ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.06.2002 Справа N 1550/6-31
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, Кузьменка М.В.
судді
суддів Васищака І.М., Чабана В.В.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю “Бріз”
на постанову від 25.04.2002 року Харківського апеляційного
господарського суду
у справі № 1550/6-31
за товариства з обмеженою відповідальністю “Промресурс”
позовом
до товариства з обмеженою відповідальністю “Бріз”
про стягнення 162 342,08 грн.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Промресурс” подало
господарському суду Харківської області позов до товариства з
обмеженою відповідальністю “Бріз” про стягнення номінальної
вартості опротестованих в неплатежі простих векселів №
763314782568, № 763314782833, № 763314782563, № 763314782523, №
763314782526, № 763314782564, № 763314782562 в сумі 46 053,12
грн., і відсотків за ними в розмірі 90% річних в сумі 116 288,95
грн., всього - 162 342,08 грн.
Рішенням від 21.03.2002 року господарського суду Харківської
області (суддя О.Пуль) в позові відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідно до статті 69
Уніфікованого закону у разі зміни тексту векселя, особи, які
поставили свої підписи на ньому після цієї зміни, зобов’язані
згідно зі змістом зміненого тексту, а особи, які поставили свої
підписи до цієї зміни, зобов’язані згідно зі змістом первісного
тексту. Під зробленими змінами строку платежу векселів не вказана
дата їх внесення і позивач не довів суду, що зміни були внесені
до передачі їх відповідачем за індосаментом наступному
векселедержателю. Крім того, позивачем не був здійснений протест
векселів в неплатежі проти відповідача у встановлені Уніфікованим
законом строки у зв’язку з чим він втратив право на регрес до
відповідача, оскільки частиною другою статті 70 Уніфікованого
закону передбачено, що позовні вимоги держателя проти індосантів
і проти векселедавця погашаються після закінчення одного року від
дати протесту, здійсненого у встановлений строк, або від дати
настання строку платежу, якщо є застереження “обіг без витрат”.
Постановою від 25.04.2002 року Харківського апеляційного
господарського суду (судді І. Карбань, В. Івакіна, А. Твердохліб)
рішення від 21.03.2002 року господарського суду Харківської
області скасовано, позов задоволено – стягнуто на користь
позивача 162 342,08 грн. та відшкодовані судові витрати.
Постанова суду мотивована тим, що відповідно до статті 43
Уніфікованого закону про переказні та прості векселі держатель
векселя може використати своє право регресу проти індосантів,
векселедавця та інших зобов’язаних осіб при настанні строку
платежу, якщо платіж не був здійснений. Всі зобов’язані особи є
солідарно зобов’язаними перед векселеутримувачем, який має право
пред’явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при
цьому необов’язково додержуватись тієї послідовності, в якій вони
зобов’язалися (стаття 47 Уніфікованого закону).
Згідно зі статтею 67 Уніфікованого закону копія векселя повинна
точно відтворювати оригінал, включаючи індосаменти та інші
відмітки, що є на ньому із зазначенням місця до якого вона
доведена. Той факт, що умова про зміну строку платежу на векселях
№ 763314782568, № 763314782833, № 763314782563, № 763314782523, №
763314782526, № 763314782564, № 763314782562 підписана тільки
керівником векселедавця без підпису головного бухгалтера не може
виступати як підтвердження того, що умова була внесена до чи
після вчинення індосаменту відповідачем. Крім того, Уніфікований
закон не містить вимоги про те, що на векселі повинен бути підпис
головного бухгалтера.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Бріз”, вважає, що
зазначена постанова апеляційного суду підлягає касаційному
перегляду і просить її скасувати, рішення від 21.03.2002 року
господарського суду Харківської області залишити без змін.
В обґрунтування власних вимог заявник посилається на неправильне
застосування апеляційним господарським судом норм матеріального
права, а саме, висновки апеляційного суду про те, що відсутність
підпису головного бухгалтера на векселях не може бути
підтвердженням того, що зміни були внесені до чи після внесення
індосаменту відповідачем не відповідають чинному законодавству.
На змінах, які внесені на спірних векселях, відсутні дата
внесення змін, посада та прізвище особи, що підписала зміни, та
підпис головного бухгалтера. Все це робить внесені зміни
незаконними і підтверджує той факт, що вони були внесені після
індосаменту відповідача.
