ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2002                              Справа N 17-6-12/01-8736

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Перепічая В.С.

суддів:    Вовка І.В.

Гончарука П. А.,

розглянувши   касаційну  скаргу  ТОВ  “Паритет”   на   постанову

Одеського  апеляційного господарського суду від  12.03.2002р.  у

справі  за позовом Одеського обласного Фонду України соціального

захисту інвалідів до ТОВ “Паритет”

про   стягнення коштів

                       У С Т А Н О В И В:

У  жовтні  2001 року Одеський обласний Фонд України  соціального

захисту  інвалідів звернувся до суду з позовною  заявою  до  ТОВ

“Паритет”,  в  якій,  посилаючись на те, що оскільки  за  даними

звіту  ТОВ “Паритет” про зайнятість інвалідів за 2000р. норматив

робочих  місць, призначених для працевлаштування  інвалідів  був

менше  ніж  норматив 4%, відповідач повинен був  самостійно,  не

пізніше 15.03.2001р., відрахувати кошти до Державного бюджету за

нестворені  робочі  місця  для  інвалідів,  просив  стягнути   з

відповідача 2339,13 грн.

       Рішенням   господарського  суду  Одеської   області   від

23.11.2001р. (суддя Юдова В.З.) позов задоволено частково, з ТОВ

“Паритет”  на користь позивача стягнуто 1964,87 грн. платежу  за

нестворені робочі місця.

За   апеляційною   скаргою  відповідача   Одеський   апеляційний

господарський суд постановою від 12.03.2002р. (судді:  Продаєвич

Л.В.,  Жеков  В.І.,  Пироговський В.Т.) рішення  змінено,  позов

задоволено повністю.

В  касаційній  скарзі  відповідач  просить  зазначену  постанову

скасувати,  провадження  по  справі  припинити,  посилаючись  на

неправильне    застосування   судом   норм   матеріального    та

процесуального права.

Перевіривши  матеріали справи та обговоривши  доводи  касаційної

скарги,  суд  вважає,  що касаційна скарга  підлягає  частковому

задоволенню.

Як  видно  з  матеріалів справи, ТОВ “Паритет” при  нормативі  у

2000р.  1,84  робочого  місця  для  працевлаштування  інвалідів,

створило 1 робоче місце.

Судом  першої інстанції задовольняючи позов частково, виходив  з

того,  що відповідач повинен був на решту 0,84% робочого  місця,

нараховувати кошти як за нестворене робоче місце для інвалідів.

Суд  другої  інстанції,  розрахунковим  шляхом  округливши  1,84

робочого місця до 2 робочих місць, рішення суду змінив і стягнув

кошти як за нестворене друге робоче місце.

Разом  з тим суд, проводячи стягнення сум з округленого добутку,

не навів обґрунтувань того, за якою нормою і якого законодавчого

акту передбачений механізм округлення визначеного добутку, як  і

не  звернув  увагу на те, що відповідно до Положення про  робоче

місце   інваліда  і  про  порядок  працевлаштування   інвалідів,

затвердженого  КМ України від 03.05.1995р. № 314,  робоче  місце

інваліда  –  це  окреме робоче місце (а не  його  частина),  яке

повинно  відповідати  встановленим вимогам  робочого  місця  для

інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією

підприємства (п. п. 1,3).

Інструкція  ж зі статистики чисельності працівників, зайнятих  у

народному   господарстві,  затвердженої  наказом   Мінстатистики

України  № 171 від 07.07.95р. і зареєстрованою Мінюстом  України

07.08.95р.,  на  яку  послався  суд  другої  інстанції,  питання

створення  робочих  місць  для  працевлаштування  інвалідів   та

порядку  і  методики  розрахунку сум, які підлягають  сплаті  до

зазначеного Фонду, не регулює.

Водночас,  ні суд першої інстанції, ні апеляційної  не  зясували

питання і про те, який порядок доведення нормативу робочих місць

для  працевлаштування  інвалідів діяв у  спірний  період  і  хто

повинен   був  у  2000р.  визначати  нормативи  робочих   місць,

призначених для працевлаштування інвалідів, та чи дотримано було

цей  порядок,  а  звідси, чи є ТОВ “Паритет” і за  цих  обставин

відповідальним по перерахуванню зазначених коштів до Фонду.

Таким  чином, коли судом не було зясовано належним чином  дійсні

обставини  справи, що вплинуло на їх правильну юридичну  оцінку,

застосування  норм матеріального права, тому ухвалені  по  даній

справі рішення не можна визнати законними і обґрунтованими.

При  новому розгляді справи суду слід врахувати наведене,  більш

повно  з’ясувати  дійсні обставини справи  і  в  залежності  від

встановленого та вимог матеріального права вирішити спір.

Керуючись    ст.ст.   111-5,   111-7,   111-9  –  111-12     ГПК

України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ “Паритет” задовольнити частково.

Постанову   Одеського  апеляційного  господарського   суду   від

12.03.2002р., рішення господарського суду Одеської  області  від

23.11.2001р.  скасувати  і  справу  передати  на  новий  розгляд

господарському суду Одеської області, в іншому складі суду.

Головуючий                    В. Перепічай

Судді                         І. Вовк

                              П. Гончарук