ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.06.2002 Справа N 13/72
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, Кузьменка М.В.,
судді
суддів Васищака І.М, Семчука В.В.,
розглянувши за участю представників сторін касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю “Галс-К Лтд”
на постанову від 19.09.01 р. Одеського апеляційного
господарського суду
у справі № 13/72
за товариства з обмеженою відповідальністю “Галс-К Лтд”
позовом
до відкритого акціонерного товариства “Херсоннафтопереробка”
про зобов’язання передати нафтопродукти в натурі
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 17.07.2001 року господарського суду Херсонської
області (суддя М.Закурін) задоволено позов в частині вилучення у
відкритого акціонерного товариства “Херсоннафтопереробка” на
користь товариства з обмеженою відповідальністю “Галс-К Лтд”
бензину - 116 591 кг, дизельного палива -1 393 435 кг і бітуму -
3 761 452 кг; в частині стягнення пені позов залишено без
розгляду; позивачу також відшкодовані судові витрати.
Рішення мотивоване неналежним виконанням відповідачем цивільно-
правових угод, предметом яких є переробка та зберігання
нафтопродуктів, передачею давальницької сировини на переробку,
відсутністю доказів несвоєчасного проведення розрахунків за
виконані роботи та надані послуги, неподанням позивачем на вимогу
суду обґрунтованого розрахунку штрафних санкцій.
Постановою від 19.09.2001 року Одеського апеляційного
господарського суду (судді Т.Величко, В.Жеков, В.Беляновський)
рішення скасоване і позов залишено без розгляду через порушення
позивачем порядку досудового розгляду спору, а також
безпідставної зміни в судовому засіданні предмета позову.
У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю “Галс-
К Лтд” наполягає на порушенні судом апеляційної інстанції норм
процесуального закону в частині порядку досудового врегулювання
спору.
У відзиві відповідач заперечує проти доводів позивача через
порушення скаржником вимог, що ставляться до змісту касаційної
скарги і строків її подання. Крім того, відповідачем заявлено
клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду
господарським судом м. Києва справи № 20/461 у зв’язку з чим в
судовому засіданні з 20 до 27.06.оголошувалася перерва.
Заслухавши представника позивача О. Черпікову, представників
відповідача Є. Маєвського та А. Семенова, перевіривши повноту
встановлення судами обставин справи та їх правову оцінку, Вищий
Господарський суд України дійшов висновку про невідповідність
винесеної постанови вимогам закону з огляду на таке.
Позивач ґрунтує свої вимоги на неналежному виконанні відповідачем
зобов’язань за договорами підряду від 12.09.1996 року № ХМ 1/69
та від 8.01.1997 року № ХН-2/2, предметом яких є, зокрема,
поставка сировини і її переробка, а також договору схову
нафтопродуктів.
Як встановлено місцевим господарським судом, позивач у 1997 –
2000 роках передавав відкритому акціонерному товариству
“Херсоннафтопереробка” на переробку нафту і мазут, що
підтверджується належними доказами - відповідними актами
приймання-передачі та актами переробки сировини і загальна
кількість залишків нафтопродуктів відповідає заявленим позовним
вимогам. З огляду на ці факти суд на підставі загальних положень
про зобов’язання, у тому числі з виконання підрядних робіт, а
також статей, що регулюють правовідносини із збереження майна,
задовольнив позов.
Погоджуючись з встановленими судом першої інстанції фактами та
висновками щодо суті спору і не відхиляючи їх, суд апеляційної
інстанції на підставі порівняльного аналізу текстів претензії від
27.12.1999 року № 26 і поданого до суду позову дійшов висновку
про порушення позивачем претензійно-позовного порядку
врегулювання спору, яке полягає в нетотожності предмету
пред’явленої претензії та предмету позову, що є підставою для
скасування рішення.
Колегія суддів вважає такий висновок суду помилковим, оскільки з
тексту зазначеної претензії не можна зробити однозначного
висновку про вимогу поновити порушені права кредитора шляхом
перерахування на його рахунки виключно грошових коштів:
підприємство, чиї права були порушені, свою вимогу щодо погашення
заборгованості пред’явило з урахуванням як заборгованості в
натурі (кількості нафтопродуктів) та їх вартісного еквіваленту. В
такому випадку зміна позивачем предмета позову в контексті вимог
частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
є правомірною.
За таких обставин слід визнати, що постанова від 19.09.2001 року
Одеського апеляційного господарського суду ґрунтується на
неправильному застосуванні статей 5 і 22 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
і підлягає скасуванню
з залишенням в сили рішення суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного колегією суддів відхилено клопотання
відповідача. Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Галс-
К Лтд” задовольнити.
2. Постанову від 19.09.2001 року Одеського апеляційного
господарського суду скасувати, рішення від 17.07.2001 року
господарського суду Херсонської області залишити в сили.
Головуючий, суддя М.Кузьменко
Суддя І.Васищак
Суддя В.Семчук