ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
12.06.2002                               Справа N 2-7/11552-2001
 
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого  Черногуза Ф.Ф.
суддів:  Невдашенко Л.П. (доповідач у справі)
 Полякова Б.М.
розглянувши у відкритому  Приватного підприємця Халікова С.С.,
судовому засіданні        с. Укромное
касаційну скаргу
на постанову              від 20.02.2002
                          Севастопольського апеляційного
                          господарського суду
у справі                  № 2-7/11552-2001
господарського суду       Автономної Республіки Крим
за позовом                Приватного підприємця Халікова С.С.,
                          с. Укромное
До                        Кримської регіональної митниці, м.
                          Сімферополь
 
Про   визнання недійсним талону відмови в митному оформленні та
стягнення 1657,51 грн.
 
                 за участю представників сторін:
від позивача – не з'явилися
від відповідача – не з'явилися
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішення  господарського суду Автономної Республіки Крим від  11-
20.12.2001  визнано недійсним талон відмови в митному оформленні
від  07.11.2001  б/н  виданий  Кримською  регіональною  митницею
приватному підприємцю Халікову С.С. на вантажну митну декларацію
№ 60000/1/006603 від 07.11.2001.
 
Суд  мотивував  своє  рішення тим, що  суб’єкти  підприємницької
діяльності,  які прийняли рішення сплачувати єдиний податок  10%
суми  виручки від реалізації продукції звільняються  від  сплати
ПДВ по всім операціям на митній території України.
 
Постановою  Севастопольського апеляційного  господарського  суду
від   20.02.2002   рішення   скасовано.   Апеляційна   інстанція
мотивувала постанову тим, що п. 11.4 ст. 11 Закону України  “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         передбачено, що  зміни
порядку   оподаткування  податком  на  додану  вартість   можуть
здійснюватися лише внесенням змін до вказаного Закону.
 
Оскаржуючи      постанову     Севастопольського     апеляційного
господарського суду приватний підприємець Халіков  С.С.  просить
скасувати  постанову посилаючись на те, що він не зареєстрований
платником  ПДВ, а підприємницьку діяльність здійснює  відповідно
до Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” ( 727/98  ) (727/98)
        
сплачуючи єдиний податок.
 
Заслухавши   учасників  судового  процесу,   дослідивши   доводи
касаційної  скарги, перевіривши правильність  застосування  норм
матеріального  та  процесуального  права,  повноту  встановлення
обставин  справи  та  правильність їх  юридичної  оцінки  судом,
колегія   суддів  вважає,  що  касаційна  скарга   не   підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
Приватний  підприємець Халіков С.С. є суб’єктом  підприємницької
діяльності   та   зареєстрований   Сімферопольською    державною
міжрайонною податковою інспекцією як платник єдиного податку.
 
Кримська  регіональна  митниця  відмовила  позивачу  в   митному
оформленні вантажу по вантажній декларації № 60000/1/006603  від
07.11.01,  оскільки  не  виконано  вимоги  Закону  України  “Про
податок  на  додану  вартість”  ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
          та  безпідставне
застосування преференції ”99” по ПДВ відповідно з Наказом ДМСУ №
530 від 20.09.200.
 
Відповідно  до статті 3 Указу Президента України від 03.07.98  №
727/98  “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
суб’єктів  малого  підприємництва” ( 727/98 ) (727/98)
         (  редакції  Указу
Президента   від  28.06.99  №  746/99)  суб’єкт  підприємницької
діяльності не є платником податку на додану вартість,  якщо  ним
прийнято   рішення  сплачувати  єдиний  податок  за  ставкою   10
відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг), за винятком акцизного збору.
 
Отже  Указ передбачає звільнення суб’єктів малого підприємництва
від   сплати  податку  на  додану  вартість  лише  з   операцій,
пов’язаних  з  реалізацією продукції (товарів,  робіт,  послуг),
тому податок на додану вартість з операцій щодо ввезення товарів
на   митну   територію  України  сплачується  такими  суб’єктами
підприємницької діяльності на загальних підставах відповідно  до
чинного законодавства.
 
Крім  того  відповідно до п. 11.4 ст. 11 “Прикінцевих  положень”
Закону  України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
        
зміни  порядку оподаткування податком на додану вартість  можуть
відбутися лише внесенням змін до цього Закону.
 
Внесення змін до Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
          у  зв’язку  з прийняттям  Закону  України  “Про
державну  підтримку малого підприємництва” ( 2063-14 ) (2063-14)
         та  Указу
Президента  України від 03.07.98 № 727/98 “Про спрощену  систему
оподаткування,    обліку   та   звітності    суб’єктів    малого
підприємництва” ( 727/98 ) (727/98)
         (у редакції Указу Президента  України
від 28.06.99 № 746/99) не було.
 
За  таких  обставин  апеляційна  інстанція  обґрунтовано  дійшла
висновку   про  те,  що  податок  на  додану  вартість   повинен
сплачуватися суб’єктами підприємницької діяльності на  загальних
підставах згідно з діючим законодавством.
 
Зважаючи   на  викладене  та  керуючись  ст.ст.  111-9,   111-10
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
          ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу приватного підприємця Халікова  С.С.  залишити
без   задоволення,   постанову  Севастопольського   апеляційного
господарського  суду від 20.02.2002 у справі № 2-7/11552-01  без
змін.
 
Колегія суддів:
 
Головуючий, суддя:      Ф.Черногуз
 
Судді:                  Л.Невдашенко
 
                        Б.Поляков