ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.06.2002 Справа N 14/237
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Перепічая В.С.
суддів Вовка І.В.
Гончарука П. А.,
за участю представників позивача: Чмут С.В. дов. № 210 від
09.07.2001 року, Прудивуса О.В. дов. № 209 від 09.07.2001 року,
відповідача: Генерального директора Киянова В.Г., Гриценка О.А.
дов. № 21 від 15.03.2001 року, розглянувши у відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу Акціонерної страхової компанії
“Оранта-Лугань” на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 19.03.2002 року у справі № 14/237 за
позовом Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова
компанія “Кредо” до Акціонерної страхової компанії “Оранта-
Лугань” про стягнення суми,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2001 року позивач звернувся до суду з позовною заявою
до відповідача про стягнення строхового відшкодування і пені
посилаючись на те, що 07.06.2000 року на аеродромі Ліма-25
(Південний Кардофан, Судан, Африка) вільного від військового
конфлікту відбулась авіаційна подія, яка визнана страховим
випадком і відповідно до умов угоди про перестрахування
відповідач зобов’язаний до 27.02.2001 року оплатити страхове
відшкодування та цього зобов’язання не виконав.
Рішенням господарського суду Луганської області від 12.11.2001
року у позові відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
19.03.2002 року зазначене рішення суду скасовано і у позові
відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач просить постанову апеляційного
суду скасувати посилаючись на те, що цим судом неправильно
застосовані норми матеріального права та рішення суду першої
інстанції залишити без змін.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що постанова
апеляційного суду відповідає вимогам процесуального і
матеріального права за винятком того, що помилково не стягнуто
всю суму пені.
Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача,
перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної
скарги і відзиву на неї, суд вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Приймаючи рішення суд першої інстанції вважав, що пункт Ліма –
25 не можна віднести до аеродрому і в час, коли відбулась
авіаційна подія, в Судані мав місце збройний конфлікт.
Апеляційний суд виходив з того, що пункт Ліма – 25 є аеродромом,
що має ґрунтову злітно-посадочну смугу і заборон для посадки на
ньому не було та не можна віднести Судан, в час коли трапилася
страхова подія, до зон існуючих військових конфліктів.
Проте з такими висновками суду першої і апеляційної інстанції
погодитись не можна.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем і ВАТ
“Авіакомпанія Константа” були укладені Генеральний договір
комплексного авіаційного страхування від 04.01.2000 року № 8 та
договір від 24.01.2000 року № В-8-1 про авіаційне страхування
повітряного судна. Після чого, між позивачем і відповідачем
укладена угода про факультативне перестрахування та ретроцесію
від 14.01.2000 року № 2 відповідно до умов якої, відповідач
застрахував ризик виконання позивачем його обов’язків, що
випливають з настання страхового випадку, передбаченого
договором страхування повітряного судна.
07.06.2000 року у пункті Ліма – 25 держави Судан сталася
авіаційна подія із застрахованим повітряним судном АН – 32Б, яка
позбавила його льотної придатності.
Зазначеними договірними документами передбачені умови виключення
та обмеження відповідальності перестраховика.
Суд вирішуючи спір, у порушення процесуального права – ст. ст.
32-34, 36, 38, 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, зробив висновки, які ґрунтуються на неповно
зібраних матеріалах та суперечливих за своїм змістом документах,
що стало причиною невірної юридичної оцінки взаємовідносин
сторін.
Для всебічного повного та об’єктивного розгляду обставин цієї
справи суду належало з’ясувати, який орган (установа,
організація), уповноважені відповідно до конкретного
законодавства, в тому числі міжнародних договорів (міжнародного
права), встановлювати або визначати факти, що є предметом спору
у даній справі. Це стосується порядку та умов визначення
аеродрому і віднесення території держав до зон військових
(збройних) конфліктів. Після визначення таких органів суд
повинен був у встановленому порядку отримати від них
обґрунтовані та вичерпні відповіді (висновки) з наведених
обставин.
Окрім цього, до матеріалів справи судом було залучено ряд листів
Міністерства закордонних справ України, Державного департаменту
авіаційного транспорту України інших органів і організацій
підписані різними посадовими особами, які мають змістовні
неузгодженості і в ряді випадків суперечать один одному. Названі
органи (установи) відповідно до їх повноважень повинні були
усунути суперечності своїх листів, а суд не вжив заходів щодо
усунення цих суперечностей.
При цьому, суду слід з’ясувати, позицію цих органів (установ) з
спірних питань на відповідному керівному рівні, а не думки
окремих підрозділів.
У разі необхідності роз’яснення питань, що можуть виникнути при
вирішенні цього господарського спору і потребуватимуть
спеціальних знань суд не позбавлений можливості вирішити питання
про призначення відповідної експертизи.
За таких обставин, коли судом не було з’ясовано і досліджено
належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло на їх
правильну юридичну оцінку і застосування норм матеріального та
процесуального права, прийняті по цій справі рішення визнати
законними та обґрунтованими не можна.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене і
вирішити спір відповідно до вимог процесуального і матеріального
права.
З огляду викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Акціонерної страхової компанії “Оранта –
Лугань” задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
19.03.2002 року і рішення господарського суду Луганської області
від 12.11.2001 року скасувати, а справу № 14/237 передати
господарському суду Луганської області на новий розгляд в іншому
складі суду.
Головуючий В.С. Перепічай
Судді І.В. Вовк
П. А. Гончарук