ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1.07.2002 Справа N 17-6-26/01-6392
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.
суддів Васищака І.М., Уліцького А.М.,
розглянувши за участю представників сторін касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства “Фармація”
на постанову від 25.12.2001 року Одеського апеляційного
господарського суду
У справі № 17-6-26/01-6392
за відкритого акціонерного товариства “Фармація”
позовом
до - Одеської міської ради,
- Представництва по управлінню комунальною власністю
Одеської міської ради,
- Одеського міського бюро технічної інвентаризації і
реєстрації об’єктів нерухомості
треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю
“Аптека № 17”,
- приватне підприємство аптечний магазин
“Лаборреактив”,
- товариство з обмеженою відповідальністю
“Аптека № 42”,
- товариство з обмеженою відповідальністю
“Аптека № 230”,
- товариство з обмеженою відповідальністю
“Аптека № 160”,
- товариство з обмеженою відповідальністю
“Аптека № 247”,
- товариство з обмеженою відповідальністю
“Аптека № 286”,
- товариство з обмеженою відповідальністю
“Аптека № 2”,
- товариство з обмеженою відповідальністю
“Офіцина”,
про визнання права власності на об’єкти нерухомості, усунення
перешкод у розпорядженні, володінні та користуванні майном
та зобов’язання здійснити державну реєстрацію майна у ОМБТУ
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою від 9.10.2001 року господарського суду Одеської області
(судді М.Никифорчук, В.Коваленко, О.Панченко), залишеною без змін
постановою від 25.12.2001 року Одеського апеляційного
господарського суду, провадження у справі припинено через відмову
позивача від позову.
Відкрите акціонерне товариство “Фармація” звернулося до
Вищого господарського суду України з вимогою про скасування
зазначених ухвали та постанови з огляду на порушення місцевим і
апеляційним господарськими судами норм матеріального і
процесуального права, а саме: статті 5 Закону України “Про статус
суддів”, статей 47, 43, 84, 105 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відзивах Одеська міська рада, Представництво по управлінню
комунальною власністю Одеської міської ради та відкрите
акціонерне товариство “Аптека № 2” наводять свої доводи і
міркування щодо чинності довіреності, на підставі якої діяв
представник позивача відмовляючись від позову, щодо права сторони
на спірні приміщення та вважають, що касаційна скарга задоволенню
не підлягає.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового
засідання, проте представники інших сторін, крім вищеназваних, в
судове засідання не з’явилися.
Заслухавши представників сторін Е. Клименко, О. Азаркіну,
А.Смітюх, С.Ткача, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши наявні матеріали на предмет їх юридичної оцінки, та
проаналізувавши застосування місцевим та апеляційним
господарськими судами норм матеріального і процесуального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
позивач вправі до прийняття рішення у справі
відмовитись від позову, а суд не прийняти відмови, якщо така дія
сторони суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і
охоронювані законом інтереси. Проте, незважаючи на імперативний
характер цієї норми, суди не дослідили в судовому засіданні ці
обставини.
До прийняття відмови позивача від позову місцевий господарський
суд, виконуючи вимоги статті 78 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, зобов’язаний був роз’яснити сторонам
процесуальні наслідки цієї дії: повторне звернення до
господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же
предмет і з тих же підстав не допускається. Разом з тим, текст
ухвали про припинення провадження у справі не відображає
виконання судом цієї вимоги процесуального закону.
Колегія суддів також вважає, що оспорювані судові акти прийняті
без всебічної перевірки фактичних обставин та досліджені не в
сукупності з іншими матеріалами справи щодо порядку
представництва позивача у даному судовому процесі.
Так, судами не дана належна оцінка рішенню Ради акціонерів
відкритого акціонерного товариства “Фармація”, засідання якої
відбулося від 17.09.2001 року. Як випливає з протоколу засідання
Ради, нею було прийняте рішення не про відмову від позову, а про
звернення до суду з клопотанням про зупинення провадження у
справі до проведення аудиту. Крім того, судами залишена без уваги
заява від 4.10.2001 року генерального директора товариства щодо
порядку представництва позивача та про припинення довіреності, на
підставі якої була здійснена відмова від позову.
За таких обставин висновки місцевого і апеляційного господарських
судів слід визнати помилковими, оскільки суди дійшли їх не
з’ясувавши досить повно обставин справи і не перевіривши ретельно
доводів та заперечень сторін, що є підставою для скасування
судових актів у даній справі з передачею справи на новий розгляд.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Фармація”
задовольнити. 2.Ухвалу від 9.10.2001 року і постанову від
25.12.2001 року Одеського апеляційного господарського суду у
справі № 17-6-26/01-6392 скасувати.
3.Справу передати на розгляд до господарського суду Одеської
області.
Головуючий, суддя М.Кузьменко
Суддя І.Васищак
Суддя А.Уліцький