ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2.07.2002 Справа N 5/236
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, Кузьменка М.В.
судді
суддів Васищака І.М., Вовка І.В.,
розглянувши за участю представників сторін касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства “Авторитет”
на рішення від 10.07.2001 року господарського суду м. Києва та
постанову від 11.05.2002 року Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 5/236
за комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація”
позовом
до відкритого акціонерного товариства “Авторитет”
про виселення з приміщення,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 10.07.2001 року арбітражного суду м. Києва (суддя
Л.Іванова), залишеним без змін постановою від 11.05.2002 року
Київського апеляційного господарського суду (судді С.Острович,
А.Волинець, С.Алданова), задоволено позов про виселення
відкритого акціонерного товариства “Авторитет” з нежитлового
приміщення, розташованого за адресою м. Київ, вул. Приозерна, 2,
з передачею цього приміщення позивачу. Судові акти мотивовані
відсутністю підстав виникнення у відповідача орендних відносин.
У касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство
“Авторитет” звертає увагу на неповне встановлення судами
обставини справи, що призвело до судової помилки: відповідач
наполягає на досягненні контрагентами згоди за всіма істотними
умовами договору оренди, а тому суди невірно застосували правила
статті 153 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, статей
10 та 12 Закону України “Про оренду державного та комунального
майна” та статті 4 Арбітражного процесуального кодексу України,
що є підставою для скасування оспорюваних судових актів з
припиненням провадження у справі.
У відзиві позивач наводить міркування щодо безпідставності
заявлених вимог з огляду на відсутність узгоджених сторонами
істотних умов спірного договору оренди, а отже його не укладення,
та просить суд касаційної інстанції залишити скаргу без
задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін Л.Третьякову та Н.
Жидейкіну, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
повноту встановлення судами обставин справи та їх правову оцінку,
права колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами, правомірність володіння позивачем спірними
нежитловими приміщеннями ґрунтується на рішенні від 13.01.1992
року № 26 виконавчого комітету Київської міської Ради народних
депутатів та розпорядженні від 29.05.1992 року № 368 Представника
Президента України в м. Києві.
Договір оренди, на підставі якого сторони мали намір встановити
організаційні та майнові відносини, пов’язані з передачею в
оренду майна, що перебуває у комунальній власності, був
підписаний відкритим акціонерним товариством “Авторитет” з
протоколом розбіжностей, які в подальшому не були врегульовані і,
як наслідок, відсутність згоди сторін щодо його чинності.
Відповідно до статті 153 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
договір вважається укладеним, коли між сторонами в
потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх
істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані
такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а
також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно
бути досягнуто згоди. Зазначене правило кореспондується з
вимогами Закону України “Про оренду державного та комунального
майна” в частині порядку укладення договору оренди (статті 9, 10,
12 цього Закону).
За таких обставин місцевий та апеляційний господарські суди
дійшли висновку про відсутність підстав виникнення між сторонами
цивільних прав і обов’язків, а отже безпідставності користування
відкритим акціонерним товариством “Авторитет” спірними
нежитловими приміщеннями.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає такий висновок суду
обґрунтованим, оскільки підтверджується дослідженими судом і
викладеними в рішенні та постанові доказами.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення від 10.07.2001 року господарського суду м. Києва та
постанову від 11.05.2002 року Київського апеляційного
господарського суду у справі № 5/236 залишити без змін, а
касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Авторитет”
без задоволення.
Головуючий, суддя М. Кузьменко
Суддя І. Васищак
Суддя І. Вовк