ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.06.2002 Справа N 3/3597
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.
суддів : Мілевського Й.Р.,
Чернова Є.В.
за участю представників:
позивача Березовського Г.В., Слесарчука М.І., Бойчука В.Д.,
Гринчука С.Д.
відповідача Телешмана О.В., Козака Г.М., Кучерявого О.П. ,
Мельничука В.Ю., Купрейчука Н.В.
Розглянувши в судовому засіданні
касаційну скаргу Кельменецької митниці
на рішення від 27.12.2001 р.
господарського суду Чернівецької області
та постанову від 25.03
Львівського апеляційного господарського суду
у справі 3/3597
за позовом Сільськогосподарського кооперативу
“Колос”
до Кельменецької митниці
Приватної інноваційної фірми “ОСТІ”
Про стягнення 506 315 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 27.12.2001
(колегія суддів у складі: Бабака Л.М. – головуючої, Іринчиної
Д.С, Чорногуза М.Г.) позов задоволено: з Кельменецької митниці
на користь позивача стягнуто 506 314,57 грн. боргу та 1700 грн.
витрат по сплаті державного мита. Приватна інноваційна фірма
“Ості” від відповідальності звільнена. Рішення суду мотивоване
вимогами ст.ст. 4,6 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та фактичним
виконанням будівельних робіт на митному посту “Мамалига” і їх
оплатою.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
25.03.2002 (колегія суддів у складі: Бобеляка О.М. –
головуючого, Дубника О.П. , Орищина Г.В.) рішення суду залишила
без змін з тих же підстав.
Поданою касаційною скаргою відповідач (Кельменецька митниця)
просить скасувати вказані рішення місцевого і постанову
апеляційного судів і припинити провадження у справі, оскільки
вони прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального
права: судом неправильно оцінено і досліджено докази, неповно
розглянуті всі обставини справи, що мають значення для справи.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності їх юридичної оцінки
судами при прийнятті оскаржених рішення і постанови та
заслухавши в засіданні суду представників сторін дійшла
висновку, що вони підлягають залишенню без змін, а касаційна
скарга без задоволення з наступних підстав.
Сторожинецький міжгосподарський комбінат по виробництву
будівельних матеріалів та будівництву, правонаступником якого з
07.06.2000 є сільськогосподарський кооператив “Колос” в 1998-
1999 р. р. приймав участь у будівництві міжнародного
автомобільного митного пункту пропуску “Мамалига” Кельменецької
митниці. Згідно актів форми № КБ-2 всього виконано робіт на
загальну суму 1778759 грн., з яких перераховано позивачу 1 272
444 грн. 43 коп. , заборгованість становить 506314 грн.57 коп.
Розбіжностей по об’єму виконаних робіт у сторін немає.
Кельменецька митниця відмовляється від добровільного погашення
заборгованості за фактично виконані позивачем будівельні роботи
стверджуючи, що у нього перед позивачем немає ніяких
зобов’язань, оскільки між нею (відповідачем) і позивачем не
укладено письмовий договір підряду на капітальне будівництво.
Доводи скаржника були предметом всебічного дослідження на
відповідність їх фактичним обставинам справи та чинному
законодавству і правомірно були відхилені та не покладені в
основу прийнятих місцевим та апеляційним судами рішення і
постанови.
Згідно ст. 4 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
цивільні права та обов’язки
виникають з угод передбачених законом, а також з угод, хоч і не
передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Угодами
визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на
встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків
(ч. 1 ст. 41 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
).
Цивільним кодексом України (ст.ст. 42, 43) передбачено також, що
угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі; угода для
якої законом не встановлена певна форма, вважається також
укладеною, якщо з поведінки особи видно її волю укласти угоду.
Виконання позивачем будівельних робіт на митному посту
“Мамалига” і прийняття цих робіт Кельменецькою митницею від
виковнавця на підставі двосторонніх актів форми № КБ-2, які
підписані повноважними представниками та скріплені печатками
позивача і відповідача і є такими діями у спірних відносинах.
Статтею 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлені межі перегляду
справи в касаційній інстанції, якою встановлено, що перевіряючи
у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не
розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді
першої інстанції.
Касаційна інстанція вважає юридичну оцінку, вдану місцевим і
апеляційним судами обставинам справи такою, що грунтується на
матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для
задоволення касаційної скарги не вбачає.
Не є такими підставами і посилання скаржника на невідповідність,
на його думку, рішення господарського суду вимогает ст.ст. 32,
34, 77, 82, 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки вони не
призвели до прийняття неправильного рішення (ст. 104 ч. 2 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-
11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Чернівецької області від 27.12.2001
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
25.03.2002 у справі № 3/359 залишити без змін, а касаційну
скаргу Кельменецької митниці без задоволення.
Головуючий В.Овечкін
Судді Й.Мілевський
Є.Чернов