ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.06.2002 Справа N 20/498
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Перепічая В.С.
суддів Вовка І.В.
Гончарука П. А.,
за участю представників позивача: Мідляра В.В. дов. від
04.10.2001 року № ЛК-113, відповідача: не з’явились, розглянувши
у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з
обмеженою відповідальністю “Обзор” на рішення господарського
суду м. Києва від 08.11.2001 року у справі № 20/498 за позовом
Акціонерного комерційного банку “Укрхарчопромбанк” до Товариства
з обмеженою відповідальністю “Обзор” про стягнення суми,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2001 року позивач звернувся до господарського суду м.
Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення частини
основного боргу в сумі 5 100 грн., посилаючись на те, що
останній порушив зобов’язання по поверненню кредитних коштів за
договором № 86 від 29.09.1995 року про надання кредиту.
Рішенням господарського суду м. Києва від 08.11.2001 року позов
задоволено.
В апеляційному порядку зазначене судове рішення не
переглядалось.
У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що судом
порушені норми процесуального права, оскільки справа була
розглянута за його відсутності не повідомленого належним чином
про час і місце засідання суду.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Приймаючи рішення суд вважав, що відповідач порушив взяті
зобов’язання щодо повернення кредиту у встановлений договором
строк.
Про те з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки
вони зроблені на неповно з’ясованих обставинах справи.
Як видно із матеріалів справи, між сторонами був укладений
договір кредиту № 86 від 29.09.1995 року згідно умов якого
позивач надав відповідачу кредит у розмірі 30 600 грн., а
останній зобов’язався його повернути до 01.10.1998 року і
сплатити обумовлений розмір відсотків за користування кредитом.
Відповідно до вимог ст. 161 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15) зобов’язання повинні виконуватися належним чином в
установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Суд вирішуючи спір, у порушення процесуального права – ст. ст.
32-34, 38, 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12) не з’ясував належним чином питання щодо невиконання
зобов’язання відповідачем та не дослідив розрахунку розміру
позовних вимог і їх обґрунтування.
При цьому, справу було розглянуто судом за відсутності
відповідача і доводи останнього щодо неповідомлення його
належним чином про час і місце засідання суду не спростовуються
матеріалами справи.
Ця обставина позбавила відповідача можливості використати свої
процесуальні права у наданні суду заперечень і доводів, при
тому, що в ухвалі про порушення провадження у справі від
08.10.2001 року суд зобов’язав відповідача надати пояснення по
суті заявлених вимог, але не вжив заходів щодо виконання
відповідачем цих вказівок суду.
За таких обставин, коли судом не було з’ясовано і досліджено
належним чином дійсні обставини справи та допущено порушення
норм процесуального права, що вплинуло на їх правильну юридичну
оцінку і застосування норм матеріального права, прийняте судом
по даній справі рішення визнати законним і обґрунтованим не
можна.
При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене і
вирішити спір відповідно до вимог процесуального і матеріального
права.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12) , Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Обзор”
задовольнити.
Рішення господарського суду м. Києва від 08.11.2001 року
скасувати, і справу № 20/498 передати господарському суду м.
Києва на новий розгляд, в іншому складі суду.
Головуючий В.С. Перепічай
Судді І.В. Вовк
П. А. Гончарук