ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.06.2002 Справа N 17-6-31-02-637
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В.- головуючого
Добролюбової Т.В.
Дроботової Т.Б.
за участю представників сторін:
від позивача Бураков І.А. – дов. від 18.06.2002
від відповідача не з’явилися
розглянувши у відкритому Арцизької міжрайонної державної
судовому засіданні податкової інспекції
касаційну скаргу
на рішення від 15.03.2002 господарського суду
Одеської області
у справі № 17-6-31/02-637
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Фармація”
до 1.Арцизької міжрайонної державної
податкової інспекції в Одеській
області
2.Арцизької міської Ради Одеської
області
про визнання недійсним рішень Арцизької
МДПІ № 24 від 26.09.2000 та № 40
від 22.12.2000 та повернення з
місцевого бюджету 964 грн.
земельного податку та пені
В С Т А Н О В И В:
ВАТ “Фармація” звернулось з позовом про визнання недійсними
рішень Арцизької МДПІ № 24 від 26.09.2000 і № 40 від 22.12.2000
та повернення з місцевого бюджету Арцизької міської Ради 600
грн. земельного податку та 364 грн. пені.
Підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних рішень є, на
його думку, помилкове застосування позивачем пільги щодо сплати
земельного податку, оскільки центральна аптека № 45 ВАТ
“Фармація” відноситься, на думку Арцизької ОДПІ, до підприємств
торгівлі, а не до закладів охорони здоров’я.
Господарський суд Одеської області рішенням від 15.03.2002
(суддя Лєсогоров В.М.) позовні вимоги ВАТ “Фармація” задовольнив
частково, визнав недійсними рішення Арцизької МДПІ № 24 від
26.09.2000 в частині стягнення земельного податку в сумі 600
грн. та № 40 від 22.12.2000 в частині стягнення 324 грн. пені.
Крім того було прийнято рішення про повернення з місцевого
бюджету 600 грн. земельного податку та 324 грн. пені.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до статті 16 Закону
України “Основи законодавства України про охорону здоров’я
України” ( 2801-12 ) (2801-12)
, наказу Міністерства охорони здоров’я № 114
від 22.06.95 “Про затвердження переліку лікарських посад і
переліку посад фармацевтичних працівників” ( z0399-95 ) (z0399-95)
, довідки
про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та
організацій від 10.12.98 аптека № 45 – філія ВАТ “Фармація” є
закладом охорони здоров’я, а тому на підставі статті 12 Закону
України “Про плату за землю” ( 2535-12 ) (2535-12)
позивач не повинен був
сплачувати земельний податок.
Арцизька МДПІ, не погоджуючись з рішенням господарського суду
Одеської області від 15.03.2002, подала до Вищого господарського
суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення від
15.03.2001 скасувати, мотивуючи касаційну скаргу доводами про
неправильне застосування господарським судом норм матеріального
та процесуального права.
У касаційній скарзі Арцизька МДПІ вказує на те, що відповідно до
пункту 1 Порядку державної акредитації закладу охорони здоров’я,
затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97
№ 565 ( z0399-95 ) (z0399-95)
та наказу Національного агентства з Контролю
за якістю та безпекою продуктів харчування, лікарських засобів
та виробів медичного призначення МОЗ України від 30.09.99 № 067
“Про затвердження Умов акредитації підприємств та організацій,
що здійснюють оптову та роздрібну реалізацію лікарських засобів,
імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення” (
z0805-99 ), ознаками належності аптеки до закладів охорони
здоров’я є внесення її до Державного реєстру закладів охорони
здоров’я, який ведеться Головною акредитаційною комісією, а
також наявності акредитаційного сертифікату, виданого
Міністерством охорони здоров’я.
Однак, в судовому рішенні відсутні будь-які висновки, які б
свідчили про те, що вищевказані обставини були предметом
дослідження. Отже судом порушена вимога статті 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо повного,
всебічного і обов’язкового розгляду всіх обставин. Судом в
порушення статті 38 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не витребувані у позивача документи, які б
підтвердили статус аптеки № 45 як закладу охорони здоров’я.
Таким чином, судом дана неправильна правова оцінка факту
наявності у аптеки № 45 ознак закладу охорони здоров’я, що
призвело до неправомірного застосування ст. 12 Закону України
“Про плату за землю” ( 2535-12 ) (2535-12)
.
Крім того в пункті 3 резолютивної частини рішення неправомірно
вказано про повернення Арцизькою міською Радою Одеської області
з місцевого бюджету на користь ВАТ “Фармація” суму земельного
податку, так як вказаний висновок протирічить нормам діючого
законодавства, оскільки розгляд питання щодо повернення позивачу
сум земельного податку передбачає аналіз правовідносин, в яких
приймають безпосередню участь територіальні органи Державного
казначейства України, так як порядок казначейського
обслуговування місцевих бюджетів регламентує організаційні
взаємовідносини між органами Державного казначейства України,
фінансовими органами, платниками податків. Зокрема операції
повернення надмірно сплачених сум податків, які надійшли до
місцевих бюджетів передбачають обов’язкову участь територіальних
органів Державного казначейства України.
