ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.06.2002 Справа N 17-2-2/01-9694
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Перепічая В.С.
суддів : Вовка І.В.
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому ТОВ “Підприємство “Рекон”
засіданні в м. Києві
касаційну скаргу
на постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 20.03.2002
у справі
за позовом ДП “Юпітер Ентерпрайз”
до ТОВ “Підприємство “Рекон”
Про зобов’язання допоставити 66,5 т. чавуну
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2001 року ДП “Юпітер Ентерпрайз” звернулося до суду
з позовною заявою до ТОВ “Підприємство “Рекон”, в якій,
посилаючись на договір № 52 від 29.09.20000 та ст.ст. 6, 151,
161, 224, 225 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, просило зобов’язати
відповідача допоставити 66,5 т. чавуну переробного.
Рішенням господарського суду Одеської області від 30.01.2002
(суддя Бахарєв Б.О.), залишеним без змін постановою Одеського
апеляційного господарського суду від 20.03.2002 (судді: Туренко
В.Б., Андреєва Е.І., Бойко Л.І.), позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач просить зазначені рішення та
постанову скасувати і у позові відмовити, посилаючись на те, що
судом при вирішенні спору були порушені норми матеріального і
процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали
справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з таких підстав.
Постановлюючи рішення, суд виходив з доведеності заявлених
вимог.
Проте з такими висновками суду погодитись повністю не можна.
Відповідно до ст. 4 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
цивільні права і
обов’язки виникають з угод, передбачених законом, а також з
угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не
суперечать.
Як видно з матеріалів справи і не оспорювалось сторонами, за
договором № 52 від 29.09.2000 позивач придбав у відповідача
переробний чавун, вартість якого в сумі 835590 грн., ним було
сплачено.
В основу прийнятого рішення суд поклав акт обстеження вантажу
від 21.11.2000, складеного фірмою “CBSS” (контрагента позивача
по контракту від 2.10.2000 на поставку вказаного чавуну) та
висновок фірми СЖС Україна”, за якими недостача спірного чавуну
у обсязі 66,5 т. є результат наявності неметалевих домішок –
0,9% та 1% деформованих чавунних чушок (а.с.3,7).
Разом з тим, у порушення норм процесуального права – ст.ст. 32-
34, 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд не з’ясував належним чином чи перебувають
деформовані чавунні чушки у причинному зв’язку з недостачею
спірної продукції та чи не відносяться
вони до розряду неякісного товару, при тому, що відповідно до п.
1.1 наведеного договору передбачалась передача чавуну
переробного з втратою якості (а.с.9).
Водночас, з огляду змісту п. 4.1 згадуваного договору, що
представники “Покупця” мають бути присутніми при відгрузці
товару, після чого “Продавець” не несе відповідальності за
кількісний і якісний стан товару), суд не з’ясував питання і про
те, коли було передано позивачу спірну продукцію та виявлено, на
переконання останнього, її недостачу, де зберігалася після її
реалізації.
Крім того, за умовами названого договору, спірне майно, як
безхозяйне, податковою інспекцією м. Іллічівська передавалось
відповідачу для реалізації.
Суд же на зазначене теж уваги не звернув і не з’ясував питання,
який існує порядок реалізації безхозяйного майна, хто є його
фактичним власником, в якості кого виступав відповідач при
реалізації зазначеного майна, як і не вирішив, у порушення вимог
ст.ст. 23, 24 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, питання щодо залучення до участі у справі
зазначеного податкового органу.
Не звернув суд увагу і на можливість реального виконання рішення
суду, з огляду того, чи є відповідальна особа за пред’явленим
позовом виробником витребуваної продукції.
За таких обставин, коли судом не було з’ясовано належним чином
дійсні обставини справи, що вплинуло на їх правильну юридичну
оцінку, застосування норм матеріального і процесуального права,
тому ухвалені по даній справі судові рішення не можна визнати
законними і обгрунтованими.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, повно
з’ясувати дійсні обставини справи і в залежності від
встановленого та вимог матеріального і процесуального права
вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 – 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “Підприємство “Рекон” задовольнити
частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
20.03.2002 та рішення господарського суду Одеської області від
30.01.2002 скасувати і справу передати на новий розгляд до
господарського суду Одеської області, в іншому складі суду.
Головуючий В. Перепічай
С у д д і: І. Вовк
П. Гончарук