ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.06.2002 Справа N 2-17/9366-01
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів : Чернова Є.В.,
Мілевського Й.Р.
за участю представників:
позивача Шимін Ю.В.
відповідача не з’явився
розглянув у відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу ТОВ “Фірми “Консоль ЛТД
на постанову від 21.01.2002
Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі № 2-17/9366-01
за позовом ТОВ “Фірми “Консоль ЛТД”
до АТ “Корпорація “Олена”
Про стягнення 5300238,40 грн. збитків, які виникли в результаті
сумісної діяльності
Рішенням від 29.10 – 16.11.2001 господарського суду Автономної
Республіки Крим (суддя Гайворонський В.І.) в позові відмовлено з
посиланням на встановлення рішенням від 03-04.04.2000
арбітражного суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-5/2985-
)) між тими ж сторонами фактичних обставин невиконання позивачем
своїх зобов’язань і виконання відповідачем своїх зобов’язань за
договором про сумісну діяльність від 20.12.96 № 03-88, а також
відсутність встановлення цим рішенням порядку розподілу збитків
сторін згідно зі ст. 433 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки
відповідачу були лише компенсовані понесені ним витрати по
будівництву будинку.
Постановою від 21.01.2002 Севастопольського апеляційного
господарського суду (судді: Плут В.М., Голік В.С., Градова О.Г.)
рішення залишено без змін з тих же підстав.
ТОВ “Фірма “Консоль ЛТД” у поданій касаційній скарзі просить
рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про
задоволення позову, посилаючись на те, що ст. 433 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
передбачає відшкодування збитків, які виникли від
сумісної діяльності між усіма учасниками сумісної діяльності, а
рішенням суду від 03-04.04.2000у справі № 2-5/2985-00 між тими ж
сторонами встановлено порядок обчислення збитків сторін, які
виникли у зв’язку з розірванням договору про сумісну діяльність
від 20.12.96 № 03-88, пропорційно частинам сторін, визначеним
договором.
Колегія судів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини)
справи на предмет повноти їх встановлення і правильності
юридичної оцінки судом та заслухавши пояснення присутніх у
засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувані рішення та
постанова – скасуванню з ухваленням нового рішення про передачу
справи на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних
підстав.
На спірні правовідносини, які склалися навколо обставини
розірвання укладеного між сторонами договору про сумісну
діяльність від 20.12.96 № 03-88 у зв’язку з невиконанням
позивачем своїх договірних зобов’язань та обумовлених цим
збитків обох сторін від недосягнення спільної господарської мети
(будівництво житлового будинку і адміністративної будівлі по
пр.Перемоги,8 в м. Сімферополі), поширюється дія ст. 433 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, чим спростовуються передчасні висновки суду
апеляційної інстанції про необгрунтованість позовних вимог, які
навіть не містять жодних посилань на чинне законодавство як
підставу для відмови в позові (п. 7 ч. 1 ст. 105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
).
Дійсно, рішенням від 03-04.04.2000 арбітражного суду Автономної
Республіки Крим у справі № 2-5/2985-00 між тими ж сторонами, яке
залишено без змін постановою ВАСУ від 20.11.2000 № 04-1/2-3/207,
договір про сумісну діяльність від 20.12.96 розірвано та
стягнуто з ТОВ “Фірми “Консоль ЛТД” на користь АТ “Корпорація
“Олена” 418691 грн. 04 коп. в рахунок відшкодування вартості
трьох непереданих трикімнатних квартир, які ТОВ “Фірма “Консоль
ЛТД” згідно п. 2.1.1 зазначеного договору повинно було передати
відповідачу до 01.03.99 в порядку компенсації витрат, понесених
останнім по будівництву будинку по пр.Перемоги,8 в м.
Сімферополі.
При прийнятті оскаржуваних рішення та постанови суд обгрунтовано
дійшов висновку про відсутність встановлення рішенням суду у
справі № 2-5/2985-00 порядку розподілу збитків сторін згідно зі
ст. 433 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки цим рішенням відповідачу
лише компенсовано витрати по будівництву будинку, а не
відшкодовано збитки у вигляді неотриманої частки від загальної
кількості квартир і площі нежилих вбудованих приміщень в другій
черзі спорудження будинку.
Проте, згадані обставини не мають значення для даного спору,
предметом якого є саме визначення порядку покриття збитків обох
сторін у зв’язку з розірванням договору про сумісну діяльність
від 20.12.96 № 03-88.
Як наслідок сторони не досягли спільної господарської мети,
визначеної цим договором, та понесли збитки у зв’язку з
незавершенням будівництва житлового будинку по пр.Перемоги, 8 в
м. Сімферополі, зокрема, другої черги будинку.
Відповідно до ст. 433 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
порядок покриття
збитків, що виникли в результаті сумісної діяльності,
визначається договором. З огляду на те, що умовами договору від
20.12.96 № 03-88 такий порядок не встановлений, згідно вимог ч.
2 ст. 433 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
спільні витрати і збитки сторін
покриваються за рахунок спільного майна учасників договору, а
суми яких не вистачає, розподіляються між учасниками договору
пропорційно їх внескам у спільне майно. При цьому згідно зі ст.
432 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
під спільним майном учасників договору
про сумісну діяльність слід розуміти грошові та інші майнові
внески учасників, а також майно, яке створене або придбане в
результаті їх сумісної діяльності.
Оскаржуваним рішенням і рішеннями від 03-04.04.2001, від 10.04.-
20.04.2001 та від 16-20.08.2001 господарського суду Автономної
Республіки Крим в справах № № 2-5/298-00; 2-18/307-01; 2-18/5303-
01 зафіксовано вартість незавершеного будівництва вартістю
1090909 дол. США або 1920000 грн., переданого АТ “Корпорація
“Олена” в якості внеску у сумісну діяльність
Що стосується внесків позивача, то це питання підлягає
ретельному дослідженню з витребуванням відповідних первинних
документів (підпункти “а” і “б” пункту 2.1.1 договору від
20.12.98 № 03-88).
Водночас, не виключається наявність підстав вважати, що майном
створеним в результаті сумісної діяльності сторін, є побудована
перша черга 89-квартирного житлового будинку з адмінприміщеннями
по пр.Перемоги,8 в м. Сімферополі, а саме 61 квартира площею
5228 кв.м. (з нежилими приміщеннями разом 7126 кв.м.), яку було
введено в експлуатацію рішенням Сімферопольського міськвиконкому
№ 893 від 25.06.99 “Про затвердження акта Державної комісії”.
Достовірне встановлення розмірів внесків сторін у сумісну
діяльність та вартості створеного ними спільного майна є
необхідною передумовою розмежування їх спільних збитків та
проведення відповідних взаєморозрахунків.
Зазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються предмету
даного господарського спору, судом першої та апеляційної
інстанції не надано належної правової оцінки, а згідно
імперативних вимог ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним.
Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ч. 2 ст.
111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
дійшла висновку про неповне
встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість
надання належної юридичної оцінки всім обставинам справи, в
зв’язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для
достовірного з’ясування інших обставин, які мають істотне
значення для правильного вирішення даного спору та їх подальшого
врахування в сукупності з фактичними обставинами, встановленими
судом першої інстанції.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 433 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
ст.ст. 111-5, 111-7 – 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “Фірми “Консоль ЛТД” задовольнити частково.
Рішення від 29.10 – 16.11.2001 господарського суду Автономної
Республіки Крим та постанову від 21.01.2002 Севастопольського
апеляційного господарського суду у справі № 2-17/9366-01
скасувати з передачею справи на новий розгляд до господарського
суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді Є.Чернов
Й.Мілевський