Судом, в порушення зазначених норм діючого законодавства, вимоги
позивача розглянуті без участі належної сторони по вказаному
питанню. Судом прийнято рішення, що стосується прав та
обов’язків територіального органу Державного казначейства
України щодо повернення ним вказаних сум коштів з місцевого
бюджету, який до участі у справі не був залучений.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення
присутнього у судовому засіданні представника позивача,
перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в
рішенні господарського суду Одеської області, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню частково з
таких підстав.
Статтею 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
встановлено, що
основи охорони здоров’я визначаються виключно законами України.
Основним таким документом, який встановлює правові,
організаційні, економічні та соціальні принципи охорони здоров’я
в Україні, є Закон України “Основи законодавства України про
охорону здоров’я” ( 2801-12 ) (2801-12)
.
Згідно з цим Законом ( 2801-12 ) (2801-12)
закладами охорони здоров’я є
підприємства, установи та організації, завдання яких полягає у
забезпеченні різноманітних потреб населення в галузі охорони
здоров’я шляхом надання медико-санітарної допомоги, включаючи
широкий спектр профілактичних та лікувальних заходів, а також
виконання інших функцій на основі професійної діяльності
медичних працівників.
Статтею 16 вказаного Закону ( 2801-12 ) (2801-12)
аптечні заклади прямо
віднесено до закладів охорони здоров’я.
До закладів охорони здоров’я аптечні заклади віднесено й
правилами роздрібної реалізації лікарських засобів,
затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.97
№ 447 ( 447-97-п ) (447-97-п)
.
Вичерпний перелік видів аптечних закладів в Україні міститься в
наказі Міністерства охорони здоров’я України від 22.06.95 № 114
“Про затвердження переліку закладів охорони здоров’я, Переліку
лікарських посад і Переліку посад фармацевтичних працівників”
( z0399-95 ) (z0399-95)
. До аптечних закладів цим наказом віднесено,
зокрема:
-аптеки;
-аптечні бази (склади).
Відповідно до статті 21 Закону України “Основи законодавства
України про охорону здоров’я” ( 2801-12 ) (2801-12)
передбачено, що
заклади охорони здоров’я та особи, які здійснюють підприємницьку
діяльність у галузі охорони здоров’я, користуються податковими
та іншими пільгами, передбаченими законодавством.
Згідно пункту 4 статті 12 Закону України “Про плату за землю”
( 2535-12 ) (2535-12)
заклади охорони здоров’я звільнено від податку
на землю.
Беручи до уваги зазначені норми чинного законодавства, касаційна
інстанція вважає, що господарський суд Одеської області
обгрунтовано дійшов висновку, що аптечні заклади, як вітчизняні
заклади охорони здоров’я звільняються від сплати земельного
податку, а також про наявність підстав для визнання недійсними
оспорюваних рішень в частині стягнення земельного податку та
повернення з місцевого бюджету коштів на користь позивача.
Касаційна інстанція не приймає до уваги посилання Арцизької ДПІ
у касаційній скарзі на нормативні акти щодо акредитації закладів
охорони здоров’я, оскільки у зв’язку з Указом Президента України
від 24.07.2000 № 918/2000 “Про Положення про Міністерство
охорони здоров’я України” ( 918/2000 ) (918/2000)
визнано таким, що втратив
чинність Указ Президента України від 29.03.99 № 301 “Про
положення про національне агентство з контролю за якістю та
безпекою продуктів харчування, лікарських засобів та виробів
медичного призначення” ( 301/99 ) (301/99)
, у зв’язку з чим на підставі
наказу Міністерства охорони здоров’я № 40 від 02.02.2001
( v0040282-01 ) (v0040282-01)
було скасовано наказ Національного Агентства з
контролю за якістю та безпекою продуктів харчування, лікарських
засобів та виробів медичного призначення № 067 від 30.08.99 “Про
затвердження умов акредитації підприємств, установ та
організацій, що здійснюють оптову та роздрібну реалізацію
лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів
медичного призначення” ( z0805-99 ) (z0805-99)
.
Крім того, касаційна інстанція також не приймає до уваги
посилання заявника на порушення судом норм процесуального права
щодо розгляду справи без залучення належного відповідача
(“Держказначейство”), оскільки ухвалою від 24.01.2002
господарського суду Одеської області Держказначейство в Одеській
області було залучено до участі у справі в якості іншого
відповідача, проте у даному випадку, як вбачається з матеріалів
справи та було встановлено судом, згідно інкасових доручень №
271 від 27.09.2000 № 397 від 28.12.2000 незаконно стягнені
земельний податок та пеня у розмірі 964 грн. надійшли на р/р
Арцизької міської ради, а тому господарський суд Одеської
області обгрунтовано ухвалою від 19.02.2002 залучив у якості
другого відповідача Арцизьку міську раду Одеської області,
замість Управління державного казначейства в Одеській області.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, статтями 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Одеської області від 15.03.2002 у
справі № 17-6-31/02-637 залишити без змін, а касаційну скаргу
Арцизької МДПІ – без задоволення.
Головуючий М. Михайлюк
Судд і Т. Добролюбова
Т. Дроботова