ВИЩИЙ господарський СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.06.2002 Справа N Д1/9Д12/11
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. - головуючого, Дерепи В.І., Козир Т.П. , за участю
представників позивача – Мороз А.Ф. дов. від 26.02.2002 року;
Пономарьова Ю.М. дов. від 26.02.2002 року; відповідача –
Войченко Г. М. дов. від 14.02.2002 року, Єрмоліна В.П. дов. від
10.02.2002 року;
розглянувши касаційну скаргу науково-виробничої дослідної
агрофірми “Наукова” на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 31 січня-1.02.2002 року у справі за
позовом науково-виробничої дослідної агрофірми “Наукова” до ЗАТ
комерційний банк “Приватбанк”
про визнання недійсним договору,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2001 року науково-виробнича дослідна агрофірма
“Наукова” звернулась до суду з позовом до ЗАТ комерційний банк
“Приватбанк” про визнання недійсним кредитного договору № 52 від
8.06.1999 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
1.11.2001 року науково-виробничій дослідній агрофірмі “Наукова”
в позові відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 31 січня-1.02.2002 року рішення суду залишено без змін.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду і прийняти
нову постанову, якою визнати вказаний договір кредиту недійсним,
посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної
інстанції норм матеріального права.
Стверджує, що суд прийшов до помилкового висновку про те, що
угода може бути визнана недійсною лише на підставі ст. 48 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки оспорюваний договір кредиту
протирічить постановам Правління Національного банку України №
246 від 28.09.1995 року ( va299500-95 ) (va299500-95)
та № 489 від 20.11.1998
року ( z0785-98 ) (z0785-98)
.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши
доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 8.06.1999 року між сторонами у справі
укладено кредитний договір № 52, за яким банк надав позичальнику
кредит в сумі 9675646 доларів США для конвертації валюти у
гривню.
Відповідно до п. 3 вказаного договору, кредит надається під
забезпечення договорами застави, вказаними в п. 3.2 даного
договору.
Відповідно до ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
недійсною є та угода,
що не відповідає вимогам закону.
Оцінюючи спірний договір з точки зору наявності обставин з якими
закон пов’язує визнання угод недійсними, суди правильно дійшли
висновку про відповідність вимогам закону змісту кредитного
договору, його форми та підписання договору правоздатними
сторонами.
Судом апеляційної інстанції правильно визнані необгрунтованими
посилання скаржника на невідповідність договору кредиту
постанові Правління Національного банку України № 489 від
20.11.1998 року ( z0785-98 ) (z0785-98)
, оскільки зазначений договір
відповідає вимогам закону і не може бути визнаний недійсним
через те, що укладений в порушення вимог нормативних актів
Національного банку України.
З огляду на викладене, суд повно встановив обставини справи і
прийшов до правильного юридичного висновку про відповідність
спірного договору вимогам закону.
Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не
грунтуються на законі.
Враховуючи наведене, постанова Дніпропетровського апеляційного
господарського суду відповідає вимогам закону, а тому зміні не
підлягає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу науково-виробничої дослідної агрофірми
“Наукова”залишити без задоволення, а постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31 січня-
1.02.2002 року – без зміни.
Головуючий, суддя О. Шульга
Судді В.Дерепа
Т.Козир