ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.07.2002 Справа N 1822-16/165
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Перепічая В.С.
суддів: Вовка І.В.
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу ВАТ “Сумиобленерго” на рішення господарського суду
Сумської області від 11.04.2002р. у справі за позовом ВАТ
“Сумиобленерго” до Сумської обласної державної адміністрації
про стягнення сум
У С Т А Н О В И В:
У березні 2002 року ВАТ “Сумиобленерго” звернулося до
господарського суду з позовом до Сумської обласної державної
адміністрації, в якій, посилаючись на договір № 96 від
31.07.96р. та на додаток до договору № 3, просило стягнути з
відповідача суму заборгованості по пені - 989,13 грн., борг з
урахуванням індексу інфляції у сумі 576, 06 грн. та трьох
відсотків річних у сумі 202, 27 грн.
Рішенням господарського суду Сумської області від
11.04.2002р. (суддя Мойсеєнко В.М.) позовні вимоги задоволено
частково, стягнуто з відповідача на користь відповідача
заборгованість по пені у сумі 989, 13 грн., в решті позову
відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить зазначене рішення в частині
відмови стягнення з відповідача боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції у сумі 576.06 грн. та трьох
відсотків річних у сумі 202, 27 грн. скасувати та постановити
нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, суд
вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з
таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЦК України ( 435-15 ) (435-15) захист цивільних
прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка
порушила право, завданих збитків, а у випадках, передбачених
законом або договором, - неустойки (штрафу, пені), а також
іншими засобами, передбаченими законом.
До інших засобів захисту цивільних прав слід віднести,
передбачені статтею 214 ЦК України ( 435-15 ) (435-15) .
Як видно з матеріалів справи, позивачем було заявлено до
стягнення пеня за несвоєчасну сплату боргу, так і інфляційні та
річні суми.
Задовольняючі ж позов щодо заявленої суми пені і відмовляючи в
решті позову, суд не зясував до кінця питання правової природи
інфляційних та річних сум, зокрема, чи не є вони сумою боргу - з
урахуванням встановленого індексу інфляції та річних, як і не
перевірив їх розрахунок.
Не звернув суд увагу і на те, що справи у спорах у яких
відповідачем є обласна державна адміністрація, віднесено до
виключної підсудності господарського суду м. Києва.
Як наведено вище, відповідачем по даній справі є Сумська обласна
державна адміністрація.
За приписом же п. 6 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) рішення
прийняте господарським судом з порушенням правил предметної або
територіальної підсудності є в будь-якому випадку підставою для
скасування такого рішення.
За таких обставин, прийняте судом рішення не можна визнати
законним і обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,111-10-111-12 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12) , ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ВАТ “Сумиобленерго” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Сумської області від 11.04.2002р.
скасувати і справу передати для розгляду по суті господарському
суду м. Києва.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П. Гончарук