ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Суддя І-ї інстанції: Татарчук В.О..;
Судді апеляційної інстанції:
головуючий – Лисенко О.М.,
судді: Белінська В.О., Джихур О.В.;
Доповідач у суді касаційної
інстанції – Харченко В.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.06.2002 Справа Н27/74
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є.М. (головуючий),
Харченка В.М.,
Яценко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
за участю представника позивача – Гордієнко Т.О. та
представників відповідача – Войченко
касаційну скаргу Г.М., Лобач О.М. та Єрмоліна В.П.
ЗАТ з іноземними інвестиціями
“Промислово-фінансова корпорація
“Єдині енергетичні системи України”
на постанову від 10.01.2002
Дніпропетровського господарського суду
апеляційного
у справі № Н27/74
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом ЗАТ з іноземними інвестиціями
“Промислово-фінансова корпорація
“Єдині енергетичні системи України”
до ВАТ “ДніпроАЗОТ”
Про визнання недійсним векселя
В С Т А Н О В И В:
У липні 2001 року ЗАТ з іноземними інвестиціями
“Промислово-фінансова корпорація “Єдині енергетичні системи
України” звернулось до господарського суду Дніпропетровської
області з позовом до ВАТ “ДніпроАЗОТ” про визнання недійсним
переказного векселя № 65305266024923 від 04.04.2001 на суму 60
000 000,00 грн., оскільки на думку позивача зазначений вексель
був виданий з істотними порушеннями норм чинного законодавства
України і не несе юридичних наслідків.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
24.10.2001 по справі № А27-74 ЗАТ з іноземними інвестиціями
“Промислово-фінансова корпорація “Єдині енергетичні системи
України” в позові відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 10.01.2002, за тією ж справою, вищезазначене рішення суду
першої інстанції залишено без змін.
Постановляючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій
виходили з того, що форма переказного векселя відповідає
Уніфікованому закону та чинному законодавству України, а тому
він не може бути визнаний недійсним.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
10.01.2002 та прийняти рішення про задоволення позовних вимог в
повному обсязі. Свої вимоги мотивує тим, що при розгляді справи
Дніпропетровським апеляційним господарським судом були порушені
норми матеріального права, внаслідок чого було надано
неправильну кваліфікацію матеріально-правовим відносинам сторін,
які виникли з приводу емісії векселя.
Відповідач письмового відзиву на касаційну скаргу до суду не
надіслав.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування Дніпропетровським
апеляційним господарським судом норм процесуального та
матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає
задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Оскаржуючи постановлені по справі судові рішення, позивач
зазначає, що вексель має бути визнаним недійсним, оскільки на
час його емісії між сторонами були відсутніми договірні
відносини, тобто не було правових підстав емітувати вексель.
Крім того, на думку позивача, безумовною підставою для визнання
векселя недійсним є та обставина, що у цьому цінному папері
відсутній підпис головного бухгалтера.
Як це вбачається із матеріалів справи, 04.04.2001 позивач
емітував переказний вексель № 65305266024923 на суму 60 000
000,00 грн., без застережень, зі строком платежу – за
пред'явленням, який надалі був акцептований відповідачем і, на
час розгляду справи в суді, знаходиться в обігу.
Сукупності зазначених обставин апеляційний суд дав належну
оцінку, що базується на Женевській конвенції 1930 року, якою
запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості
векселі, і відповідно до якого, положення закону не
застосовуються до тих правовідносин, на підставі яких було
видано вексель.
Отже, при вирішенні справи апеляційний суд вірно виходив з того,
що характер зобов'язання, яке виражено векселем, є абстрактним
за своєю суттю, а тому, при розгляді спору про визнання векселя
недійсним, не можуть мати правового значення ті обставини, які
були підставою для видачі векселя.
Відповідно до Уніфікованого Закону, документ, у якому відсутній,
у тому числі, підпис векселедавця, не має сили переказного
векселя. Оскільки у даному випадку підпис першої посадової особи
була, як це вбачається із матеріалів справи, наявною у векселі,
апеляційний суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що є
відсутніми підстави для визнання документа таким, що не має
вексельної сили.
У цьому ж зв'язку не можуть бути сприйняті до уваги і посилання
позивача на ті обставини, що емісія векселя не знайшла свого
відображення у його документах бухгалтерського обліку.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ЗАТ з іноземними інвестиціями
“Промислово-фінансова корпорація “Єдині енергетичні системи
України” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
24.10.2001 та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 10.01.2001 у справі Н27/74 залишити без
змін.
Головуючий Борденюк Є.М.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Яценко О.В.