ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.06.2002 Справа N 20-7-825
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В. - головуючого
Добролюбової Т.В.
за участю представників: Дроботової Т.Б.
від позивача не з'явилися
від відповідача Сергеєв В. Н. – дов. від
01.08.2001
розглянувши у відкритому Приватного підприємця Дорфмана О.
судовому засіданні касаційну Я.
скаргу
на постанову від 17-18.01.2002
Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі № 20-7/825 господарського суду м.
Севастополя
за позовом Державної податкової інспекції у
Ленінському районі м. Севастополя
до Приватного підприємця Дорфмана О.
Я.
про стягнення 626,50 грн. визнання рішення частково
ВСТАНОВИВ:
Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.
Севастополя до господарського суду м. Севастополя був заявлений
позов про стягнення з ПП Дорфмана О. Я. 626,50 грн. фінансових
санкцій за порушення вимог п. 1, п. 13 ст. 3 Закону України “Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
У зв'язку з добровільною сплатою підприємцем фінансових санкцій
у розмірі 12 грн. за порушення п. 1 ст. 13 вказаного закону,
позивачем в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
позовні вимоги зменшено до 614, 50 грн.
В ході здійснення судового провадження відповідачем заявлено
зустрічний позов про визнання частково недійсним (в частині
стягнення 614, 50 грн.) рішення ДПІ у Ленінському районі м.
Севастополя від 22.03.2001 № 23-3/2385700074/358.
Підставою прийняття оспорюваного рішення став акт від 13.03.2001
перевірки ПП Дорфмана О. Я., згідно якого підприємцем допущені
порушення Закону України “Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, зокрема розрахункова операція не
проведена через реєстратор розрахункових операцій, без видачі
при покупці розрахункового документа; виявлено невідповідність
сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі
коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових
операцій.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 26.11.2001
(суддя В.Гонтарь) у задоволенні позовних вимог відмовлено,
зустрічний позов задоволено в повному обсязі шляхом визнання
частково недійсним рішення ДПІ у Ленінському районі м.
Севастополя від 22.03.2001 № 23-3/2385700074/358.
Рішення суду мотивоване відсутністю порушень Закону України “Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
з
боку підприємця, оскільки грошові кошти в сумі 122,90 грн.
належали продавцю Бочко Н. В. та не знаходились у місці
проведення розрахунків, яким, на думку суду, слід вважати
грошову скриньку для зберігання готівки.
За апеляційною скаргою ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя
Севастопольський апеляційний господарський суд (судді: Плут В.
М. – головуючий, Градова О. Г., Щепанська О. А.), переглянувши
рішення господарського суду м. Севастополя в апеляційному
порядку, постановою від 26.12.2001 рішення у справі скасував;
позовні вимоги ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя про
стягнення 614,90 грн. фінансових санкцій з приватного підприємця
Дорфмана О. Я. задовольнив; зустрічний позов останнього про
визнання частково недійсним відповідного рішення ДПІ залишив без
задоволення.
Постанова суду мотивована неправильним застосуванням судом
першої інстанції норм матеріального права, зокрема,
незастосуванням до спірних правовідносин ст. 2 Закону України
“Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, в
якій міститься визначення терміну місце проведення розрахунків.
Приватний підприємець Дорфман О. Я. подав до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду, в якій
просить постанову у справі скасувати, рішення господарського
суду м. Севастополя у справі залишити без зміни, мотивуючи
касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом
норм матеріального права, зокрема ст. 2 Закону України “Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
в
частині визначення місця проведення розрахунків.
У касаційній скарзі вказується, що судом апеляційної інстанції
було неправомірно ототожнено поняття “господарська одиниця” та
“місце проведення розрахунків”, під яким, на думку підприємця,
слід розуміти саме реєстратор розрахункових операцій та грошову
шухляду до нього.
