ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2002                                        Справа N 27/88

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Перепічая В.С.

суддів:    Вовка І.В.

Гончарука П. А.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну

скаргу  Фонду  державного майна України на постанову  Київського

апеляційного господарського суду від 21.03.2002р.  у  справі  за

позовом АТЗТ “Лугань” до Фонду державного майна України

про   визнання права власності

                       У С Т А Н О В И В:

У  листопаді  2000  року  АТЗТ “Лугань”  звернулося  до  суду  з

позовною  заявою до Фонду державного майна України,  посилаючись

на  те, що організація орендарів “Лугань”, правонаступником якої

є  АТЗТ  “Лугань”, набула право власності і на обєкти соціально-

побутового   призначення,  придбавши  в  установленому   законом

порядку цілісний майновий комплекс.

      Рішенням  господарського суду м.  Києва  від  10.09.2001р.

(суддя  Бачун  О.В.),  залишеним без змін постановою  Київського

апеляційного   господарського  суду  від  21.03.2002р.   (судді:

Новіков   М.М.,   Бакуліна   С.В.,  Мачульський   Г.М.),   позов

задоволено.

В  касаційній  скарзі  відповідач просить зазначені  рішення  та

постанову   скасувати,  у  позові  відмовити,   посилаючись   на

неправильне    застосування   судом   норм    матеріального    і

процесуального права.

Заслухавши  пояснення  представників АТЗТ “Лугань”,  обговоривши

доводи  касаційної  скарги, перевіривши  матеріали  справи,  суд

вважає,  що  касаційна скарга задоволенню не  підлягає  з  таких

підстав.

Як  достовірно  встановлено судом і підтверджується  матеріалами

справи, організація орендарів “Лугань”, правонаступником якої  є

АТЗТ  “Лугань”,  на підставі акту оцінки та плану  приватизації,

затверджених   Фондом  державного  майна  України,   відповідно,

07.10.93р.  та  19.10.93р.  придбало  за  нотаріально  завіреним

договором  купівлі-продажу  від  10.11.93р.  цілісний   майновий

комплекс,  який набувачу був переданий за актом прийому-передачі

від 22.12.93р. та видано свідоцтво про власність 01.02.94р.

При цьому відповідачем, на виконання вимог ст. 24 Закону України

“Про  приватизацію державного майна” (в редакції, яка  діяла  на

час  укладення  вказаної  угоди), у складі  цілісного  майнового

комплексу було передано позивачу у власність і обєкти соціально-

побутового   призначення,  що  вбачається   з   наведених   вище

документів,  і  зокрема,  з  плану приватизації,  акту  прийому-

передачі основних фондів.

Відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , всім  цим  і

іншим  доказам по справі в їх сукупності суд дав належну оцінку,

і обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позову.

Правильно з такими висновками погодився і суд другої інстанції.

Саме ж по собі придбання позивачем за наведеною нормою Закону  у

пільговому  порядку – шляхом безоплатної передачі  йому  обєктів

соціально-побутового призначення, не змінює суті права власності

останнього на ці обєкти.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Враховуючи наведене та керуючись статтями ст. ст. 111-5,  111-7,

111–9,111-10  Господарського   процесуального   кодексу  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд

                      П О С Т А Н О В И В :

Касаційну  скаргу  Фонду державного майна України  залишити  без

задоволення,  а постанову Київського апеляційного господарського

суду від 21.03.2002р. без змін.

Головуючий               В. Перепічай

Судді                    І. Вовк

                         П. Гончарук