ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2002                                Справа N 2-4/5144-2001

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого       Овечкіна В.Е.,

суддів            Мілевського Й.Р.,

                  Чернова Є.В.,

за участю представників:

позивача          

відповідача       

розглянувши       Державної податкової інспекції

касаційну скаргу  у м. Феодосія Автономної Республіки Крим

на рішення        від 2509.2001

                  господарського суду Автономної Республіки Крим

та постанову      від 16.01.2002

                  Севастопольського апеляційного господарського

                  суду

у справі          № 2-4/5144-2001

за позовом        Українського державного підприємства поштового

                  зв’язку “Укрпошта” в особі Кримської дирекції

До                Державної податкової інспекції

                  у м. Феодосія Автономної Республіки Крим

Про   визнання недійсним акта

                           ВСТАНОВИВ:

Рішенням  господарського  суду Автономної  Республіки  Крим  06-

25.09.2001 (суддя Білоглазова І.К.) позов про визнання недійсним

рішення    відповідача    від   05.03.2001    №    003524-55/23-

02/ОКПО01185674   визнано  частково:  рішення  відповідача   про

застосування  та  стягнення  фінансових  санкцій  за   порушення

законодавства  про  оподаткування визнано  недійсним  в  частині

донарахування позивачу податку на землю у розмірі  1714,73  грн.

та  застосування  штрафу  у розмірі 1714  грн.  В  решті  позову

відмовлено.  Рішення мотивовано вимогами ст.ст. 2,4,8,14  Закону

України “Про плату за землю” ( 2535-12 ) (2535-12)
        .

Постановою  Севастопольського апеляційного  господарського  суду

від  16.01.2001  (колегія  суддів  у  складі:  Горошко  Н.П.   –

головуючий,  Сотула  В.В., Голик В.С.)  рішення  місцевого  суду

залишено без зміни з тих же підстав.

Поданою  касаційною  скаргою  відповідач  (ДПІ)  просить   Вищий

господарський суд України вказані рішення місцевого і  постанову

апеляційного судів скасувати. Скаржник стверджує,  що  ним  сума

земельного податку на земельні ділянки по вулицях Галерейна,9  і

Горького,1 у м. Феодосії донарахована правильно.

Колегія   суддів,   перевіривши   наявні   матеріали   (фактичні

обставини)  справи на предмет правильності їх  юридичної  оцінки

судами  при  прийнятті оскаржуваних рішення і  постанови  дійшла

висновку,  що вони підлягають залишенню без зміни,  а  касаційна

скарга без задоволення з наступних підстав.

Згідно  ст.  3 Закону України “Про плату за землю” ( 2535-12  ) (2535-12)
        

податок    на   земельні   ділянки,   надані   для   підприємств

промисловості, транспорту, зв’язку, нараховується із  розрахунку

5% від грошової оцінки одиниці площі орної землі по області.

Перевіркою,   проведеною  відповідачем,   встановлено,   що   за

Феодосійським    вузлом    зв’язку,   який    розташований    по

вул.Горького,1, на правах власності закріплено земельну  ділянку

площею  0,05  га. Розміщена на ній будівля частково  здається  в

оренду   під   кафе-бар,   магазин,   офіс,   а   частково    не

використовується.

Законом  “Про  плату  за  землю”  ( 2535-12  ) (2535-12)
          (ч.  2  ст.  2)

передбачено,   що  земельний  податок  сплачують   власники   та

землекористувачі  крім орендарів та інвесторів,  учасників  угод

про розподіл продукції.

Статтею  4  вказаного Закону встановлено, що  розмір  земельного

податку  не  залежить  від  наслідків  господарської  діяльності

власників   землі   та  землекористувачів,  тобто   законом   не

передбачено зміну розміру земельного податку у випадках здачі  в

оренду будівлі, що знаходиться на землях підприємства зв’язку  і

отримання орендної плати.

Адміністративний   будинок   вузла   зв’язку    (м.    Феодосія,

вул.Галерейна,9)  з  1995  р.  згідно  наказу  ВО  “Кримзв’язок”

Міністерства  зв’язку України від 17.01.95  №  9  знаходиться  в

спільному  користуванні Феодосійського вузла  зв’язку  і  Центру

електрозв’язку   №   3   ВАТ   “Укртелеком”.   В    користуванні

Феодосійського вузла зв’язку “Укрпошта” знаходиться  31/30  доля

домоволодіння.

Відповідно  до вимог ч. 4 ст. 14 Закону України “Про податок  на

землю”   земельний   податок  за  земельну  ділянку,   на   якій

знаходиться  будівля  в користуванні декількох  юридичних  осіб,

нараховується кожному з них пропорційно долі в користуванні.

Наведені вимоги законодавства відповідачем не дотримані.

Частиною 2 ст. 115 Господарського процесуального кодексу України

( 1798-12  ) (1798-12)
          передбачено, що касаційна інстанція  використовує

процесуальні права суду першої інстанції виключно для  перевірки

юридичної  оцінки обставин справи та повноти їх  встановлення  у

рішенні або постанові господарського суду.

Касаційна  інстанція  вважає юридичну оцінку,  дану  місцевим  і

апеляційним  судами обставинам справи такою, що  грунтується  на

матеріалах  справи  та  чинному  законодавстві  і  підстав   для

задоволення касаційної скарги не вбачає.

Враховуючи  викладене та керуючись ст.ст. 111-5,111-7,111-9,111-

11  Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,

суд

                      П О С Т А Н О В И В:

Рішення   від   06.25.09.2001  господарського  суду   Автономної

Республіки  Крим  та постанову від 16.01.2002  Севастопольського

апеляційного господарського суду залишити без змін, а  касаційну

скаргу  Державної податкової інспекції у м. Феодосія  Автономної

Республіки Крим – без задоволення.

Головуючий          В.Овечкін

Судді:              Й.Мілевський

                    Є.Чернов