У відзиві товариство з обмеженою відповідальністю “Промресурс”
вважає, що постанова апеляційного господарського суду ґрунтується
на законі і просить залишити її без змін, а касаційну скаргу без
задоволення.
Відповідачем заявлено клопотання про відкладення розгляду справи,
яке судом відхилене з урахуванням заперечень представника
відповідача.
За клопотанням заявника суд зупинив виконання постанови від
25.04.2002 року Харківського апеляційного господарського суду до
закінчення касаційного провадження.
Заслухавши пояснення представника позивача Р.Музичко, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали на предмет
їх юридичної оцінки господарськими судами, та проаналізувавши
застосування судами норм матеріального і процесуального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Зобов’язання за векселем відрізняються від інших грошових
зобов’язань абстрактністю, безспірністю та безумовністю, тому
відносини учасників вексельного обігу регулюються нормами
вексельного законодавства.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за
договором від 20.03.2001 року № К 13/2001 року та актом прийому-
передачі від 28.04.2001 року позивач придбав на фондовій біржі
прості відсоткові векселі № 763314782523, № 763314782526, №
763314782562, № 763314782563, № 763314782564, № 763314782568 та
вексель № 763314782833 у АТ “АК “Метро Фінанс” за договором від
19.04.2001 року № 53-Т та актом від 19.04.2001 року прийому-
передачі і позивач є їх законним векселедержателем. Емітентом
вищевказаних векселів є відкрите акціонерне товариство “Мало-
Будищанський завод будівельних матеріалів”, а першим
векселедержателем товариство з обмеженою відповідальністю “Бріз”.
Зазначені векселі були пред’явлені векселедавцю до оплати, що
підтверджується листами від 20.04.2001 року № 2 та від 24.12.2001
року № 12. Оплата за цими векселями у встановлені чинним
законодавством строки не була здійснена, у зв’язку з чим
26.04.2001 року та 28.12.2001 року вони були опротестовані в
неплатежі приватним нотаріусом Полтавського міського
нотаріального округу Карнарук Н.В., про що свідчать акти
протесту, зареєстровані в реєстрі відповідно за № № 891, 892,
3872, 3873, 3874, 3875, 3876.
Вищенаведене свідчить, що позивач у встановленому порядку
здійснив протест векселів у не платежі, що є належним доказом
факту невиконання зобов’язань за векселями.
Відповідно до статті 43 Уніфікованого закону про переказні та
прості векселі держатель векселя може використати своє право
регресу проти індосантів, трасанта (векселедавця) та інших
зобов’язаних осіб при настанні строку платежу, якщо платіж не був
здійснений. Всі зобов’язані особи є солідарно зобов’язаними перед
векселеутримувачем, який має право пред’явити позов до кожної з
цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов’язково
додержуватись тієї послідовності, в якій вони зобов’язалися
(стаття 47 Уніфікованого закону).
Той факт, що умова про зміну строку платежу на векселях №
763314782568, № 763314782833, № 763314782563, № 763314782523, №
763314782526, № 763314782564, № 763314782562 підписана тільки
керівником векселедавця без підпису головного бухгалтера не може
виступати як підтвердження недійсності внесених змін до векселя
чи самого векселя, оскільки в силу підпункту "є" статті 21 Закону
України "Про цінні папери і фондову біржу" та статті 75 Положення
про переказний та простий вексель вимоги щодо наявності на бланку
векселя підпису головного бухгалтера юридичної особи вимагається
у разі випуску векселів, а не внесення змін до його текту.
Наведене дає можливість зробити висновок про повноту встановлення
Харківським апеляційним господарським судом обставин справи та їх
обґрунтовану правову оцінку, оскільки підтверджується
дослідженими і викладеними в постанові доказами і доводи
касаційної скарги не спростовують таких висновків суду.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Постанову від 25.04.2002 року Харківського апеляційного
господарського суду залишити без змін, а касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю “Бріз” без задоволення.
2. Зупинення виконання постанови від 25.04.2002 року Харківського
апеляційного господарського суду вважати таким, що втратило
чинність.
Головуючий, суддя М.Кузьменко
Суддя І.Васищак
Суддя В. Чабан