ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.06.2002 Справа N 27/1
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Чорногуза Ф.Ф.,
розглянувши касаційну скаргу Колективного підприємства
“Кінотеатр “Зоряний” на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 14.05.2002р.
у справі № 27/1 господарського суду м. Києва
за позовом Колективного підприємства “Кінотеатр “Зоряний”
до відповідача Київської міської державної адміністрації,
до відповідача Головного управління з питань майна
Київської міської державної адміністрації
третя особа Київський міський Палац ветеранів
про визнання недійсним розпорядження від 11.08.2001р. № 1684 в
частині, зобов’язання продовжити строк дії договору оренди
за участю представників:
КП “Кінотеатр “Зоряний” – Єльник П. Г. за дов. від 06.06.2002р.;
Власенко С.В. за дов. від 06.06.2002р.; Резніков О.Ю. за дов.
від 25.06.2002р.;
КМДА – Роговий В.М. за дов. від 14.01.2002р. № 001-24;
Головного управління з питань майна КМДА –Лисицька Ю.В. за дов.
від 18.06.2002р. № 042/1/1-74;
Київський міський Палац ветеранів – Стаднюк Д.П. - директор
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 26.06. до
27.06.2002р.
В С Т А Н О В И Л А
Колективне підприємство “Кінотеатр “Зоряний” звернулося до
господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсними
пп. 2, 7.2 розпорядження Київської міської державної
адміністрації від 11.08.01р. № 1684, відповідно до яких майно,
що ним орендується, після закінчення строку дії договору оренди
цілісного майнового комплексу закріплюється на праві
оперативного управління за Київським міським Палацом ветеранів
та зобов’язання відповідачів продовжити строк дії договору
оренди від 01.11.97р. до 31.12.2002р. (1т. а.с.2-5).
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що:
- відповідачами порушено його право на переважне продовження
договору оренди на новий термін;
- спірне розпорядження прийнято з перевищенням власної
компетенції Київської міської державної адміністрації (з
урахуванням пояснення на а.с.90-94 1т.)
До вирішення спору по суті, ухвалою господарського суду м. Києва
від 15.01.2002р. до участі у справі в якості третьої особи на
боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору, залучено Київський міський Палац ветеранів (1т. а.с.113-
114).
Рішенням господарського суду м. Києва від 31.01.2002р. у
задоволенні заявлених вимог відмовлено. При цьому, суд виходив з
того, що:
- договір оренди від 01.11.97р. припинив свою дію, оскільки
відповідач своєчасно і заздалегідь письмово повідомив позивача
про свій намір не продовжувати строк дії даного договору;
- майно, що було об’єктом оренди, відповідно до спірного
розпорядження, передається третій особі не в оренду, а в
оперативне управління, тому посилання позивача на переважне
право на продовження строку дії договору безпідставне;
- спірне рішення прийнято у межах компетенції відповідача,
оскільки рішенням Київської міської ради від 05.07.2001р. №
355/1331, Київському міському голові делеговані на міжсесійний
період – до початку ІХ сесії ХХІІІ скликання, зокрема,
повноваження по вирішенню питань, пов’язаних з передачею в
безоплатне користування об’єктів комунальної власності (1т.
а.с.119-123).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
14.05.2002р. прийняте у справі рішення залишено без змін (2т.
а.с.54-59).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, КП
“Кінотеатр “Зоряний” звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, прийнявши
нове рішення про задоволення заявлених вимог. У поданій
касаційній скарзі скаржник посилається на те, що при прийнятті
оспорюваних судових актів судом порушені норми матеріального
права. Так, вказує скаржник, суди першої та апеляційної
інстанції:
- помилково дійшли висновку про наявність у Київського
міського голови повноважень щодо прийняття спірного
розпорядження, оскільки не прийняли до уваги те, що відповідно
до ст.ст. 19,140 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 10 п.
31 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування”
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, Київська міська рада не мала права делегувати
такі повноваження Київському міському голові, а останній не
вправі приймати розпорядження з питань управління майном, яке
належить до комунальної власності;
- не взяли до уваги те, що спірне розпорядження прийнято не
особою, якій таке право делеговане, а Київською міською
державною адміністрацією, якій таке право, у встановленому
Законом України “Про місцеве самоврядування” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
порядку, не передавалось;
- всупереч вимогам ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
визнано правомірним спірний акт, яким закріплено майно
територіальної громади на праві оперативного управління за
недержавною установою, яка не фінансується з державного бюджету;
- помилково дійшли висновку про тотожність понять тимчасове
безоплатне користування і користування та володіння майном, яке
закріплено за юридичною особою на праві оперативного управління;
- невірно застосовано ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду
державного та комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
внаслідок
допущення вищезазначених порушень, оскільки направлення
повідомлення про намір припинити дії договору оренди грунтується
на недійсному розпорядженні і не породжує прав та обов’язків для
сторін договору.
