ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.06.2002 Справа N 262/5-53
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Перепічая В.С.
суддів Вовка І.В.
Гончарука П. А.,
за участю представників позивача: Караговніка А.Ю. дов. № 06/10
від 08.01.2002 року, від відповідача: не з’явились, від
Державної виконавчої служби: не з’явились, від ТОВ агрофірма
“Базаліївський колос”: не з’явились, розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного
товариства “Криворізький суриковий завод” на рішення
господарського суду Харківської області від 04.03.2002 року за
поданням відділу державної виконавчої служби управління юстиції
м. Чугуєва Харківської області і заявою ЗАТ “Криворізький
суриковий завод” про звернення стягнення на майно, що
знаходиться в інших осіб у справі № 262/5-53 за позовом
Закритого акціонерного товариства “Криворізький суриковий завод”
до Приватного підприємства агрофірма “Колос” про стягнення суми,
У С Т А Н О В И В:
Рішенням арбітражного суду Харківської області від 25.01.2000
року стягнуто з ПП “Колос” на користь ЗАТ “Криворізький
суриковий завод” основний борг, пеню і судові витрати у сумі 60
748, 27 грн. На виконання цього рішення суду виданий наказ від
31.01.2000 року.
Ухвалою арбітражного суду Харківської області від 03.01.2001
року змінено спосіб виконання судового рішення і звернуто
стягнення на майно відповідача. На виконання рішення і
зазначеної ухвали суду виданий наказ від 03.01.2001 року.
У грудні 2001 року звернулися до суду позивач із заявою, а
відділ державної виконавчої служби управління юстиції м. Чугуєва
Харківської області з поданням про стягнення з ТОВ агрофірма
“Базаліївський колос” 10 054, 22 грн. в рахунок погашення боргу
перед відповідачем на користь ЗАТ “Криворізький суриковий завод”
Рішенням господарського суду Харківської області від 04.03.2002
року у стягненні грошових коштів з ТОВ агрофірми “Базаліївський
колос” на користь ЗАТ “Криворізький суриковий завод” відмовлено.
В апеляційному порядку рішення суду не переглядалось.
У касаційній скарзі ЗАТ “Криворізький суриковий завод”
посилається на те, що оскаржуване рішення суду прийнято з
порушенням норм процесуального та матеріального права і просить
його скасувати та постановити ухвалу про задоволення заяви.
Відзив на касаційну скаргу від інших учасників судового процесу
до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з
наступних підстав.
Приймаючи рішення суд виходив з того, що стягувачем ПП “Колос”,
щодо боргу перед ним ТОВ агрофірми “Базаліївський колос”,
пропущений строк позовної давності.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна з таких
підстав.
Відповідно до вимог ст. 121 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
при
наявності обставин що ускладнюють виконання рішення або роблять
його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за
поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою
господарський суд, який видав виконавчий документ, у
десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з
викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових
випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або
розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб
та порядок їх виконання.
Про зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали,
постанови виноситься ухвала.
Як видно із матеріалів справи, до господарського суду звернулися
державний виконавець з поданням і ЗАТ “Криворізький суриковий
завод” із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення
суду шляхом звернення стягнення на кошти боржника – ПП “Колос”,
що належні останньому від ТОВ агрофірми “Базаліївський колос”.
Однак, у порушення наведеної норми процесуального права, яка
регулює вирішення питань на стадії виконавчого провадження, суд
подання і заяву розглянув у позовному порядку та постановив при
цьому не ухвалу, а рішення.
При вирішенні питання щодо зміни способу і порядку виконання
рішення, суд поклав в основу ст. 53 глави 5 Закону України “Про
виконавче провадження”, тоді як звернення стягнення на майно
боржника – юридичної особи, регулюється главою 6 цього Закону.
За таких обставин, прийняте судом рішення не можна визнати
законним і обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене і
вирішити спір відповідно до вимог процесуального і матеріального
права.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Криворізький
суриковий завод” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 04.03.2002
року скасувати, і справу № 262/5-53 передати господарському суду
Харківської області на новий розгляд, в іншому складі суду.
Головуючий В.С. Перепічай
Судді І.В. Вовк
П. А. Гончарук