ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
04.07.2002                                  Справа N 1092-12/22
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Добролюбової Т.В.
Суддів - Дроботової Т.Б.
Ткаченко Н.Г.
За участю:
представників Лебединської ОДПІ в Сумській області - Курченко
Н.І., доручення від 14.02.2002 р.; Башта С.І. доручення від
12.03.2002 р.;
представників Сільськогосподарського ТОВ Агрофірма “Дружба» -
Суховія О.В., доручення № 1 від 20.02.2002 р., Хабарової Г.О.
доручення № 1 від 20.02.2002р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Лебединської об’єднаної державної податкової інспекції  у
Сумській області на
рішення Господарського суду Сумської області від 04.04.2002 р. у
справі № 1092-12/22 за позовом Сільськогосподарського товариства
з  обмеженою відповідальністю Агрофірма “Дружба» до Лебединської
об’єднаної державної податкової інспекції у Сумській області
 
про   визнання недійсним рішення, -
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Позивач Сільськогосподарське ТОВ Агрофірма “Дружба» звернувся  з
позовом до суду про визнання недійсним рішення Лебединської ОДПІ
у  Сумській  області № 60/23-03776899/1806 від  19.02.2002р.,  в
частині  донарахування ПДВ на суму 365447 грн.  та  застосування
фінансової санкції в розмірі 91361 грн. 75 коп. , посилаючись на
те,  що  відповідачем при прийнятті рішення не вірно застосоване
податкове законодавство.
 
Рішенням Господарського суду Сумської області від 04.04.2002  р.
у    справі   №   1092-12/92   (суддя   Костенко   Л.А.)   позов
Сільськогосподарського  ТОВ  Агрофірма   “Дружба»   задоволений.
Рішення     Лебединської     ОДПІ     в     Сумської     області
№ 60/23-03776899/1806 від 19.02.2001р. в частині нарахування ПДВ
на  суму 365447 грн. та фінансових санкцій на суму 91361  грн.75
коп. визнане недійсним.
 
В  касаційній  скарзі  відповідач Лебединська  ОДПІ  у  Сумській
області просить рішення Господарського суду Сумської області від
04.04.2002  р.  по справі № 1092-12/22 скасувати,  так  як  воно
постановлене  з  неправильним застосуванням  норм  матеріального
права, що регулюють питання оподаткування.
 
У  відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну  скаргу
залишити без задоволення, а рішення суду – без змін, посилаючись
на те, що воно є обгрунтованим і відповідає вимогам закону.
 
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників
сторін,  перевіривши  матеріали  справи  та  обговоривши  доводи
касаційної  скарги,  колегія  суддів  прийшла  до  висновку,  що
касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
 
Як  вбачається із матеріалів справи і було встановлено  судом  з
29.01.2002  р.  по  13.02.2002 р. Лебединська  ОДПІ  у  Сумській
області здійснила перевірку Сільськогосподарського ТОВ Агрофірми
“Дружба»  з  питання дотримання вимог податкового  та  валютного
законодавства  за  2000 – 2001 роки і за  її  результатами  було
складено  акт від 13.02.2002 р. за № 23-113/21на підставі  якого
19.02.2002  р.  Лебединською ОДПІ у  Сумській  області  прийнято
рішення     №     60/23-03776899/1806    про     стягнення     з
Сільськогосподарського  ТОВ  Агрофірми  “Дружба»  донарахованого
податку  на  додану вартість в сумі 401991 грн., із яких  365447
грн.  за  проведення імпортних операцій, прибуткового податку  з
громадян в сумі 320 грн., фінансові санкції зі сплати ПДВ в сумі
98670,55  грн.,  за порушення обігу готівки в сумі  425  грн.  В
цілому нараховано до сплати до бюджету 501406,55 грн.
 
Позивачем    оспорюється   рішення   відповідача    в    частині
донарахування ПДВ на суму 365447 грн. та застосування фінансової
санкції в розмірі 91361 грн. 75 коп. ,
 
Як  вбачається  із  матеріалів справи і було встановлено  судом,
позивачем   ввезена   на  територію  України  сількогосподарська
техніка  на  суму 2221073 грн. 90 коп. (без врахування  ПДВ),  в
зв’язку  із  чим  позивач  06.07.2001 р.  надав  органу  митного
контролю  простий  вексель на суму ПДВ 365447  грн.  40  коп.  з
терміном погашення 04.08.2001 р. і який був прийнятий до  обліку
в податковому органі.
 
Відповідно  до  п. 11.5 ст. 11. Закону України “Про  податок  на
додану  вартість”  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         сума зазначена  у  податковому
векселі,  включається  до суми податкових  зобов’язань  платника
податку  у  податковому  періоді,  на  який  припадає  тридцятий
календарний  день  з дня надання такого векселя  органу  митного
контролю.
 
У  наступному  звітному  (податковому)  періоді  сума,  що  була
зазначена   в   податковому  векселі,  включається   до   складу
податкового кредиту платника податку.
 
Відповідно  до  чинного законодавства, позивач в  декларацію  за
серпень  2001  р. включив ПДВ 365447 грн. як таку,  що  підлягає
відшкодуванню  з бюджету. Правильне відображення  в  податковому
обліку   конкретної,  самостійної  господарської   операції   не
оспорювалося і відповідачем.
 
Імпортована сільгосптехніка оприбуткована на балансі позивача  в
сумі 2221073 грн. 90 коп. (без урахування ПДВ).
 
Позивач   на   підставі  рішення  загальних   зборів   учасників
товариства   від  09.08.2001  р.  отриману  сільськогосподарську
техніку  передав  в статутний фонд ТОВ “Суми  –  Агротехніка»  в
якості майнового внеску учасника товариства в сумі 2221037  грн.
90   коп.   в   обмін  на  корпоративні  права,  що   підтвердив
документально.  Відповідно до п.п. 3.2.8 п.  3.2  ст.  3  Закону
України  “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         передача
основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи  в
обмін   на  емітовані  нею  корпоративні  права  не  є  об’єктом
оподаткування ПДВ.
 
Дослідивши  в  сукупності всі обставини справи, суд  прийшов  до
обґрунтованого висновку, що по даній господарській операції факт
продажу майна, в розумінні п. 1.4 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         відсутній, а тому є безпідставним
застосування відповідачем при перевірці норми п.п. 7.4.2 п.  7.4
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        , а
саме виключення із податкового кредиту ПДВ на суму 365447 грн.
 
Рішення  суду  є  законним та обґрунтованим і підстав  для  його
скасування не вбачається.
 
Доводи  касаційної  скарги не спростовують висновків  суду,  які
викладені в рішенні.
 
На  підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7-111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий
господарський суд України, -
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу  Лебединської об’єднаної державної  податкової
інспекції в Сумській області залишити без задоволення.
 
Рішення  Господарського суду Сумської області від 04.04.2002  р.
по справі № 1092-12/92 залишити без змін.
 
Головуючий    Добролюбова Т.В.
 
Судді         Дроботова Т.Б.
 
              Ткаченко Н.Г.