ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.06.2002 Справа N 24/2-2000
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, Кузьменка М.В.,
судді
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши за участю представника позивача касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю “Фармакер ЛТД”
на ухвалу від 7.03.2002 року Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі № 24/2-2000
за товариства з обмеженою відповідальністю “Фармакер ЛТД”
позовом
до товариства з обмеженою відповідальністю “Індо-Мед,
Лтд”
про стягнення 3 956 грн.43 коп.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою від 6.12.2001 року господарського суду Дніпропетровської
області (суддя Л.Калиниченко), залишеною без змін ухвалою від
7.03.2002 року Дніпропетровського апеляційного господарського
суду, відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю
“Фармакер ЛТД” у відновленні пропущеного строку для продовження
строку дії наказу від 1.02.2000 року за відсутності поважних
причин пропуску строку.
У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю
“Фармакер ЛТД” просить ухвалу від 6.12.2001 року господарського
суду Дніпропетровської області та ухвалу від 7.03.2002 року
Дніпропетровського апеляційного господарського суду скасувати,
поновити пропущений строк для пред’явлення наказу від 1.02.2000
року до виконання.
В обґрунтування власних вимог заявник посилається на неправильне
застосування судами норм процесуального права. Заявник
стверджує, що на виконання рішення від 1.02.2000 року
арбітражного суду Дніпропетровської області наказ разом з
платіжною вимогою від 24.03.2000 року № 2 було направлено до
установи банку для виконання у встановленому законодавством
порядку. Наказ разом з платіжною вимогою були повернуті банком
9.04.2001 року відповідно до статті 19 Закону України “Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
. До відділу
державної виконавчої служби Бабушкинського районного управління
юстиції у м. Дніпропетровську рішення та наказ були подані для
виконання 16.05.2001 року і 24.05.2001 року зазначеним
управлінням юстиції було винесено постанову про відмову у
відкритті виконавчого провадження в зв’язку з тим, що пр.
Гагаріна 131/25 знаходиться в Жовтневому районі м.
Дніпропетровська. За цих обставин строк пред’явлення наказу до
виконання був пропущений.
Також заявник стверджує, що господарський суд Дніпропетровської
області в порушення статті 119 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не повідомив позивача про час і
місце розгляду заяви, що є порушенням процесуального права.
Заслухавши представника позивача Є. Соловйова, колегія суддів,
перевірила правильність застосування господарськими судами норм
процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, і
з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції,
знаходить за необхідне касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю “Фармакер ЛТД” задовольнити частково з
наступних підстав.
Згідно зі статтею 119 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
заява про відновлення пропущеного строку для
пред’явлення наказу до виконання розглядається у засіданні
господарського суду, про час і місце якого повідомляються
ухвалою стягувач і боржник.
Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд
Дніпропетровської області в порушення вимог зазначеної статті не
виніс ухвалу про призначення справи до розгляду та не повідомив
у встановленому процесуальним законодавством порядку сторони про
час і місце засідання господарського суду.
Відповідно до частини 3 статті 104 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
порушення норм процесуального права
є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення
місцевого господарського суду, якщо, зокрема, справу розглянуто
господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не
повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Отже, порушення господарський судом Дніпропетровської області
принципів змагальності та рівності сторін перед законом і судом
у вигляді невжиття заходів по створенню учасникам судового
процесу необхідних умов для захисту своїх порушених або
оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів є підставою
для скасування рішення суду.
Залишаючи без змін ухвалу від 6.12.2001 року господарського суду
Дніпропетровської області, суд апеляційної інстанції допустив
порушення процесуального законодавства, оскільки виніс ухвалу
від 7.03.2002 року, тоді як в силу статті 105 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
за наслідками
розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд має
прийняти постанову.
На підставі наведеного, враховуючи вимоги частини другої статті
19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, колегія суддів прийшла до
висновку про неправильне застосування господарським судом
Дніпропетровської області та Дніпропетровським апеляційним
господарським судом норм процесуального права при прийнятті
судових актів у даній справі, що є підставою для їх скасування.
За змістом пункту 3 частини першої статті 111-9, пункту 2
частини другої статті 111-10 та статті 119 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
ухвалу місцевого
господарського суду про відмову у відновленні пропущеного строку
для пред’явлення наказу до виконання може бути оскаржено
стороною в касаційному порядку і скасування такої ухвали є
підставою для передачі справи на новий розгляд до суду першої
інстанції.
При новому розгляді господарському суду Дніпропетровської
області слід з’ясувати поважність причин пропуску строку для
пред’явлення наказу до виконання, встановити обставини
повернення банком платіжної вимоги та підстави відмови у
відкритті виконавчого провадження державною виконавчою службою.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
“Фармакер ЛТД” на ухвалу від 7.03.2002 року Дніпропетровського
апеляційного господарського суду у справі № 24/2-2000
задовольнити частково.
2. Ухвалу від 6.12.2001 року господарського суду
Дніпропетровської області та ухвалу від 7.03.2002 року
Дніпропетровського апеляційного господарського суду скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Дніпропетровської області.
Головуючий М. Кузьменко
Суддя І. Васищак
Суддя В. Палій