ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2002 Справа N 16/297
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Рибака В.В.,
розглянувши касаційну скаргу Приватного науково-виробничого
підприємства “Укрприлад” на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 01.04.2002р.
у справі № 16/297 господарського суду Полтавської області
за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку
“Укрсоцбанк” в особі Полтавської обласної дирекції банку
до відповідача Приватного науково-виробничого підприємства
“Укрприлад”
про звернення стягнення на предмет застави
за участю представників:
АКБ “Укрсоцбанк” – Порохняк я.О. за дов. від 02.01.2002р..№ 02-
12/9; Твердохліб О.С. за дов. 07.09.2001р. № 02-12/532;
ПП “Укрприлад” – Мітін Д.В. за дов. від 17.05.2002р. № 58;
ВДВС Полтавського РУЮ Полтавської обл. – не з’явилися
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням арбітражного суду Полтавської області від 17.10.2000р.
задоволено позов Акціонерно-комерційного банку соціального
розвитку “Укрсоцбанк” в особі його Полтавської обласної дирекції
та на його користь звернено стягнення у сумі 128736,28грн. на
заставлене майно Приватного науково-виробничого підприємства
“Укрприлад” (а.с.34). На виконання рішення суду в цій частині
видано наказ з строком пред’явлення його до виконання до
17.01.2001р.
На стадії виконання рішення арбітражного суду, 12.11.2001р.
позивач звернувся до господарського суду Полтавської області зі
скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Полтавського
районного управління юстиції Полтавської області щодо виконання
вказаного рішення суду (а.с.59-61). Подана скарга ухвалою
господарського суду Полтавської області від 15.11.2001р.
прийнята до провадження (а.с.53).
Відповідно до ухвали господарського суду Полтавської області від
29.11.2001р. за результатами розгляду скарги на дії органу
Державної виконавчої служби, постанову ВДВС Полтавського
районного управління юстиції Полтавської області від
26.10.2001р. про закінчення виконавчого провадження скасовано та
зобов’язано ВДВС Полтавського районного управління юстиції
Полтавської області виконати рішення суду від 17.10.2000р. у
справі № 16/297 (а.с.78).
Приймаючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того,
що державний виконавець безпідставно закінчив виконавче
провадження за наказом № 16/297 від 17.10.2000р., оскільки
рішення суду, на підставі якого видано наказ, не виконано у
повному обсязі, а до компетенції державного виконавця не входить
дослідження та оцінка кредитного договору, невиконання якого
стало підставою для звернення до суду з позовом, та корегування
сум, які підлягають стягненню на підставі рішення суду.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
01.04.2002р. ухвала господарського суду Полтавської області від
29.11.2001р. скасована, а справа передана на новий розгляд до
господарського суду Полтавської області (а.с.119-120).
Скасовуючи прийнятий у справі судовий акт, суд апеляційної
інстанції виходив з того, що при його прийнятті судом першої
інстанції порушено норми процесуального права, оскільки скаргу
ним розглянуто за відсутності боржника – Приватного науково-
виробничого підприємства “Укрприлад”, який не повідомлений
належним чином про час і місце засідання суду, що є безумовною
підставою, яка тягне за собою скасування прийнятого судового
акта.
Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного
господарського суду від 01.04.2002р., Приватне науково-виробниче
підприємство “Укрприлад” звернулося до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати в
частині передачі справи на новий розгляд та припинити
провадження у справі.
У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на те, що судом
апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального
права, яке полягає у тому, що, при винесенні даної постанови,
Харківський апеляційний господарський суд вийшов за межі наданих
йому, як апеляційній інстанції, повноважень, передавши справу на
новий розгляд до суду першої інстанції.
До розгляду поданої касаційної скарги по суті, скаржником подано
клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги. Вказане
клопотання колегією суддів відхилено з тих підстав, що
скаржником не надано доказів наявності обставин, на які останній
посилається в обгрунтування заявленого клопотання, а витребувані
судом матеріали не мають значення для розгляду поданої
касаційної скарги по суті.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить
касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав.