У поданому відзиві на касаційну скаргу, перший відповідач –
Київська міська державна адміністрація, вважаючи її доводи
безпідставними, а прийняті у справі рішення та постанову
законними та обгрнутованими, просить прийняті у справі судові
акти залишити без змін, а подану касаційну скаргу – без
задоволення. Крім того, у відзиві на скаргу, перший відповідач
посилається на порушення скаржником вимог щодо форми і змісту
касаційної скарги.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить
касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції при вирішенні даного
спору по суті встановлено, що відповідно до пп. 2,7.2
розпорядження Київської міської державної адміністрації “Про
створення Київського міського Палацу ветеранів” від 11.08.2001р.
№ 1684, які оспорюються позивачем, Головному управлінню з питань
майна Київської міської державної адміністрації доручено: після
закінчення договору оренди цілісного майнового комплексу
кінотеатру “Зоряний” закріпити на праві оперативного управління
за Київським міським Палацом ветеранів будівлю по вул.
Московській, 31/33, загальною площею 3878кв.м. для його
розміщення та майно, необхідне для забезпечення діяльності
Палацу, в тому числі майно, яке орендувалось організацією
орендарів; попередити в установленому порядку орендаря про
непродовження дії договору оренди цілісного майнового комплексу
кінотеатру “Зоряний”.
Майно, яке постановлено закріпити на праві оперативного
управління за Київським міським Палацом ветеранів, належить до
комунальної власності і, відповідно до ст. 143 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, управління ним входить до компетенції
безпосередньо територіальних громад або утворених ними органів
місцевого самоврядування.
До органів місцевого самоврядування віднесена, зокрема, міська
рада, яка представляє інтереси відповідної територіальної
громади та здійснює від її імені та в її інтересах функції і
повноваження місцевого самоврядування (ст. 10 Закону України
“Про місцеве самоврядування в Україні” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
), у тому
числі здійснює права суб’єкта комунальної власності (п. 5 ст. 16
Закону ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
).
Слід також зазначити, що особливості здійснення місцевого
самоврядування у місті Києві визначаються Законом України “Про
столицю України – місто-герой Київ” ( 401-14 ) (401-14)
, який передбачає
додаткові обов’язки органів місцевого самоврядування, а також
органів виконавчої влади та визначає, у зв’язку з цим, додаткові
права цих органів. Так, в силу Прикінцевих положень зазначеного
Закону України ( 401-14 ) (401-14)
, виконавчий орган Київської міської
ради формується на базі відповідної адміністрації, яка
паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є
особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону ( 401-14 ) (401-14)
, місцеве
самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною
громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську
раду, районні в місті ради та їх виконавчі органи.
Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве
самоврядування в Україні” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, міська рада виключно на
пленарному засіданні може прийняти рішення про передачу іншим
органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить
до комунальної власності відповідної територіальної громади,
визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
Так, 05.07.2001р. Київською міською радою на УІІІ сесії ХХІІІ
скликання прийнято рішення № 355/1331 “Про делегування
Київському міському голові деяких повноважень” ( ra0355023-01 ) (ra0355023-01)
,
відповідно до якого, на міжсесійний період (до ІХ сесії ХХІІІ
скликання) Київському міському голові делеговані, зокрема,
повноваження з питань управління об’єктами права комунальної
власності територіальної громади міста Києва, а саме: вирішення
питань пов’язаних з передачею в оренду або тимчасове безоплатне
користування об’єктів права комунальної власності.
Вказане рішення не суперечить нормам Закону України “Про місцеве
самоврядування в України” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, в частині визначення
компетенції міського голови, оскільки, в силу ст. 42 Закону
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
,, міський голова здійснює також і інші
повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими
законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради
або не віднесені радою до відання її виконавчих органів, а також
ст. 15 Закону України “Про столицю України – місто-герой Київ”
( 401-14 ) (401-14)
, яка визначає, що повноваження Київського міського
голови визначаються Законом України "Про місцеве самоврядування
в Україні" та цим Законом ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про столицю України – місто-
герой Київ” ( 401-14 ) (401-14)
та ст. 5 Закону України “Про місцеве
самоврядування в Україні” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, міський голова входить
до системи місцевого самоврядування.
Згідно ст. 42 Закону України “Про місцеве самоврядування в
Україні” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
міський голова у межах своїх повноважень
видає розпорядження.
Разом з тим, спірні пункти розпорядження прийняті з перевищенням
повноважень, делегованих відповідно до рішення Київської міської
ради від 05.07.2001р. № 355/1331 ( ra0355023-01 ) (ra0355023-01)
. Так, за
змістом п. 2 розпорядження Київської міської державної
адміністрації від 11.08.2001р. № 1684, майно, яке є комунальною
власністю, передається в оперативне управління Київському
міському Палацу ветеранів, а, відповідно до вказаного рішення,
міському голові делеговані лише окремі повноваження з питань
управління об’єктами права комунальної власності територіальної
громади м. Києва.
Так, фактично за вказаним розпорядженням відбулося закріплення
майна, що є державною власністю, за державною організацією, яка
перебуває на державному бюджеті, тобто фактично здійснено
розпорядження майном, а відповідно до рішення ради, міському
голові делеговані не всі правомочності власника, а лише окремі,
які входять до права користування, а саме: вирішення питань,
пов’язаних з передачею в оренду або тимчасове безоплатне
користування.
