ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
25.06.2002                            Справа N 17-2-28/01-8603
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючої                   Борденюк Є.М.
суддів:                      Яценко О.В., Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу   Державної податкової інспекції у
                             Жовтневому районі м. Одеси
на ухвалу                    від 19.04.2002 р. господарського
                             суду Одеської області
у справі                     № 17-2-28/01-8603
за заявою                    Державної податкової інспекції у
                             Жовтневому районі м. Одеси
до                           Відкритого акціонерного товариства
                             “Теплицьтехмонтаж”
 
Про   визнання банкрутом
 
в судовому засіданні взяли   не з’явився;
участь представники:         не з’явився
від позивача:
від відповідача:
 
Заслухавши  доповідь  судді Яценко О.В.,  перевіривши  матеріали
справи, Вищий господарський суд України
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Державна  податкова  інспекція  у  Жовтневому  районі  м.  Одеси
звернулась до господарського суду Одеської області з заявою  про
визнання    відсутнього   боржника   (відкритого    акціонерного
товариства “Теплицьтехмонтаж”) банкрутом.
 
Свої  вимоги позивач мотивує тим, що відділом податкової міліції
ДПІ  у  Жовтневому  районі  м. Одеси  при  перевірці  фактичного
місцезнаходження     відкритого     акціонерного      товариства
“Теплицьтехмонтаж”   по  юридичній  адресі:   м.   Одеса,   вул.
Успенська,  60,  виявлено, що вказане підприємство  фактично  за
цією адресою не знаходиться, що є порушенням п. 19 Положення про
державну  реєстрацію  суб’єктів підприємницької  діяльності.  На
момент  подання даної заяви до суду першої інстанції  інформація
щодо місцезнаходження підприємства та його господарчо-фінансової
діяльності  невідома. Звіти про господарчо-фінансову  діяльність
підприємством  не подаються, податки не сплачуються.  Станом  на
08.10.2001  р.  ВАТ “Теплицьтехмонтаж” має заборгованість  перед
бюджетом у сумі – 5912 грн. 57 коп.
 
Постановою  господарського суду Одеської області від  20.12.2001
р.  ВАТ “Теплицьтехмонтаж” визнано банкрутом і відкрито відносно
нього ліквідаційну процедуру.
 
Постанова  суду мотивована тим, що боржник відсутній і визначити
його   місцезнаходження   неможливо,   а   також,   що   боржник
неспроможний    сплатити    заборгованість    у    зв’язку     з
неплатоспроможністю.
 
Ухвалою  господарського суду Одеської області від 06.01.2002  р.
було призначено ліквідатора.
 
Ухвалою  господарського суду Одеської області від 19.04.2002  р.
було  затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний  баланс  від
06.01.2002  р.,  а  також  ліквідовано  юридичну  особу  –   ВАТ
“Теплицьтехмонтаж”, скасовано державну реєстрацію та виключено з
єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, з
посиланням  на  те,  що в місячний термін із  дня  опублікування
оголошення  про  порушення провадження у справі про  банкрутство
ВАТ  “Теплицьтехмонтаж”  заяв від інших кредиторів  чи  можливих
санаторів  та скарг на дії ліквідатора та ліквідаційної  комісії
за час їх роботи до господарського суду не надходило.
 
Позивач  звернувся  до  Вищого  господарського  суду  України  з
касаційною  скаргою  на  ухвалу  господарського  суду   Одеської
області  від 19.04.2002 р., з посиланням на те, що при прийнятті
вказаної    ухвали    був    порушений   порядок    затвердження
ліквідаційного   балансу,  не  були  дотримані  вимоги   чинного
законодавства та інше.
 
Вищевказане,  на думку скаржника, є підставою для  скасування  в
касаційному порядку ухвали господарського суду Одеської  області
від 19.04.2002 р. по справі № 17-2-28/01-8603.
 
Колегія  суддів,  приймаючи до уваги  межі  перегляду  справи  у
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на  підставі  фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права   при   винесенні  оскаржуваного  судового  акту,   дійшла
висновку,  що судом, при прийнятті ухвали у справі за  зібраними
та оціненими доказами, правильно застосовані норми матеріального
права та не встановлено порушення процесуальних норм, виходячи з
наступного.
 
Відповідно   до   ст.   52  Закону  України   “Про   відновлення
платоспроможності   боржника   або   визнання   його  банкрутом”
( 2343-12  ) (2343-12)
           ВАТ   “Теплицьтехмонтаж”   постановою   суду  від
20.12.2001  р.   визнано   банкрутом   та  відкрито ліквідаційну
процедуру.
 
Ліквідатором   банкрута   призначено   арбітражного    керуючого
Брикульського В.Т. і зобов’язано подати суду звіт ліквідатора та
ліквідаційний баланс банкрута.
 
Із  звіту  ліквідатора  вбачається, що  вимоги  незадоволені  за
відсутністю майна банкрута.
 
Ліквідатор здійснює свої повноваження, відповідно до  ст.  15-22
закону  України “Про відновлення платоспроможності боржника  або
визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
        , використовує права  органу
юридичної  особи  суб’єкта  банкрутства  відповідно  до  ст.  29
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
До  нього переходить право розпорядження майном банкрута  і  всі
його  майнові права і обов’язки згідно ст. 15 Закону. Ліквідатор
управляє майном банкрута, здійснює інвентаризацію і оцінку майна
банкрута,  визначає  ліквідаційну масу  і  розпоряджається  нею,
вживає   заходів   до  стягнення  дебіторської   заборгованості,
реалізує  майно банкрута і здійснює інші заходи,  спрямовані  на
задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 16 Закону України
“Про підприємства в Україні” ( 887-12 ) (887-12)
        .
 
Посилання  ДПІ  в Жовтневому районі м. Одеси на порушення  п.  7
ст.   30   Закону  України  “Про  відновлення  платоспроможності
боржника   або   визнання  його  банкрутом”  ( 2343-12   ) (2343-12)
           є
безпідставними,   оскільки  під  час  проведення   ліквідаційної
процедури інших рахунків виявлено не було.
 
Як  вбачається  з  матеріалів справи,  до  складу  ліквідаційної
комісії увійшли працівники ДПІ в Жовтневому районі м. Одеси.
 
Відповідно  до  п.  5  ст.  52 Закону України  “Про  відновлення
платоспроможності   боржника   або   визнання   його  банкрутом”
( 2343-12  ) (2343-12)
          кредитори   можуть оскаржувати результати розгляду
їх вимог  ліквідатором  до  арбітражного   суду  до затвердження
арбітражним судом ліквідаційного балансу.
 
Скарг  від  кредиторів ДПІ в Жовтневому районі м. Одеси  на  дії
ліквідатора до затвердження ліквідаційного балансу не надходило.
 
Крім того, в самій скарзі ДПІ вказується на можливість існування
інших рахунків ВАТ “Теплицьтехмонтаж”.
 
Керуючись  статтями  111-5,  111-7, 111-9-111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.     Касаційну   скаргу  Державної  податкової   інспекції   у
Жовтневому  районі  м.  Одеси  на  ухвалу  господарського   суду
Одеської області від 19.04.2002 р. залишити без задоволення.
 
2.    Ухвалу господарського суду Одеської області від 19.04.2002
р. залишити без зміни.
 
Головуюча Борденюк Є.М.
 
Судді:    Яценко О.В.
 
          Харченко В.М.