ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
20.06.2002 Справа N 5/506
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді
суддів
розглянувши
касаційну скаргу ТОВ "АУ", м.Київ
на постанову від 23.04.2002р.
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 5 господарського суду м.Києва
за позовом ТОВ "АУ", м.Київ
до АТЗТ "АБ", м.Київ.
про спонукання підписати додаток до договору
В засіданні взяли участь повноважні представники
позивача :
відповідача :
20.06.2002р. відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за
згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частина постанови.
Розглянувши матеріали справи, судова колегія Вищого господарського
суду України
встановила:
Рішенням від 18.12.2001р. господарського суду м.Києва задоволені
позовні вимоги ТОВ "АУ", а саме зобов'язано АТЗТ "АБ" в строк до
01.01.02. підписати Додаток № 4 від 22.08.01. до договору оренди
від 22.11.97., судові витрати віднесено на рахунок позивача.
Не погоджуючись з рішенням від 18.12.2001р. господарського суду
м.Києва відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського
апеляційного господарського суду.
Постановою від 23.04.2002р. Київський апеляційний господарський
суд апеляційну скаргу задовольнив, рішення від 18.12.2001р.
господарського суду м.Києва скасував, в позові відмовив.
Позивач звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою та просить скасувати постанову від 23.04.2001р.
Київського апеляційного господарського суду як таку, що прийнята з
порушенням норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини)
справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом при
прийнятті оскаржуваної постанови дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між АТЗТ "АБ" (орендодавець) та ТОВ "АУ"(орендар) укладено договір
оренди № 1 від 22.11.1997р.(надалі договір) відповідно до якого
орендодавець передав орендареві адміністративні, складські,
ремонтні приміщення.
Згідно п.6.1. строк дії договору встановлюється 25 років з моменту
підписання цього договору.
Додатком № 3 від 11.12.2000р. визначено строк дії вищевказаного
договору до 11.03.2002р., при цьому будь-яких посилань щодо
скасування дії п.6.3. договору сторони не зазначають.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що орендатор не має права без
додаткової угоди з орендодавцем здійснювати за свій рахунок
покращення орендованого приміщення.
5.12.1997р. була укладена додаткова угода до договору, яка
передбачала, що "у зв'язку з поганим технічним та санітарним
станом орендованого приміщення орендодавець згідно п.4.1. договору
дозволяє орендатору здійснити за свій рахунок поліпшення
орендованого майна".
Позивачем на підставі вказаної додаткової угоди було здійснено
поліпшення орендованого приміщення шляхом проведення капітального
ремонту на 450 тис.грн. Ціна та види виконаних робіт підтверджено
актом експертної оцінки ТАМ "К" Київської організації Спілки
архітекторів України.
Згідно п.6.6. договору "в разі розірвання договору за ініціативою
орендодавця або його відмови від продовження дії договору на новий
строк, орендодавець зобов'язаний відшкодувати орендатору вартість
здійснених орендатором за свій рахунок поліпшень орендованого
майна".
Окрім того, відповідно до ст. 264 Цивільного Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
наймодавець зобов'язаний провадити за свій рахунок капітальний
ремонт зданого в найом майна, якщо інше не передбачено законом або
договором. Невиконання цього обов'язку наймодавцем дає наймачеві
право або зробити капітальний ремонт, що передбачений договором чи
викликається невідкладною необхідністю, і стягнути з наймодавця
вартість ремонту чи зарахувати її в рахунок найомної плати.
Листом від 30.10.2001р. № 01/247 орендодавець відмовився від
відшкодування витрат на проведення ремонту. У зв'язку з чим у
позивача згідно ст.264 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
виникло право на
зарахування вартості ремонту в рахунок найомної плати. На підставі
чого позивачем правомірно було запропоновано відповідачу підписати
додаток до договору № 4 від 22.11.2001р., яким передбачається
зарахування заборгованості по ремонту в рахунок орендної плати
майбутнього періоду. Відмова орендодавця від здійснення такого
зарахування обмежує право орендаря передбачене ст. 264 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
За таких обставин, апеляційна інстанція необґрунтовано скасувала
рішенням від 18.12.2001р. господарського суду м.Києва та відмовила
позивачу в задоволення позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова колегія Вищого
господарського суду України, -
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу ТОВ "АУ" задовольнити .
2. Постанову від 23.04.2002р. Київського апеляційного
господарського суду скасувати.
3. Рішення від 18.12.2001р. господарського суду м.Києва залишити
без змін.
Головуючий суддя
Судді