ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.06.2002 Справа N 7/301
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Чабана В.В.
Суддів - Уліцького А.М.
Ткаченко Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Приватного підприємця І.Ю.Блувштейн на
рішення господарського суду Луганської обл. від 11.12.2001 р. у
справі № 7/301 та постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 31.01.2002 р. у справі № 7/301 за
позовом Прокурора м. Красний Луч в інтересах держави у особі
Краснолуцької міської Ради до Приватного підприємця Блувштейн
І.Ю.
про стягнення 7965 грн. 40 коп. , -
В С Т А Н О В И В:
Прокурор м. Красний Луч звернувся з позовом до господарського
суду з позовом в інтересах держави у особі Краснолуцької міської
Ради до приватного підприємця Блувштейн І.Ю. про стягнення
заборгованості по орендній платі, пені за порушення обов’язків
за договором, та збитків, що виникли при користуванні
приміщенням без договору, мотивуючи свої вимоги тим, що
відповідач належним чином не виконав умови договору щодо оплати
за орендоване приміщення.
Рішенням господарського суду Луганської області від 11.12.2001
р. по справі № 7/301 (суддя Єжова С.С.) позовні вимоги
задоволені частково, з приватного підприємця стягнуто борг у
сумі 5558 грн. 12 коп. , пеня 175 грн. 71 коп. Припинено
провадження по справі в частині вимог про стягнення збитків на
підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу
України. У решті суми позову відмовлено у зв’язку з уточненням
суми позову позивачем в заяві від 28.11.2001 р.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
31.01.2002 р. у справі № 7/301 (судді Кондратьєва С.І., Калантай
М.В., Українська Р.М.) рішення господарського суду Луганської
області від 11.12.2001 р. залишено без змін.
В касаційній скарзі відповідач просить рішення Господарського
суду Луганської області від 11.12.2001 р. по справі № 7/301 та
постанову Донецького апеляційного господарського від 31.01.2002
р. скасувати, так як вони постановлені з неправильним
застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали
справи та обговоривши доводи касаційної скарги. колегія суддів
дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено судом
01.06.1996 р. між Представництвом ФДМ в м. Красний Луч та
відповідачем був укладений договір оренди не житлового
приміщення, розташованого у м. Красний Луч, вул. Шахтарська, 27,
строком до моменту здійснення приватизації майна. Згідно умов
договору відповідач взяв на себе зобов’язання щомісячно вносити
орендну плату, яка в п. 3.1 встановлена в розмірі 14176800 крб.,
тобто 141 грн. 77 коп. Остання підлягає корегуванню щомісячно
шляхом помноження на офіційний індекс інфляції, оскільки на час
укладання договору правовідносини між сторонами регулювалися
Законом України “Про оренду державного та комунального майна» та
договором оренди.
Задовольняючи позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу
по орендній платі у сумі 5585 грн. 12 коп. суд першої інстанції
виходив з того, що зобов’язання відповідача по оплаті
орендованого майном випливають із договору оренди від 01.06.1996
р. Цим договором сторони встановили розмір орендної плати та
порядок оплати. Відповідач оплату орендного майна у період дії
договору з.09.1998 р. по 17.08.2000 р. не здійснював, а до
01.09.2001 р. користувався цим приміщенням без договору. Орендна
плата відповідачу обґрунтовано нарахована з урахуванням індексу
інфляції, оскільки на час укладання договору правовідносини
сторін регулювалися Законом України “Про оренду державного і
комунального майна» згідно з яким орендна плата з послідуючий
місяць нараховується з індексом інфляції.
Суд першої та апеляційної інстанцій дійшов до обґрунтованого
висновку, що посилання скаржника на безпідставність застосування
до орендних правовідносин індексу інфляції є необґрунтованим з
огляду на те, що погоджене сторонами застосування положень
Закону до спірних правовідносин передбачає необхідність його
застосування на умовах, встановленим чинним законодавством.
Рішення господарського суду Луганської обл. від 11.12.2001 р. та
постанова Донецького апеляційного господарського суду від
31.01.2002 р. відповідають вимогам чинного законодавства.
Вимоги відповідача щодо застосування взаємозаліку по її витратах
на ремонт та заборгованості по орендній платі не можуть бути
прийняті до уваги, так як вони не були предметом судового
розгляду.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які
викладені в рішенні та в апеляційній постанові і підставі для їх
скасування не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст. 111-5, 111-7- 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємця Блувштейн І.Ю. залишити
без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської обл. від 11.12.2001 р. у
справі № 7/301 та постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 31.01.2002 р. у справі № 7/301 залишити
без змін.
Головуючий Чабан В.В.
Судді - Уліцький А.М.
Ткаченко Н.Г.