Крім того, скаржник посилається на те, що судом в частині
визначення правомірності проведення перевірки не застосовано
Указ Президента України “Про деякі заходи з дерегулювання
підприємницької діяльності” ( 817/98 ) (817/98)
, який містить виключний
перелік підстав проведення планових та позапланових перевірок
суб’єктів підприємницької діяльності.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення
присутнього в судовому засіданні представника відповідача,
перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в
рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 15 Закону України “Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
контроль за
додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку
проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього
Закону ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
здійснюють органи державної податкової
служби України шляхом проведення планових або позапланових
перевірок згідно із законодавством України. Згідно зі ст. 16
цього ж закону ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
планові або позапланові перевірки
осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій,
розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій,
здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Право органів державної податкової служби здійснювати на
підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм
власності та у громадян, в тому числі громадян - суб'єктів
підприємницької діяльності, перевірки грошових документів,
бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-
касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів
3 комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за
готівку із споживачами передбачено також ст. . 11 Закону України
“Про державну податкову службу в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
. При цьому
періодичність таких перевірок встановлюється відповідно до
законодавства; в даному випадку періодичність проведення
позапланових перевірок дотримання суб'єктами підприємницької
діяльності вимог Закону України “Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
необмежена, а тому відсутні підстави
вважати перевірку, за результатами якої прийнято оспорюване
рішення ДПІ неправомірною.
Щодо планових та позапланових виїздних перевірок фінансово-
господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності,
передбачених Указом Президента України “Про деякі заходи з
дерегулювання підприємницької діяльності” ( 817/98 ) (817/98)
, то вони
проводяться контролюючими органами (в тому числі й органами
державної податкової служби) з питань фінансово-господарської
діяльності, пов'язаних зі сплатою податків і зборів
(обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових
фондів, а судом правомірно з цього приводу не застосовано
вказаний Указ Президента України ( 817/98 ) (817/98)
, оскільки він не
поширюється на порядок проведення розрахунків за товари
(послуги) та інші вимоги Закону України “Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
. У зв'язку з
наведеним, колегією суддів не приймаються до уваги посилання
заявника на неправомірність проведення перевірки останнього.
Фінансові санкції, про стягнення яких був заявлений позов ДПІ у
Ленінському районі м. Севастополя, застосовані згідно рішення
ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя від 22.03.2001 № 23-
3/2385700074/358, прийнятого на підставі акту перевірки кіоску
Приватного підприємця Дорфмана О. Я. Згідно даного акту
перевіряючими, виявлено, зокрема невідповідність сум готівкових
коштів на місці проведення розрахунків (122,90 грн.) сумі
коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових
операцій.
Колегія суддів зазначає, що суб'єкти підприємницької діяльності
при здійсненні операцій з розрахунків готівковій та/або
безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг зобов'язані дотримуватись
вимог, передбачених ст. 3 Закону України “Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, зокрема,
забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці
проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному
звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку
використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за
розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
При цьому статтею 2 цього ж закону ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
визначено, що
під місцем проведення розрахунків слід розуміти місце, де
здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані
послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані
послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем
попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних
карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході судового
порвадження, грошові кошти в сумі 122,90 грн. знаходались біля
реєстратора розрахункових операцій, який у розумінні ст. 2
зазначеного закону ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
і є місцем проведення
розрахунків. А тому колегія суддів вважає правомірним висновок
Севастопольського апеляційного господарського суду про порушення
підприємцем п. 13 ст. 3 Закону України “Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
щодо
незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці
проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному
звіті реєстратора розрахункових операцій, у зв'язку з чим є
обгрунтованим застосування до останнього відповідних фінансових
санкцій.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-7, п. 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Приватного підприємця Дорфмана О. Я. залишити
без задоволення, а постанову від 17-18.01.2002 Севастопольського
апеляційного господарського суду у справі № 20-7/825
господарського суду м. Севастополя – без зміни.
Головуючий М. Михайлюк
С у д д і Т. Добролюбова
Т. Дроботова