ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.07.2002 Справа N 6/2/73
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Перепічая В.С.
суддів: Вовка І.В.
Гончарука П. А.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу ВАТ “ТАКО” на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 09.04.2002р. у справі за позовом ЗАТ
Хмельницька зовнішньо - торгівельна виробнича фірма “Будінвест”
до ВАТ “ТАКО”
про стягнення сум
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2001 року ЗАТ Хмельницька зовнішньо - торгівельна
виробнича фірма “Будінвест” звернулося до суду з позовною заявою
до ВАТ “ТАКО”, в якій, посилаючись на неналежне виконання
відповідачем п. 2.4. договору поставки № 127КД від 05.01.2001р.,
просило стягнути з ВАТ “ТАКО” 6 140,27 грн. завданих збитків.
Рішенням господарського суду Запорізької області від
31.10.2001р. (суддя Кильдюшкин О.В.), позов задоволено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 09.04.2002р. (судді: Прудников В.В., Коршун А.О., Ільєнко
Т.В.) рішення суду першої інстанції змінено, апеляційну скаргу
задоволено частково, стягнуто з ВАТ “ТАКО” на користь позивача
6014,28 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, в решті
позову відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач просить зазначені рішення та
постанову скасувати, припинити провадження у справі, посилаючись
на неправильне застосування судом норм матеріального і
процесуального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши
доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши
матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
цивільні право і
обовязки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а
також угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому
не суперечать.
Як видно з матеріалів справи, між ВАТ “ТАКО” та ЗАТ ЗТВФ
“Будінвест” було укладено договір поставки № 127 КД. Пунктом 2.4
передбачено, що поставка здійснюється на умовах FCA – склад
покупця (Інкотермс 2000).
На виконання умов договору, а саме додатку № 3 до договору №
127, ЗАТ ЗТВФ “Будінвест” поставило відповідачу 65 тонн цукру-
піску по ціні 2 445 за тону на загальну суму 158 925 грн., що
підтверджується квитанціями про прийняття вантажу № 32212779 від
19.01.2001р. та № 32212781 від 25.01.2001р.
Згідно статей 165 та 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
якщо строк
виконання зобовязань не встановлений, кредитор вправі вимагати
виконання, а боржник повинен виконати зобовязання в семиденний
строк з дня предявлення вимоги кредитором. В разі невиконання
або неналежного виконання зобовязань боржником він зобовязаний
відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Під збитками
розуміються, зокрема, витрати, зроблені кредитором.
Для забезпечення своєчасного виконання умов договору ЗАТ ЗТВФ
“Будінвест” оплатило вартість транспортних послуг у сумі 5
362,68 грн. (з ПДВ), про що повідомило відповідача шляхом
виставлення рахунку № 22 від 15.02.2001р., оскільки за умовами
п. 2.4 договору зобовязання по оплаті вартості транспортування
продукції до місця остаточного призначення лежало на
відповідачі.
Відповідач же, в порушення зазначеного пункту договору,
виставлений рахунок не оплатив, претензію залишив без відповіді,
а тому суд обґрунтовано задовольнив позов.
Та ж обставина, що Правила “Інкотермс 2000”, які введено в дію
Міжнародною Торговою Палатою (МТП) з 01.01.2000р., було офіційно
опубліковано у газеті “Урядовий курєр” лише 3-10.04.2002р., то
це не може вплинути на правильність прийнятих судових рішень, з
огляду того, що ці Правила носять приватно - правовий характер і
отримують обовязкову силу для сторін лише в разі посилання на це
у договорі.
Як наведено ж вище, сторони по даній справі, за взаємною згодою
інкорпорували до вказаного договору Правила “Інкотермс 2000” і
таким чином прирівняли його до частини цього договору.
Стосовно ж посилання відповідача і на те, що справу було
розглянуто у суді першої інстанції без їх представника, то суд
касаційної інстанції звертає увагу, що при оскарженні останнім в
апеляційному порядку рішення господарського суду, їх представник
в засіданні другої інстанції приймав участь і мав можливість
скористатись правами сторони у повному обсязі.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Враховуючи наведене та керуючись статтями ст. ст. 111-5, 111-7,
111–9,111-10 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ВАТ “ТАКО” залишити без задоволення, а
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 09.04.2002р. без змін.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П. Гончарук