ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4.07.2002 Справа N А-15685-1-27
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Добролюбової Т.В., головуючого
Дроботової Т.Б.
Ткаченко Н.Г.
за участю представників сторін:
позивача Зеленська І.М. – дов. від 01.07.02 №
01-1704
відповідача не з'явилися
розглянувши у відкритому Куп'янської об'єднання державної
судовому засіданні податкової інспекції
касаційну скаргу
на рішення від 23.01.2002р. господарського суду
Харківської області
у справі № А-15685/1-27
за позовом Куп'янської митниці
до Куп'янської об'єднаної державної
податкової інспекції
про визнання недійсним рішення Куп'янської ОДПІ № 415-23-
22614085/5244 від 05.11.2001р.
В С Т А Н О В И В :
Куп'янська митниця звернулась з позовом про визнання недійсним
рішення Куп'янської ОДПІ № 415-23-22614085/5244 від 5.11.2001р.
про донарахування прибуткового податку з громадян в розмірі 1526
грн. та застосування фінансових санкцій по збору за забруднення
навколишнього природного середовища в розмірі 170 грн.
Підставою для прийняття Куп'янською ОДПІ оскаржуваного рішення є
акт перевірки від 31.10.2001р. № 252/23-023 про результати
перевірки дотримання вимог податкового законодавства ДМСУ
Куп'янської митниці за період діяльності з 01.07.1998 по
30.06.2001р.
Під час перевірки, зокрема, було встановлено порушення
Куп'янською митницею п. 2 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів
України “Про прибутковий податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
, а саме
“не були оподатковані соціальні блага у грошовій формі за
рахунок коштів установи ( вартість проїзду до місця відпочинку
та в зворотному напрямку).”
Позивач вважає, що оплата проїзду службових осіб митниці в
період щорічної відпустки ( до міста відпочинку і у зворотному
напрямку) носить компенсаційний характер, тобто є компенсаційною
виплатою, а тому не повинна включатись до сукупного
оподаткованого прибутку, одержаного громадянами.
Господарський суд Харківської області рішенням від 23.01.2002р.
позовні вимоги задовольнив частково, а саме: визнав недійсним
рішення Куп'янської ОДПІ № 415-23-22614085/5244 від 5.11.2001р.
в частині донарахування прибуткового податку з громадян в сумі
1526 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
При вирішенні спору по суті господарський суд дійшов висновку,
що оплата вартості проїзду до місця відпочинку й у зворотному
напрямку, що встановлена статтею 162 Митного кодексу України
( 92-15 ) (92-15)
, є компенсаційною виплатою в грошовій формі,
передбаченою чинним законодавством і тому повністю підпадає під
дію пункту “г” статті 5 Декрету КМУ “Про прибутковий податок з
громадян” ( 13-92 ) (13-92)
, як сума виплат, що не включається до
сукупного оприбуткованого доходу.
Куп'янська ОДПІ звернулась до Вищого господарського суду України
з касаційною скаргою на рішення господарського суду Харківської
області від 23.01.2002р., просить його скасувати в частині
визнання недійсним рішення Куп'янської ОДПІ щодо донарахування
прибуткового податку з громадян в розмірі 1526 грн. як таке, що
не відповідає в цій частині нормам матеріального права. В решті
рішення суду заявником не оскаржується.
Касаційна скарга мотивована такими доводами.
Згідно ст. 2 Декрету Кабінету Міністру України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
об'єктом
оподаткування у громадян є сукупний оподатковуваний дохід за
календарний рік, одержаний з різних джерел.
Пункт “г” частини 1 статті 5 цього Декрету ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначає, що до сукупного оподатковуваного доходу, за який
здійснюється оподаткування, не включаються “компенсаційні
виплати в грошовій формі і натуральній формі у межах норм,
передбачених чинним законодавством, за винятком компенсації за
невикористану відпустку при звільненні”.
Пунктом 5.4.1 пункту 5.4 ст. 5 Інструкції ГДПІ України “Про
прибутковий податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
передбачено вичерпний
перелік компенсаційних виплат, що не включаються до сукупного
оподатковуваного доходу і застосовуються в усіх випадках на час
дії зазначеного підпункту.
