ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2002                                	  Справа N 1/288

                             м. Київ

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого         Перепічая В.С.

суддів              Вовка І.В.

                    Гончарука П. А.,

за  участю  представників  позивача: Січка  В.В.  дов.  б/н  від

14.06.2002  року;  відповідача: Православної релігійної  громади

Української православної церкви Кричфалушій В.В. дов. №  27  від

18.06.2002  року,  Чорба П. П. дов. № 28  від  18.06.2002  року;

відповідача Виконавчого комітету Перечинської районної ради:  не

з’явився,  розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу  Православної релігійної громади Української православної

церкви  на  ухвалу Львівського апеляційного господарського  суду

від 18.02.2002 року у справі № 1/288 за позовом Релігійної греко-

католицької   громади   до  Виконавчого  комітету   Перечинської

районної  ради  та  Православної релігійної громади  Української

православної церкви про визнання недійсним свідоцтва  про  право

власності  на  культову споруду в с. Зарічево  –  церкву  Різдва

Богородиці,

                       У С Т А Н О В И В:

У грудні 2001 року Релігійна греко-католицька громада звернулась

до  господарського  суду  Закарпатської  області  з  позовом  до

Виконавчого  комітету Перечинської районної ради та Православної

релігійної громади Української православної церкви про  визнання

недійсним свідоцтва про право власності на культову споруду в с.

Зарічево  –  церкву  Різдва Богородиці  посилаючись  на  те,  що

рішенням   державного   арбітражу  Закарпатської   області   від

30.09.1992   року   у  справі  №  54/5  рішення   Закарпатського

облвиконкому  №  189  від  04.10.1991 року  в  частині  передачі

зазначеної   культової  будівлі  православній  громаді   визнано

недійсним.

Рішенням   господарського   суду   Закарпатської   області   від

25.01.2002 року позов задоволено, постановлено визнати недійсним

свідоцтво   про  право  власності  видане  виконавчим  комітетом

Перечінської  районної  ради 26.11.1991  року,  яким  посвідчено

право  власності Православної релігійної громади с. Заречіво  на

культову споруду в с. Заречіво Перечинського району.

Ухвалою   Львівського  апеляційного  господарського   суду   від

18.02.2002   року  апеляційну  скаргу  Православної   релігійної

громади Української православної церкви повернуто без розгляду.

У  касаційній скарзі відповідач вважає, що при винесенні  ухвали

від   18.02.2002   року  судом  неправильно  застосовані   норми

процесуального права.

Заслухавши  пояснення  представників  позивача  та  відповідача,

перевіривши  матеріали  справи,  обговоривши  доводи  касаційної

скарги,  суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню

з наступних підстав.

Згідно   ст.  28  Господарського  процесуального кодексу України

( 1798-12 ) (1798-12)
         справи юридичних осіб в господарському суді  ведуть

їх   органи,   що   діють  у  межах  повноважень,   наданих   їм

законодавством   та   установчими   документами,   через   свого

представника.

Керівники  підприємств та організацій, інші особи,  повноваження

яких   визначені  законодавством  або  установчими  документами,

подають   господарському  суду  документи,  що  посвідчують   їх

посадове становище.

Представниками  юридичних осіб можуть  бути  також  інші  особи,

повноваження   яких   підтверджуються  довіреністю   від   імені

підприємства або організації.

Апеляційним судом встановлено, що апеляційна скарга, яка  подана

відповідачем   –   Православною  релігійною  громадою   УПЦ   не

відповідає  вимогам  процесуального  права,  оскільки  підписана

особами  посадове  становище яких не  зазначено  та  не  містить

доказів наданих даним особам повноважень.

Відповідно  до  вимог п. 1 ст. 97 Господарського  процесуального

кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         апеляційна  скарга  (подання)  не

приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським

судом, якщо апеляційна скарга (подання) підписана особою, яка не

має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не

зазначено.

За таких обставин суд апеляційної інстанції правильно застосував

вимоги закону і повернув скаргу заявнику.

Доводи  відповідача, викладені у касаційній скарзі,  суд  вважає

необґрунтованими,   оскільки  вони   не   відповідають   дійсним

обставинам   справи  та  вимогам  закону,  що   регулює   спірні

правовідносини.

З  огляду  наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,  111-8,

111-9,  111-11,  111-13  Господарського  процесуального  кодексу

України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -

                      П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу   Львівського   апеляційного  господарського   суду   від

18.02.2002  року  залишити без змін, а касаційну  скаргу  –  без

задоволення.

Головуючий    В.С. Перепічай

Судді         І.В. Вовк

              П. А. Гончарук