ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Суддя І-ї інстанції: Ушак І.Г.;
Судді апеляційної інстанції:
головуючий – Зданкевич З.І.;
судді: Скрутовський П. Д., Юркевич М.В.;
Доповідач у суді касаційної
інстанції – Харченко В.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.06.2002 Справа 13/248
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є.М. (головуючий),
Харченка В.М.,
Яценко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
за участю представника позивача – Заболотного В.Д.
касаційну скаргу промислово-аграрного ТзОВ
“Агро-інвест”
на постанову від 07.03.2002
Львівського апеляційного господарського суду
у справі № 13/248
господарського суду Закарпатської області
за позовом ЗАТ ПКК “ЯГІКС”
до 1) промислово-аграрного ТзОВ
“Агроінвест”,
2) Аграрно-промислового товариства
“Агропромтис”
Про стягнення 73002,18 грн.
Представники відповідачів у судове засідання не зявилися, про
час і місце сторони були повідомлені належним чином.
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2001 року ЗАТ ПКК “ЯГІКС” звернулось до господарського
суду Закарпатської області з позовом до промислово-аграрного
ТзОВ “Агро-інвест” та аграрно-промислового товариства
“Агропромтис” про стягнення 73002,18 грн. заборгованості згідно
угоди № 44 від 28.11.2000, якою позивач передав
промислово-аграрному ТзОВ “Агроінвест” вексель № 683124530713 на
суму 92502,18 грн. зі строком погашення 90 календарних днів з
моменту його передачі. Поручителем за зобов'язаннями
промислово-аграрного ТзОВ “Агроінвест” по даній угоді виступає
аграрно-промислове товариство “Агропромтис” на підставі договору
поруки від 29.11.2000 № 45. В ході судового розгляду справи
позивач уточнив позовні вимоги про стягнення 84672,28 грн., з
яких 73002,18 грн. є сумою основного боргу та 11670,10 грн. –
пенею.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від
16.01.2002 по справі № 13/248 позов задоволено частково.
Стягнено з промислово-аграрного ТзОВ “Агроінвест” на користь ЗАТ
ПКК “ЯГІКС” 11670,10 грн. заборгованості. В частині стягнення
73002,18 грн. з аграрно-промислового товариства “Агропромтис”
провадження у справі припинено. В позові до промислово-аграрного
ТзОВ “Агроінвест” в частині стягнення 73002,18 грн. та до
аграрно-промислового товариства “Агропромтис” в частині
стягнення 11670,10 грн. відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
07.03.2002, за тією ж справою, вищезазначене рішення суду першої
інстанції змінене. Скасовано п. 4 резолютивної частини рішення
відносно відмови у позові до промислово-аграрного ТзОВ
“Агроінвест” про стягнення 73002,18 грн., та стягнуто з
промислово-аграрного ТзОВ “Агроінвест” на користь ЗАТ ПКК
“ЯГІКС” 73002,18 грн. основного боргу.
У касаційній скарзі промислово-аграрне ТзОВ “Агроінвест” просить
скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 07.03.2002. Свої вимоги мотивує тим, що при розгляді справи
Львівським апеляційним господарським судом були порушені норми
процесуального та матеріального права, оскільки суд по суті не
перевірив законність та обґрунтованість підстав виникнення
зобов'язання.
Позивач письмового відзиву на касаційну скаргу до суду не
надіслав.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника
позивача, перевіривши правильність застосування Львівським
апеляційним господарським судом норм процесуального та
матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що за угодою № 44 від
28.11.2000 позивач, відповідно до акту, передав ТзОВ
“Агроінвест” вексель № 683124530713 від 13.09.2000 на суму
92502,18 грн. з строком оплати до 01.12.2000. У забезпечення
виконання зобов'язань по цій угоді 29.11.2000 між позивачем та
товариством “Агропромтис” було укладено договір поруки за № 45,
згідно якого зазначене товариство прийняло на себе солідарний
обов'язок нести майнову відповідальність перед позивачем по
зобов'язанням ТзОВ “Агроінвест”.
Із матеріалів справи також випливає, що надалі розрахунки по
угоді за № 44 від 28.11.2000 були проведені частково шляхом
поставки товарів на суму 19500 грн., а отже залишок непогашеного
боргу становить 73002,18 грн.
Оскільки платіжну вимогу про стягнення зазначеної суми, яка
ґрунтувалась на визнанні товариством “Агропромтис” претензії
позивача, банк повернув на підставі ст. 19 Закону України “Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами”, апеляційний суд прийшов до
належних висновків про те, що грошова заборгованість залишилась
непогашеною, а, відповідно до цього, зобов'язання по договору
невиконаними у відповідній частині. При цьому суд обґрунтовано
врахував, що сам факт визнання претензії товариством
“Агропромтис” без перерахування суми боргу, не позбавляло
позивача права пред'явити свої вимоги до будь-кого із солідарних
боржників, оскільки у відповідності до ст.ст. 192, 175 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, солідарні боржники залишаються зобов'язаними
доти, поки зобов'язання не погашено повністю і кредитор вправі
вимагати виконання як від усіх боржників разом, так і від
кожного з них окремо.
Висновки суду про припинення договору поруки за спливом
трьохмісячного терміну з дня настання строку зобов'язання, також
грунтуються на матеріалах справи і відповідають вимогам ст. 194
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, згідно якої порука припиняється, якщо
кредитор протягом трьох місяців з дня настання строку
зобов'язання не пред'явить позову до поручителя.
Неведене свідчить про те, що юридична оцінка обставин справи та
повнота їх встановлення апеляційним судом відповідають вимогам
діючого законодавства.
У цьому ж зв'язку посилання відповідача на відсутність доказів
по справі, а також на те, що він передав товариству
“Агропромтис” майно на суму, яка відповідає межам позовних
вимог, суд до уваги не приймає, оскільки вони не мають правового
значення для розгляду справи у касаційному порядку.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу промислово-аграрного ТзОВ “Агро-інвест”
залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Закарпатської області від
16.01.2002, з урахуванням змін, внесених до нього постановою
Львівського апеляційного господарського суду від 07.03.2002, а
також постанову Львівського апеляційного господарського суду від
07.03.2002 у справі № 13/248 залишити без змін.
Головуючий Борденюк Є.М.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Яценко О.В.