ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1.07.2002                             	   Справа N 8/445/1381П

                             м. Київ

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги

О.Ф.  -  головуючого,  Дерепи В. І.,  Козир  Т.П.  ,  за  участю

представника позивача – Ільєнка М. Г. дов. від 30.05.2002 року,

розглянувши  касаційну скаргу Полтавського  МКСП  “Комбікормовий

завод”  на  постанову  Харківського апеляційного  господарського

суду  від  6.03.2002 року у справі за позовом Полтавського  МКСП

“Комбікормовий завод” до приватного підприємця Гордієнка  О.  О.

про   визнання угоди недійсною,

                       В С Т А Н О В И В:

     В  жовтні  2001 року Полтавське МКСП “Комбікормовий  завод”

звернулось   до   суду   з  позовом  до  приватного   підприємця

ГордієнкаО.  О.  про визнання недійсним договору купівлі-продажу

прес-гранулятора.

     В  позовній  заяві  вказав, що спірна угода  не  відповідає

вимогам  закону,  а  укладено її під впливом помилки,  внаслідок

чого позивач одержав непридатне обладнання.

Рішенням  господарського суду Полтавської області від 30.10.2001

року позов задоволено.

Спірну   угоду  визнано  недійсною на підставі ст. 56 ЦК України

( 435-15 ) (435-15)
        .

Постановою  Харківського  апеляційного господарського  суду  від

6.03.2002 року рішення суду скасовано.

В позові відмовлено.

     В  касаційній скарзі Полтавське МКСП “Комбікормовий  завод”

просить скасувати постанову апеляційного суду з тих мотивів,  що

вона містить суперечливі висновки, а рішення господарського суду

Полтавської області залишити без зміни.

     У  відзиві  приватний підприємець Гордієнко О.  О.  просить

залишити касаційну скаргу без задоволення.

     Вислухавши  пояснення  представника  позивача,  обговоривши

доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає,

що  касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних

підстав.

     Як встановлено судом, 5.12.2000 року між сторонами укладено

договір купівлі – продажу прес – гранулятора ДГ – 1.

      Вартість  продукції  сторони  визначили  в  розмірі  87000

карбованців.

     Задовольняючи позов, господарський суд прийшов до висновку,

що спірну угоду укладено внаслідок помилки, оскільки не доцільно

придбавати за завищеною ціною морально застаріле обладнання, без

технічної документації, розукомплектоване.

     Директор  позивача  Ревуцький Л. Т., всупереч  Статуту,  не

погодив питання придбання цього обладнання з правлінням.

     Суд  апеляційної інстанції прийшов до висновку,  що  спірна

угода  відповідає вимогам закону щодо угод купівлі-  продажу,  а

висновки експертизи про непридатність обладнання та багатократне

завищення його дійсної вартості необгрунтовані, тому що експерти

не  попереджені про кримінальну відповідальність за дачу свідомо

неправдивих  висновків, а до проведення експертизи не  залучався

представник відповідача.

      Проте,   повністю  не  можна  погодитись  ні  з  висновком

господарського суду, ні з висновком суду апеляційної інстанції.

Так, в порушення ст.ст. 38, 43, 65, 84 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,

як   господарський  суд  так  і  суд  апеляційної  інстанції  не

з’ясували,  коли фактично передано прес-гранулятор позивачу;  чи

вводився він в експлуатацію належним актом, і коли; як сторони в

договорі  обумовили якість обладнання і чи передавався  разом  з

прес-гранулятором сертифікат якості та технічна документація; чи

надавався  позивачу гарантійний строк на товар і  чи  висувались

протягом цього строку претензії щодо неналежної якості товару.

     Крім  того,  суд  залишив  поза  увагою  ту  обставину,  що

з’ясування  питання придатності обладнання потребує  спеціальних

знань, і, в порушення ст. 41 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , вирішив це

питання без висновків експертизи.

За  таких  обставин судові рішення визнати законними  не  можна,

тому  вони підлягають скасуванню, а справа – передачі  на  новий

розгляд.

При  новому розгляді суду необхідно врахувати наведене, уточнити

позовні   вимоги,  більш  ретельно  перевірити  доводи   сторін,

встановити дійсні обставини справи і прийняти рішення відповідно

до вимог закону.

      Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-10,  111-11

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну   скаргу   Полтавського  МКСП  “Комбікормовий   завод”

задовольнити частково.

Скасувати  рішення господарського суду Полтавської  області  від

30.10.2001    року   і   постанову   Харківського   апеляційного

господарського суду від 6.03.2002 року.

Справу   передати  на  новий  розгляд  до  господарського   суду

Полтавської області в іншому складі суддів.

Головуючий, суддя  О. Шульга

Судді              В. Дерепа

                   Т. Козир