ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 
13.06.2002                                 Справа N 25/1251
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого
суддів
 
розглянувши у     відкритому      державної податкової
судовому засіданні касаційну      інспекції у Печерському
скаргу                            районі м. Києва від
                                  26.04.2002 р. № 1022/9/010-016
 
на постанову                      Київського апеляційного
                                  господарського суду від
                                  03.04.2002р.
 
у справі
господарського суду               25
 
до                                приватного підприємства "Е"
                                  державної податкової
                                  інспекції у Печерському
                                  районі м. Києва
 
 
про                               зобов'язання надати висновок
                                  щодо відшкодування з
                                  державного бюджету сум
                                  податку на додану вартість та
                                  процентів, нарахованих на
                                  виниклу бюджетну
                                  заборгованість з ПДВ
 
Рішенням господарського  суду  міста  Києва  від  15.11.2002  року
позовні   вимоги   задоволене  частково  (а.с.60-63).  Зобов'язано
державну податкову інспекцію  у  Печерському  районі  м.  Києва  у
п'ятиденний  строк з дня набрання рішенням законної сили подати до
відділення Державного казначейства у Печерському районі  м.  Києва
висновок   про  відшкодування  приватному  підприємству  "Е"  суми
податку на додану вартість  в  розмірі  719999  грн.  за  квітень,
травень  та  червень  2001  року  і відсотків в розмірі 8466 грн.,
нарахованих на бюджетну заборгованість.
 
Постановою   Київського  апеляційного  господарського   суду   від
03.04.2002 р. зазначене рішення залишено без змін (а.с.74-76).
 
Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва вважає,
що апеляційний суд припустився порушень  вимог  ст.  1,  7  Закону
України  "Про  податок  на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,  а тому
постанова і рішення суду підлягають скасуванню.
 
Вищий господарський суд  України  дослідивши  матеріали  справи  і
заслухавши представників сторін,
 
                            встановив:
 
Приватне підприємство  "Е"  надало податкові декларації (а.с.8-12)
та розрахунок (а.с.  13-16) частки  експортного  відшкодування  за
квітень 2001 p.  Відповідно до п.  п. 7.7.1, пп. 7.7.3 п. 7.7. ст.
7, ст.   8   Закону   України   "Про  податок  на додану вартість"
( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
          підлягала  відшкодуванню з Державного бюджету сума
податку на додану вартість у розмірі 719999 грн., яка підтверджена
податковими деклараціями та розрахунками експортного відшкодування
за квітень,  травень,  червень 2001 року,  митними деклараціями  і
платіжними дорученнями.
 
Розмір  відсотків,  нарахованих на бюджетну  заборгованість  склав
9324грн. За наслідками здійснення позивачем  операції  з  експорту
товарів  за  межі  митної території України у травні,  червні 2001
року різниця між загальною сумою податкових зобов'язань  та  сумою
податкового кредиту має від'ємне значення,  тому відповідно до ст.
8 Закону України "Про податок на додану вартість"  ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
        
підлягає  відшкодуванню  протягом  30-ти  календарних  днів  з дня
подання  розрахунку.  Сума,  невідшкодована  платнику  податку   у
встановлені  строки,  вважається бюджетною заборгованістю,  на яку
нараховуються   відсотки   на   рівні   120%   облікової    ставки
Національного банку України.
 
Податкова інспекція,  крім того,  в порушення вимог п. 7.7.3 ст. 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
          не
надала  висновок про суми відшкодування податку на додану вартість
за квітень,  травень 2001 року.  Ці суми підлягали  зарахуванню  в
рахунок  майбутніх  (протягом  3-х  звітних  періодів)  податкових
зобов'язань з податку на додану вартість. Оскільки ці суми не були
погашені  в  зазначені  періоди,  то вони підлягають відшкодуванню
протягом місяця з дня подачі декларації за третій звітний  період,
як це й передбачено п.  7.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .
 
Рішення господарського суду міста Києва ґрунтується на ст. ст. 7,
8 Закону  України  "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,
які  регулюють  спірні  правовідносини.  Суд  дав  належну  оцінку
зібраним у справі доказам,  дав їм вірну юридичну оцінку.  Підстав
для скасування рішення  і  постанови  господарського  суду  судова
колегія Вищого господарського суду України не вбачає.
 
На підставі  ст.  7,  8,  11 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
          та  керуючись  п.  1  ст.  111-9,  111-11
Господарського  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України
 
                           постановив:
 
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції  у  Печерському
районі м.  Києва від 26.04.2002 р. № 1022/9/010- 016 у справі № 25
господарського суду міста Києва залишити без задоволення.
 
2. Постанову  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
03.04.2002 р. у зазначеній справі залишити без змін.