевезення водним транспортом –
одержувачем вантажу у перевізних документах зазначається
вантажовласник або експедитор чи порт за дорученням
вантажовласника.
Збірником № 4 Правил перевезень і тарифів залізничного
транспорту України, зареєстрованого в МЮУ 24.11.2000 р.
№ 860/5082 (правила оформлення перевізних документів) – у разі
відправлення експортних вантажів у графі “Одержувач”
зазначається найменування вантажовласника та його код або
експедиторська фірма і її цифровий код, якщо вантаж адресується
їй для подальшого відправлення на експорт, або морський порт і
його код у разі відправлення вантажу на експорт портом за
дорученням вантажовласника.
Як вбачається із залізничної накладної № 45262430 в графі
“Одержувач зазначено “Южний Морторгпорт для фірми “Інтертрейдінг
дістріб’юторс лімітед”, експедитор в порту “Южтранссервіс” –
111-3”. В графі 4 “особливі заяви і відмітки відправника”
зазначено: “декларування в Криворізькій Митниці для відправки
водним транспортом в Італію для фірми “Інтертрейдінг
дістріб’юторс лімітед”, контракт з портом № К19С, експедитор
“Южтранссервіс – 4ТСД № 827”.
Отже, переуступний підпис на залізничній накладній про передачу
відправнику права на подання претензії та позову засвідчено
підписом та печаткою порту є суттєвим.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Одеської залізниці на постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 26.03.2002 р. у справі
№ 17-6-12/01-11053 залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
26.03.2002 р. у справі № 17-6-12/01-11053 залишити без зміни.
Головуюча Борденюк Є.М.
Судді: Яценко О.В.
Харченко В.М.