ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.06.2002 Справа N А28/27
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Михайлюка М.В.
суддів Добролюбової Т.В. Дроботової
Т.Б.
за участю представників Від позивача – Савенко О.О. д.
сторін від 2.01.2002
розглянувши у відкритому Від відповідача – не з'явився,
судовому засіданні в м. проте повідомлений належно.
Києві Дніпропетровської міжрайонної
касаційну скаргу державної податкової інспекції
Дніпропетровської області
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
від 28.03.2002 № 02-5/5-11/П15
за позовом Дочірнього підприємства ДАК
“Хліб України” “Балівський
комбінат хлібопродуктів”
до Дніпропетровської міжрайонної
державної податкової інспекції
Дніпропетровської області
про визнання недійсним рішення Дніпропетровської МДПІ від
4.09.2001 № 127/230-20202177
Дочірнім підприємством ДАК “Хліб України” “Балівський комбінат
хлібопродуктів” 26.12.2001р. заявлений позов про визнання
недійсним рішення Дніпропетровської МДПІ від 4.09.2001 № 127/230-
20202177 в частині застосування фінансових санкцій у розмірі
52216,25 грн. за порушення товариством вимог пункту 1 статті 3
Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та про визнання недійсним податкового повідомлення
Дніпропетровської МДПІ від 17.10.2001р. Позовні вимоги
обгрунтовані відсутністю порушень вимог Закону України “Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
,
оскільки Балівський комбінат хлібопродуктів не є підприємством
торгівлі, громадського харчування та послуг. Стосовно визнання
недійсним податкового повідомлення, позивач зауважує на тому, що
згадане повідомлення містить посилання на нормативні акти, які
втратили чинність.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
14.02.-25.02.-05.03.2002р. (що прийняте суддею Сизько І.А.)
позовні вимоги задоволені в повному обсязі, рішення
Дніпропетровської МДПІ від 4.09.2001 № 127/230-20202177 визнане
недійсним в частині застосування фінансових санкцій на суму
52216,25 грн. з огляду на вимоги Закону України “Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Рішення господарського суду щодо відмови у задоволенні позовних
вимог про визнання недійсним податкового повідомлення від
17.10.2001р. № 3003/10-24 мотивоване приписами пункту 6.1 статті
6, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України “Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
28.03.2002р. (що винесена колегією суддів у складі: головуючого
Євстигнеєва О.С, суддів Тищик І.В. та Чимбар Л.О.) відмовлено
Дніпропетровській міжрайонній державній податковій інспекції
Дніпропетровської області у відновленні пропущеного строку для
подання апеляційної скарги, а сама апеляційна скарга повернута
податковій службі. У Х В А Л А господарського суду мотивована
тим, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог статті 93
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а
саме з пропуском 10 денного терміну. У задоволенні клопотання
про відновлення пропущеного строку відмовлено з огляду на те, що
податковою службою не додано доказів щодо пропуску встановленого
строку з поважних причин. Зокрема наголошено на тому, що
невчасне отримання примірника оскаржуваного рішення не є
підставою для відновлення пропущеного процесуального строку на
оскарження, оскільки строк на подання апеляційної скарги
обчислюється з дня прийняття рішення господарським судом.
Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція
Дніпропетровської області, звернулась з касаційною скаргою до
Вищого господарського суду України, в якій просить ухвалу
апеляційного суду скасувати як таку, що винесена з порушенням
норм господарського процесуального права. Податкова служба
посилається на вимоги статті 87 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, приписами якої передбачено, що рішення по справі
розсилається сторонам не пізніше п'яти днів після його
прийняття. ДПІ зауважує на тому, що рішення господарського суду
було підписане 14.03.2002р., а апеляційна скарга була подана ДПІ
21.03.2002р., тобто у десятиденний строк, передбачений статтею
93 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
для
подання апеляційної скарги. За таких обставин, повернення
апеляційної скарги судом на підставі пункту 4 статті 97
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, на
думку податкової, є неправомірним.
Переглянувши матеріали справи і касаційну скаргу за участю
представника позивача, який висловив заперечення проти доводів
касаційної скарги, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В,
Вищий господарський суд України відзначає наступне.
Підставою повернення апеляційної скарги Дніпропетровської
міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської
області апеляційним судом визначено подання згаданої скарги
після закінчення строку, встановленого приписами статті 93
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з
посиланням на те, що оскаржуване рішення було прийняте
господарським судом Дніпропетровської області 5.03.2002р.
Згідно припису частини другої статті 106 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, апеляційні скарги на
ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку,
передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення
місцевого господарського суду.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №
А28/27 датоване 14.02.-25.02.-05.03.2002р. З тексту рішення не
вбачається, що воно було оголошене повністю 5.03.2002р. Належна
відмітка канцелярії суду про відправлення копій рішення сторонам
у справі – відсутня, проте на звороті 43 аркуша справи, це друга
сторінка оскаржуваного рішення, міститься рукописна відмітка
канцелярії про відправлення рішення – 11.03.2002р. У суду
відсутні підстави вважати рішення не підписаним після цієї дати.
Тобто строк на апеляційне оскарження цього рішення починає
перебіг з 12.03.2002 і спливає 21.03.2002 року
До матеріалів справи залучена апеляційна скарга податкової
інспекції від 20.03.2002 р. № 2192/8/10-015, на якій є відмітка
канцелярії господарського суду Дніпропетровської області про
отримання її судом 21.03.2002 р.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга, якою оскаржується рішення
у справі, подана до Дніпропетровського апеляційного
господарського суду 21.03.2002 р. (що підтверджується
апеляційною скаргою, зокрема поштовою квитанцією про
відправлення копій апеляційної скарги позивачу) 10 денний строк
на апеляційне оскарження податковою службою не пропущений.
Наведене свідчить про помилковість повернення апеляційної скарги
Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції
Дніпропетровської області без розгляду, оскільки переглянута у
касаційному порядку ухвала апеляційного суду прийнята за
неправильного застосування статті 93 та пункту 4 статті 97
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, що
відповідно приписів частини першої статті 111-10 названого
кодексу є підставою для скасування цієї ухвали.
Керуючись статтями 93, 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-
13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
28.03.2002 року у справі № А28/27 скасувати.
Справу № 28/27 скерувати до Дніпропетровського апеляційному
господарському суду для розгляду апеляційної скарги від
20.03.2002 р.
Касаційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної
податкової інспекції Дніпропетровської області задовольнити.
Головуючий М. Михайлюк
Судді Т. Добролюбова
Т.Дроботова