Крім того, розпорядження прийнято Київською міською державною
адміністрацією в особі її голови, а не головою Київської міської
ради, якому деякі повноваження власника делеговані.
В силу ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові
особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та
у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи наведене, суд першої та апеляційної інстанції дійшли
невірного висновку щодо прийняття спірних пунктів розпорядження
у межах компетенції першого відповідача, не застосувавши
вищенаведені норми матеріального права, у зв’язку з чим рішення
суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні заявлених
вимог в частині визнання недійсними вказаних пунктів, та
постанова суду апеляційної інстанції щодо залишення вказаного
рішення у цій частині без змін, підлягають скасуванню з
прийняттям нового рішення про задоволення заявлених вимог у цій
частині.
Посилання скаржника у поданій касаційній скарзі на те, що
Київський міський Палац ветеранів не є державною установою
(організацією) безпідставні з огляду на таке.
Відповідно до положення про Київський міський Палац ветеранів,
яке затверджено розпорядженням Київської міської державної
адміністрації від 11.08.2001р., Київський міський Палац
ветеранів є спеціальною установою, створеною Київською міською
державною адміністрацією для культурного, правового, медичного
та соціально-побутового обслуговування ветеранів і інвалідів
війни, збройних сил, правоохоронних органів, ветеранів праці,
залучення їх до суспільної діяльності, задоволення їх духовних
потреб та інтересів (п. 1.1 положення). У своїй діяльності Палац
ветеранів підпорядковується Головному управлінню соціального
захисту населення Київської міської державної адміністрації (п.
1.2 положення), яке призначає і звільняє з посади директора
Палацу ветеранів (п. 4.1), затверджує його кошторис витрат і
штатний розпис. Фінансування Палацу ветеранів здійснюється за
рахунок бюджетних коштів (п. 5.3); його ліквідація та
реорганізація здійснюються за розпорядженням Київської міської
державної адміністрації або за рішенням суду (п. 7.1).
Також помилкові і твердження відповідача про те, що відповідно
до рішення Київської міської ради від 05.07.2001р. № 355/1331
( ra0355023-01 ) (ra0355023-01)
, здійснення визначених у п. 1.3 делегованих
повноважень можливо лише за погодженням з постійною комісією
Київради з питань власності. Так, за змістом вказаного пункту,
таке погодження необхідно лише при наданні згоди на безоплатне
прийняття до комунальної власності територіальної громади м.
Києва об’єктів від інших власників (крім об’єктів, що
знаходться у державній власності).
В іншій частині заявлених вимог рішення та постанова підлягають
скасуванню з припиненням провадження у справі за відсутністю
предмету спору, враховуючи наступне.
Так, судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що
попередження Головного управління з питань майна від
30.08.2001р., 14.12.2001р., 11.01.2001р. про не продовження
договору оренди від 01.11.97р. направлялись позивачу на
виконання спірних пунктів розпорядження Київської міської
державної адміністрації від 11.08.2001р. № 1684. Проте,
враховуючи, що вказані пункти є недійсними, зазначені
попередження судом не можуть розцінюватись як намір припинити
орендні відносини.
В силу ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та
комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
, у разі відсутності заяви однієї
із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом
одного місяця після закінчення терміну дії договору він
вважається продовженим на той самий термін і на тих самих
умовах, які були передбачені договором. Це також визначено
укладеним позивачем, який є правонаступником організації
орендарів КП “Зоряний”, та другим відповідачем, який є
правонаступником Головного управління житлового господарства та
майна, договором оренди цілісного майнового комплексу Кінотеатру
“Зоряний” від 01.11.1997р.
Понесені скаржником судові витрати у вигляді оплати позовної
заяви, апеляційної та касаційної скарг державним митом у
загальній сумі 366,50грн. підлягають відшкодуванню йому за
рахунок першого відповідача.
Заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Вищого
господарського суду України від 14.06.2002р., підлягають
скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 68, 80, 111 5,
111 7, 111 9 – 111 11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Касаційну скаргу Колективного підприємства “Кінотеатр
“Зоряний” задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
14.05.2002р. та рішення господарського суду м. Києва від
31.01.2002р. у справі № 27/1 скасувати.
3. Позов задовольнити частково.
Визнати недійсними пп. 2,7.2 розпорядження Київської міської
державної адміністрації від 11.08.2001р. № 1684 “Про створення
Київського міського Палацу ветеранів”.
4.В іншій частині позову провадження у справі припинити.
5.Стягнути з Київської міської державної адміністрації на
користь Колективного підприємства “Кінотеатр “Зоряний” в рахунок
відшкодування понесених судових витрат 366,50грн.
6.Вжиті ухвалою Вищого господарського суду України від
14.06.2002р. заходи до забезпечення позову скасувати.
7.Доручити видати наказ на виконання п. 5 резолютивної частини
постанови господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Чорногуз Ф.Ф.