Такий вид компенсації, як компенсація вартості проїзду
працівникам митниці під час відпустки до місця відпочинку й у
зворотному напрямку в згаданому переліку відсутній і чинним
трудовим або іншим законодавством не передбачений.
Стаття 162 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
передбачає оплату
вартості проїзду працівникам митних органів під час щорічної
відпустки, а не компенсацію чи компенсаційні виплати.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без
задоволення, вважаючи доводи відповідача необгрунтованими.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення
присутнього у судовому засіданні представника позивача,
перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в
рішенні господарського суду Харківської області від 23.01.2002
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Порядок оподаткування доходів громадян регулюється Декретом
Кабінету Міністрів України 26.12.92р. № 13-92 “Про прибутковий
податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
.
Відповідно до статті 2 цього Декрету ( 13-92 ) (13-92)
об'єктом
оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в
Україні, є сукупний оподаткований доход за календарний рік ( що
складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів),
одержаних з різних джерел, як на території України, так і за її
межами.
Згідно зі статтею 8 вказаного Декрету ( 13-92 ) (13-92)
до сукупного
оподатковуваного доходу включаються одержані за місцем основної
роботи доходи за виконання трудових
обов'язків, у тому числі за сумісництвом, за виконання робіт за
договорами підряду, а також інші доходи, що утворилися в
результаті надання за рахунок коштів підприємств установ,
організацій, фізичних осіб – суб'єктів підприємницької
діяльності своїм працівникам матеріальних і соціальних благ у
грошовій і натуральній формі, крім сум виплат, що не включаються
до сукупного оподатковуваного доходу, визначених у статті 5
цього Декрету ( 13-92 ) (13-92)
.
Зокрема, на підставі підпункту ”г” статті 5 вказаного Декрету
( 13-92 ) (13-92)
до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного
громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не
включаються компенсаційні виплати в грошовій і натуральній формі
у межах норм, передбачених чинним законодавством, за винятком
компенсації за невикористану відпустку при звільненні.
Статтею 162 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
передбачено, що
службовими особами митних органів України, які мають персональні
звання, надається щорічна відпустка тривалістю не менше тридцяти
календарних днів з оплатою проїзду до місця відпочинку і у
зворотному напрямку.
Порядок компенсації проїзду до місця відпочинку і у зворотному
напрямку встановлено наказом Державної митної служби України від
18.02.2000р. № 91 ( z0204-00 ) (z0204-00)
та зареєстрованого в Мінюсті
України 31.03.2000р. № 204/4425 “Про порядок компенсації
працівникам Державної митної служби вартості проїзду до місця
відпочинку й у зворотному напрямку під час щорічних відпусток,
на нове місце служби, а також перевезення багажу”.
Беручи до уваги вищевказане, судова колегія вважає, що
господарський суд Харківської області обґрунтовано прийшов до
висновку, що оплата вартості проїзду до місця відпочинку і у
зворотному напрямку, яка встановлена статтею 162 Митного кодексу
України ( 92-15 ) (92-15)
, є компенсаційною виплатою в грошовій формі,
передбаченого чинним законодавством і тому повністю підпадає під
дію підпункту “г” пункту 1 статті 5 Декрету КМУ “Про прибутковий
податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
як сума виплат, що не включається
до сукупного оприбуткованого доходу.
Судова колегія не приймає до уваги доводи заявника, що
підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Інструкції про прибутковий
податок з громадян, встановлений вичерпний перелік компенсацій,
які не включаються у межах, встановлених законодавством норм до
сукупного оподаткованого доходу, оскільки підпунктом “г” пункту
1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий
податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
встановлено, що під дію цієї норми
не підпадає тільки компенсація за невикористану відпустку при
звільненні.
Крім того, приписами підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5
Інструкції “Про прибутковий податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
передбачено, що “до компенсаційних виплат, що не включаються у
межах, встановлених законодавством норм до місячного сукупного
оподаткованого доходу, зокрема, відносяться....”, що не дає
підстави вважати вказаний в ньому перелік компенсацій вичерпним.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, статтями 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2002р.
у справі А-15685/1-27 залишити без змін, а касаційну скаргу
Куп'янської ОДПІ без задоволення.
Головуючий, суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Дроботова
Н.Ткаченко