Скаржником в апеляційному порядку оскаржувалась ухвала
господарського суду, винесена за результатами розгляду скарги на
дії органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішення
суду, оскарження якої передбачено ч. 3 ст. 121 2 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Здійснюючи перегляд прийнятої ухвали, Харківський апеляційний
господарський суд встановив, що судом першої інстанції порушено
вимоги ст. 121 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до якої
скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються
господарським судом, про час і місце якого повідомляються
ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових
рішень.
Так, судом встановлено, що особа, яка є боржником – Приватне
науково-виробниче підприємство “Укрприлад” не повідомлений про
час і місце засідання суду щодо розгляду скарги стягувача –
Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”
в особі Полтавської обласної дирекції банку та його повноважний
представник участі у даному засіданні суду не брав.
Вказане порушення, як вірно встановив суд апеляційної інстанції,
в силу п. 2 ч. 2 ст. 104 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, є безумовною
підставою для скасування прийнятого судового акта, навіть у тому
випадку, якщо це порушення не призвело до прийняття
неправильного рішення, оскільки позбавляє сторону, яка не
повідомлена належним чином про час і місце засідання суду
реалізувати надані їй процесуальні права, в т.ч. тих, що
визначені ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, зокрема: на участь у
господарських засіданнях, подання доказів, заявлення клопотань
тощо.
Разом з тим, встановивши, що суд першої інстанції допустив дане
порушення, суд апеляційної інстанції не вправі був передавати
справу на новий розгляд до господарського суду з огляду на
наступне.
В силу ст. 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, апеляційній скарги на
ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку,
передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення
місцевого господарського суду.
Повноваження суду апеляційної інстанції визначені ст. 103 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Відповідно до вказаної норми, апеляційна
інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право:
залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а
скаргу без задоволення; скасувати рішення повністю або частково
і прийняти нове рішення; скасувати рішення повністю або частково
і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду
повністю або частково; змінити рішення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не наділений
повноваженням щодо повернення справи на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Слід зазначити, що вказаний обсяг повноважень кореспондується з
іншими положеннями розділу ХІІ ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, зокрема,
тими, що визначають порядок розгляду апеляційної скарги та межі
перегляду справи в апеляційній інстанції.
Так, згідно ст. 99 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, в апеляційній
інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ
у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених
розділом ХІІ ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. При цьому, апеляційний
господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку,
користується правами, наданими суду першої інстанції.
У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за
наявними у справі і додатково поданими доказами повторно
розглядає справу, що визначено ст. 100 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Таким чином, вищезазначені межі перегляду справи в апеляційній
інстанції та порядок розгляду апеляційної скарги дають
можливість суду апеляційної інстанції виправити допущені судом
першої інстанції порушення, не направляючи справу на новий
розгляд.
Враховуючи наведене, постанова Харківського апеляційного
господарського суду від 01.04.2002р. та ухвала господарського
суду Полтавської області від 29.11.2001р. у цій справі
підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до
господарського суду Полтавської області в частині розгляду
скарги позивача, поданої ним в порядку ст. 121 2 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, а також зважаючи на те, що судом першої інстанції
допущені порушення норм процесуального права, які судом
апеляційної інстанції не усунуті, та є підставою для скасування
прийнятого судом першої інстанції судового акта і, в силу меж
перегляду справи у касаційній інстанції, визначених ст. 111-7
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, порядку розгляду касаційної скарги (ст.
111 5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
), повноважень касаційної інстанції
(ст. 111 9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
), касаційною інстанцією не
можуть бути усунуті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Касаційну скаргу Приватного науково-виробничого
підприємства “Укрприлад” задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
01.04.2002р. та ухвалу господарського суду Полтавської області
від 29.11.2001р. у справі № 16/297 скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд господарському суду
Полтавської області в частині розгляду скарги позивача на дії
органів Державної виконавчої служби.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Рибак В.В.